Тема 3 економічні потреби та виробничі можливості суспільства
3.1. Економічні потреби суспільства
3.2. Економічні інтереси
3.3. Суспільне виробництво і його основні фактори
3.4. Суспільний продукт та стадії його руху
3.5. Виробничі можливості суспільства
3.1. Економічні потреби суспільства.
На всіх етапах господарської діяльності між групами людей, підприємств, власниками, усередині фірм, між містом і селом, між громадянами, - усіма ними, з одного боку, і державою, з іншого, розвиваються економічні відносини. Поза цими відносинами, при порушених господарських зв'язках не буде вироблений продукт для задоволення наявних потреб.
Потреба - це нестаток у чому-небудь необхідному для підтримки життєдіяльності, розвитку особистості й суспільства в цілому. Потреби підрозділяються на первинні, що задовольняють життєво важливі потреби людини, і вторинні (кіно, театр, спорт і т.д.). Частіше їх розглядають як матеріальні й духовні потреби. До матеріальних потреб відносяться й багато видів послуг. З позицій кінцевого використання економічні блага підрозділяються на особисті й виробничі.
Класифікація потреб суспільства:
1) по першочерговості:
- первинні (продукти харчування, житло, одяг);
- вторинні (освіта, медобслуговування, туризм, предмети розкоші – яхти, норкові шуби та ін.);
2) за формою:
- матеріальні (одяг, житло);
- духовні (книги, музика);
- соціальні (повага, визнання).
3) по суб'єктах:
- особисті;
- колективні;
- суспільні;
4) за формою задоволення:
- такі, що задовольняються індивідуально;
- такі, що задовольняються колективно (водо-, газо-, тепло- постачання);
5) по ролі в суспільному виробництві:
- потреба в предметах споживання (хліб, молоко та ін.);
- потреба в засобах виробництва (так звані капітальні або інвестиційні блага, наприклад, машини, устаткування).
Потреба в господарській діяльності обумовлена наявними потребами.
Різноманітні потреби людини змінюються залежно від часу й обставин. Відомий американський соціолог Абрахам Маслоу запропонував спеціальну «піраміду потреб», яка описує всі можливі види потреб і бажань (рис. 3.1). Цю класифікацію можна доповнити виділенням потреб раціональних і ірраціональних, абсолютних і дійсних, усвідомлених і не усвідомлених, неправильно понятих і т.д.
Тільки при усвідомленні потреб виникає мотивація до праці. У цьому випадку потреби здобувають конкретну форму - економічного інтересу.
Економічний інтерес - це форма прояву економічних потреб.
Економічні потреби – це бажання споживачів придбати або використовувати різні товари й послуги, які приносять їм користь.
Користь – це суб'єктивна (індивідуальна) цінність, яку споживач дає певному товару або послузі.
Засоби, за допомогою яких задовольняються потреби, називаються благами. Одні з них є в необмеженій кількості, наприклад повітря, інші - в обмеженому. Обмежені у своєму фізичному обсязі блага називаються економічними. Таким чином, економічне благо – це річ, що здатна задовольнити будь-яку людську потребу та може бути в розпорядженні людини для цих цілей.
Величина потреб регулюється загальним економічним законом росту потреб: по мірі розвитку продуктивних сил зростають потреби людей.
Наприклад, ще 15-20 років тому у нас не було бажання придбати персональний комп'ютер або мобільний телефон. На сьогодні нам важко уявити, як можна обходитись без цих матеріальних благ. Потреби змінюються та примножуються під впливом реклами і енергійного стимулювання збуту.
Для задоволення всі зростаючих потреб необхідна наявність певних ресурсів. Ресурсів, як правило, менше, ніж необхідно для задоволення всіх потреб при даному рівні економічного розвитку. Основна властивість ресурсів полягає в їхній рідкості або обмеженості. Потреби ж суспільства безмежні й повністю не можуть бути задоволені.
Економічні ресурси – це всі природні, людські й виготовлені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг.