5.2. Зв'язок з церквою.

• Розширити співробітництво з Всеукраїнською радою церков та релігійних організацій.

• Спільно з представниками релігійних громад розробити заходи протидії пропаганді насильства, аморальності в кінотелеіндустрії, літературі та ЗМІ.

• Спільно з представниками релігійних громад розробити комплекс інформаційно-пропагандистських заходів (лекції, навчальні курси, тощо) .

• Всебічно пропагувати тезу, що ДКВС - поборник моралі й гуманістичних цінностей.

Література:

1. Законодавчі і інші нормативні акти України:

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до Конституції України» № 2222-IV. – Харків: ФОП Співак Т.К., 2010. – 48 с.

2. Кримінально – виконавчий кодекс України : текст відповідає офіц. станом на 1 січня 2011 р. – К.: Національний книжковий проект, 2011. – 80 с.

3. Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України : Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. №114 [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/114-91-п

4. Про Державну кримінально –виконавчу службу України: Закон України від 23.06.2005 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2713-15

5. Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України: Указ Президента України від 06.04.2011 року №394/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=394%2F2011.

2. Навчальна література.

1. О.М. Джужа, В.О. Корчинський, С.Я. Фаренюк, В.Б. Василець та інші “Кримінально - виконавче право України” Навчальний посібник. – К.: Юринком Інтер, 2002.

2. Кримінально-виконавче право України: Підручник/ За ред. докт. О.М. Джужи: К.: «Атіка», 2010.

Допоміжна література.

1. Юридичний словник-довідник / Під ред. Ю.С.Шемшученка. – к.: Феміна, 1996.– 696с.

2. Хрестоматія з курсу «Кримінально –виконавче право». Упорядник – І.В. Іваньков. Д.: Донецький меморіал.2000.

3. Іваньков І., Чайковський А . Історико-правовий аналіз діяльності органів і установ виконання покарань на території України (кінець 19- середина 20 сторіччя): Монографія за заг ред. докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова.- Бровари: ХмЦНТЕІ, 2010. – 208 с.

4. Ягунов Д.В. Пенітенціарна система України: історичний розвиток, сучасні проблеми та перспективи реформування: монографія / Д.В. Ягунов; Державна пенітенціарна служба України. – 4-те вид., перероб. та доп. – Одеса : Фенікс, 2011. – 446 с.

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України»

Міжнародні документи

1. Загальна декларація прав і свобод людини і громадянина від 10 грудня 1948 року. // Міжнародний захист прав і свобод людини. Збірка документів. М.Д990.

2. Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими від 30 серпня 1955 року.

3. Коментар до Мінімальних стандартних правил поводження з ув’язненими. Під ред. П.Г. Міщенкова. М. 1997.

4. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 19 грудня 1966 року.

5. Міжнародний захист прав і свобод людини. Збірка документів. М., «Юр. літ.», 1990.

6. Міжнародний пакт про цивільні і політичні права від 19 грудня 1966 р. – Міжнародний захист прав і свобод людини. Збірка документів. М., «Юр. літ.», 1990.

7. Конвенція про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є від 19 травня 1978 року. Ратифікована СРСР 03 квітня 1979 року. Набула чинності 26 серпня 1979 року.

8. Кодекс поведінки посадовців по підтримці правопорядку. – Прийнятий ХХХІV сесією Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1979 року (прикладений до резолюції 34/169)// Міжнародний захист прав і свобод людини. Збірка документів. М., 1990.

9. Заходи що гарантують захист прав тих, хто засуджений до смертної страти. – Схвалені Радою ООН 25 травня 1984 року.

10. Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя неповнолітніх (Пекінські правила). – Затверджені Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1985 року.

11. Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року.

12. Мінімальні стандартні правила ООН відносно заходів, не пов’язаних з тюремним утриманням. (Токійські правила). «Прийняті Конгресом ООН з попередження злочинності і поводження з ув’язненими в 1990 р.

13. Правила ООН, що стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених свободи. – Прийняті Конгресом ООН з попередження злочинності і поводження з ув’язненими в 1990 р.

14. Конвенція про примусову або обов’язкову працю. // Міжнародний захист прав і свобод людини. Збірка документів. М. 1990.

15. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод від 04 листопада 1950 року.; Протокол № 1 від 20 березня 1952 року.; № 2 від 06 травня 1963 року.; № 4 від 16 вересня 1963 року.; № би від 28 квітня 1983 року.; № 7 від 22 листопада 1990 року.

16. Європейська конвенція проти тортур і інших жорстоких і нелюдяних або принижуючих людську гідність видів обігу або покарання від 26 листопада 1987 року № 126//.

17. Європейські в’язничні правила. Рекомендація Rec (2006) 2 Комітету Міністрів до держав – членів ради Європи. Січень 2006 року.

18. Утримання під вартою. Збірка нормативних актів і документів. М.: Вид-во «Спарк», 1996.