5.1.Виникнення й сутність грошей.

Суспільний поділ праці із самого початку породило настійну потребу обмінюватися товарами. Одночасно виникла економічна проблема: у яких мінових співвідношеннях одне плем'я, зайняте, скажімо, тваринництвом, зможе справедливо обміняти надлишки м'яса, що утворювалися в нього, на зерно, вирощене хліборобами? Знайти задовільну відповідь відразу ж було неможливе. Споконвічно не існувало якогось загальноприйнятого еквівалента (від лат. aequus — рівний, valens — такий, що має значення, вартість), за допомогою якого можна було виміряти вартість усіх інших товарів. Це — те, що пізніше назвали грішми.

В історії грошей можна виділити дві зовсім різні епохи.

Перша — час пошуку, відкриття й використання справжніх, нормальних грошей. Для неї характерні наступні риси.

Це була епоха товарних еквівалентів (так званих «товарних грошей»). Спочатку — при зародженні товарного виробництва — виник випадковий обмін однієї корисної речі на іншу. Як правило, цей обмін був одноразовим, однак згодом стала розвиватися бартерна торгівля (регулярний обмін товару на товар).

Потім у різних країнах виникли місцеві еквіваленти — товари, що користуються широким і постійним попитом. Наприклад, на Русі це були хутра сімейства куньих (куниця, соболь та ін.), у Прадавній Греції та Прадавньому Римі — худоба, в Абіссінії — сіль, у Монголії — чай.

Треба було приблизно 7 тис. років для того, щоб, нарешті, був знайдений єдиний, усіма народами визнаний загальний еквівалент — золоті гроші. Відкриття цих грошей — така подія, яка мала не менше значення, ніж винахід колеса або поява писемності.

Функції загального еквівалента в обміні історично були закріплені за благородними металами (золотом і сріблом). Закріпленню за золотом грошових функцій сприяли його властивості: якісна однорідність, хімічна властивість не вступати в з'єднання з іншими елементами; портативність як фізична властивість, обумовлена високою питомою вагою (21,4 г/см3); зберігаємість цього металу; відносна рідкість поширення в природньому середовищі та висока трудомісткість видобутку, а звідси - висока вартість його виробництва.

Тобто гроші, як золоті монети, самі по собі були товаром (товар – це продукт праці, здатний задовольнити ту або іншу потребу людини й призначений для обміну через купівлю-продаж). Тому в цьому випадку ми говоримо про товарні гроші.

Вагова кількість золота в російському рублі 1897 г. складала 0,774254 грами. Американський дол. 1973 р. вміщав 0,736736 г золота.

При обігу монети поступово стираються, втрачають у вазі. Однак на ринку вони спримались як повноцінні гроші, хоча наявне в них кількість золота зменшувалася. У підсумку дійсне втримування дорогоцінного металу в монеті відділилося від номінального (зазначеного на ній). Держава стала заміняти повноцінну золоту монету на викарбувані неповноцінні срібні й мідні знаки. Ця практика надалі привела до випуску чисто номінальних, умовних знаків вартості — паперових грошей як замінників металевих монет.

Товарні гроші (золоті монети) мали дійсну вартість, оскільки на них затрачалася еквівалентна кількість праці. Нинішні паперові гроші, у цілому, не мають внутрішньої вартості. Цей знак вартості ніяк не відповідає витратам на його виготовлення (надрукована банкнота номіналом в 100 дол. обходиться федеральній резервній системі США в кілька центів).

У сучасній економічній літературі зустрічаються різні трактування поняття «гроші» (табл. 5.1).

Таблиця 5.1.

Різні трактування поняття «гроші»

Автор	Характеристика
К.Р. Макконел, С.Л. Брю	Гроші – це все, що виконує функції грошей.
М. Фрідман, А. Шварц	Гроші – це зручний спосіб організації статистичних спостережень; тимчасове вмістище купівельної силиі.
П.Самуельсон	Гроші – це сучасний спосіб обміну та стандартна одиниця, у якій виражені ціни й борги
Л. Харріс	Гроші – це будь-який товар, який функціонує як спосіб обігу, рахункова одиниця й спосіб заощадження.
Великий економічний словник (за ред. А.Н. Азріліяна)	Гроші – це міра вартості при купівлі-продажу. Гроші виконують роль загального еквівалента.

Найпоширеніші трактування поняття «гроші»:

1) міра вартості при купівлі-продажу;

2) будь-який товар, який функціонує як спосіб обігу, рахункова одиниця й спосіб заощадження;

3) сучасний спосіб обміну й стандартна одиниця, у якій виражені ціни й борги.