6.4. Сутність попиту й особливості його формування.

Попит в умовах ринку має важливе значення. Інтуїтивну уяву про попит мають всі: це потреба в певних благах.

Попит – це кількість продукту, яку споживачі готові та здатні купити за деякою ціною з можливих у певний період часу.

Неважко помітити, що між ціною та кількістю покупок існує зворотна або негативна залежність, тобто чим нижче ціна товару, тем більша його кількість може бути куплена за інших рівних умов. Ця залежність, вперше математично сформульована А. Курне, одержала назву закону попиту.

Закон попиту: між ринковою ціною й величиною попиту існує зворотна залежність: чим вище ціна, тем менше величина попиту та навпаки.

Графічне зображення кривої попиту (рис. 6.4) є крива попиту D (від англійського demand -попит).

Величина попиту - це та кількість товару, які споживачі готові купити на ринку при даних цінах за інших рівних умов. Зміна величини попиту відбувається під дією цінових факторів, при цьому сам попит не міняється.

Зміна попиту відбувається під дією нецінових факторів:

- грошові доходи споживачів;

- смаки та переваги споживачів;

- ціни на товари-замінники (товари – субститути, наприклад, зубна паста – зубний порошок, запальничка – сірники і т.д.);

- кількість споживачів на ринку;

- очікування споживачів щодо майбутніх доходів і ринкових цін;

- гарантійний і післягарантійний сервіс проданих товарів.

Нецінові фактори здатні змінити ринковий попит покупців, тобто спонукує споживача придбати більше або менше певного товару по одній і тій же ціні за одиницю товару. Із цієї причини змінюється й крива попиту (рис. 6.5).

Зміну попиту не можна плутати зі зміною величини попиту: зміна попиту виражається в переміщенні всієї кривої попиту або вправо (збільшення попиту) або вліво (зменшення попиту).

Таким чином, зміна попиту пов'язане зі зміною кожної із умов, що підпадають під допущення про "інші рівні умови". Прикладом є реакція споживачів на певні групи товарів.

Субститути (взаємозамінні) - це такі пари товарів, для яких зростання ціни одного з них викликає зростання попиту на інший товар (свинина і яловичина, молоко та вершки тощо)

Комплементи (взаємодоповнюючі)- це такі пари товарів, для яких зростання ціни на один з них викликає падіння попиту на іншій (наприклад, автомобілі та покришки).

Нормальні товари (вищої категорії) - це товари, попит на які збільшується в міру зростання доходу.

Товари нижчої якості (нижчої категорії) - це товари, попит на які зменшується в міру зростання доходу. Серед товарів нижчої якості виділяють особливу групу товарів Гіффена, попит на які різко збільшується при скороченні доходу. Прикладом названих груп товарів можуть служити торти (нормальний товар), звичайна булка хліба (товар нижчої якості) і картопля (товар Гіффена).

6.5. Сутність пропозиції та фактори, що її визначають.

Пропозиція – ця загальна кількість товарів і послуг, які представлені на ринку за певною ціною.

Закон пропозиції: між ринковою ціною та величиною пропозиції існує пряма залежність: чим вище ціна, тим більше величина пропозиції та навпаки.

Графічним зображенням пропозиції (рис. 6.6) є крива пропозиції S (від англійського supply- пропозиція).

S

Величина пропозиції - це така кількість товару, яку продавці можуть і прагнуть реалізувати на ринку при даних цінах.

Необхідно пом’ятати про те, що пропозицію характеризує вся крива пропозиції, а рух по кривій пропозиції пов'язане зі зміною величини пропозиції.

Зміна пропозиції відбувається під дією нецінових факторів:

- рівень технології виробництва продукції;

- ціни на виробничі ресурси;

- кількість виробників на ринку;

- очікувана зміна ринкових цін у майбутньому.

Нецінові фактори здатні змінити ринковий попит покупців, тобто спонукує споживача придбати більше або менше певного товару по одній і тій же ціні за одиницю товару. Із цієї причини змінюється й крива попиту (рис. 6.7).

Отже, обсяг ринкової пропозиції залежить не тільки від ціни, а й від багатьох нецінових факторів. Зменшення впливу одного або кількох названих факторів пропозиції призводить до зміни обсягу пропозиції.