1.4. Функції політекономії.

Політекономія вивчає відносини між людьми у вирішальній сфері їх життєдіяльності - в економічній діяльності. Значення політекономії в житті суспільства може бути охарактеризоване її функціями.

Політекономія як одна з галузей наукового знання, виконує:

1) пізнавальну функцію. Нею політична економія забезпечує нагромадження наукових знань, нарощування інтелектуального потенціалу суспільства, розширює науковий кругозір людей, озброює їх знанням об'єктивних законів економічного розвитку суспільства, силою наукового передбачення;

2) методологічну. Політична економія вивчає виробничо-господарчі відносини людей у глибинній їхній сутності. Це фундаментальна наука, є методологічною основою всіх економічних наук. Це свого роду економічна філософія.

3) практичну. Політична економія - теоретична основа економічної політики держави, підприємств, фірм. На основі законів, що відкриваються нею, і її теоретичних висновків органи державного управління, фірми визначають свої програмні цілі, економічну стратегію і тактику. Політична економія сприяє нарощуванню економічного потенціалу.

4) прогностичну. Прогностична функція політекономії проявляється у вигляді розробки наукових засад передбачення соціально-економічного розвитку країни в майбутньому. Вона реалізується як розробка прогнозів, довгострокових програм розвитку суспільного виробництва, змін у його структурі з урахуванням можливих кінцевих наслідків.

5) виховну. Зміст виховної функції складає формування у населення економічної культури, розуміння логіки розвитку сучасного ринкового господарства.

1.5. Місце політекономії в системі економічних дисциплін

Місце політичної економії в системі інших економічних дисциплін представлено на рис. 1.2.

Політекономія – це теоретична дисципліна, що розкриває загальні економічні закони розвитку, виробничі відносини. Макроекономіка розкриває дію цих законів на рівні всієї країни. Макроекономіка вивчає механізм дії економічних законів на рівні окремих господарюючих суб’єктів. Економікс акцентує увагу на проблемах раціонального використання обмежених ресурсів заради задоволення необмежених потреб суспільства. Конкретні економічні науки (економіка праці, фінанси та ін.) займаються проблемами практичного застосування економічної теорії в практиці господарювання.

Тема 2 економічні системи: поняття, структура, типи

2.1. Поняття економічної системи та її структура

2.2. Класифікація економічних систем

2.3. Традиційна економічна система

2.4. Адміністративно-командна економічна система

2.5. Ринкова економічна система

2.6. Змішана економічна система

2.7. Перехідна економічна система

2.8. Критерії історичних етапів економічного розвитку

2.1. Поняття економічної системи.

Кожне явище в природі та суспільстві пов'язане з іншими явищами та взаємодіє з ними. Досить тісні зв'язки й міцна стійка взаємодія між певним колом явищ приводить до утворення відповідних систем.

Система - це сукупність елементів певного матеріального об'єкта, які взаємозалежні між собою, розміщені у відповідному порядку та утворюють певну цілісність.

Система – це набір взаємозалежних і взаємодіючих частин, складених у такому порядку, який дозволяє відтворити ціле.

Економічна система - це сукупність взаємозалежних і відповідно впорядкованих елементів економіки, які утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства. На кожному історичному етапі розвитку людського суспільства вона складається з декількох основних ланок: продуктивних сил, економічних відносин та господарського механізму.

Продуктивні сили суспільства – це засоби виробництва та люди, які приводять їх у дію, створюють матеріальні блага, надають послуги й збільшують суспільне багатство.

Економічні відносини – це відносини, які виникають між членами суспільства у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних і нематеріальних благ.

Господарський механізм – це сукупність конкретних економічних форм методів та важелів регулювання економічної діяльності суспільства.

Будь-яка система, і економічна зокрема, характеризується:

- упорядкованістю:

- стабільністю зв'язків і залежностей між її елементами;

- саморухом;

- наявністю загальної мети.

Будь-яка економічна система повинна давати відповіді на наступні питання:

що виробляти?

як виробляти?

для кого виробляти?