6.9. Сутність і види конкуренції.

Конкуренція (від лат. concurrere — змагатися) — це суперництво між учасниками ринкового господарства за кращі умови виробництва, купівлі й продажу товарів.

Досконала конкуренція означає такий стан економічної системи, коли вплив кожного учасника економічного процесу на загальну ситуацію настільки малий (менш 1 %), що їм можна зневажити.

Недосконала конкуренція існує тоді, коли можливий контроль над певною часткою ринку.

Недосконала конкуренція включає наступні види:

- монополія - влада одного продавця (монопсонія - влада одного покупця);

- олігополія - влада декількох великих фірм (олігопсонія - влада декількох великих покупців);

- монополістична конкуренція - змагання між різними по силі й впливу продавцями.

Класифікація конкуренції:

1) по масштабах розвитку:

- індивідуальна (один учасник ринку прагне зайняти «своє місце під сонцем» — вибрати найкращі умови купівлі-продажу товарів і послуг);

- місцева (ведеться серед товаровласників якоїсь обмеженої території);

- галузева ( в одній з галузей ринку йде боротьба за одержання найбільшого доходу);

- міжгалузева (суперництво представників різних галузей ринку за залучення на свою сторону покупців з метою витягу більшого доходу);

- національна (змагання вітчизняних продавців і покупців усередині даної країни);

- міжнародна (боротьба підприємств, господарських об'єднань і держав різних країн на світовому ринку).

2) по характеру розвитку:

- вільна;

- регульована.

3) по методах ведення:

- цінова (ринкові позиції суперників підриваються за допомогою зниження цін);

- нецінова (перемогу беруть шляхом підвищення якості продукції, кращого обслуговування тощо).

Тема 7. Домогосподарство в системі економічних відносин

7.1. Домогосподарство як суб'єкт ринкових відносин.

7.2. Функції домогосподарств.

7.3. Доходи домогосподарств.

7.4. Витрати домогосподарств.

7.5. Заощадження домогосподарств.

7.1. Домогосподарство як суб'єкт ринкових відносин.

Існують три основні групи суб'єктів економічних відносин: домогосподарства; підприємства (або фірми); держава.

Базовим первинним суб'єктом економічних відносин у країні є домогосподарство.

Домашнє господарство – це самостійна одиниця господарювання, яка складається з одного або декількох осіб, об'єднаних загальним бюджетом і місцем проживання; одиниця, яка забезпечує економіку ресурсами й одержує за це кошти для придбання необхідних товарів і послуг з метою задоволення своїх потреб. Роль домогосподарств у кругообігу ресурсів, продуктів і доходів представлена на рис. 7.1.

В умовах ринкових відносин роль домашніх господарств у економічному розвитку суспільства значно зростає. Це визначається такими чинниками:

• по-перше, домогосподарства беруть активну участь в кругообігу ринкової економіки як самостійні незалежні суб'єкти госпо­дарювання, які мають власні потреби та інтереси. Приватна власність надає домогосподарствам право користуватись і розпоряджатись ресурсами, укладати будь-які угоди, використову­вати будь-які придбані ресурси і реалізувати вироблювану продукцію, виходячи з власних інтересів;

• по-друге, домогосподарства одночасно діють як виробники (продавці) і як споживачі (покупці). На ринку ресурсів домогосподарства пропонують працю і підприємницькі здібності, землю, капітал. На ринку споживчих благ вони визначають свій попит на них;

• по-третє, задоволення потреб домогосподарств у різноманітних товарах та послугах є метою національного виробництва, а попит на них цього економічного суб'єкта є одним із найвагоміших компонентів сукупного попиту;

• по-четверте, частина доходу, що залишається невикористаною домогосподарствами при витратах на поточні споживчі потреби, накопичується і може стати потужним джерелом формування фінансових ресурсів держави.