Перелік питань, що винесені для самостійного опрацювання та письмових консультацій з навчальної дисципліни «Пенітенціарна політика і пенітенціарна система України»

Тема 1. Поняття, предмет та завдання курсу «Пенітенціарна політика і пенітенціарна

система України. Поняття пенітенціарної політики як соціально – юридичного

явища та її принципи.

Питання до самостійної роботи:

1. Принцип невідворотності виконання і відбування покарань.

2. Принцип законності.

3. Принцип справедливості.

4. Принцип гуманізму.

5. Принцип демократизму.

6. Принцип рівності засуджених перед законом.

7. Принцип поваги до прав і свобод людини.

8. Принцип взаємної відповідальності держави і засудженого.

9. Принцип диференціації та індивідуалізації виконання покарань.

10. Принцип раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки.

11. Принцип поєднання покарання з виправним впливом.

12. Принцип участі громадськості в діяльності органів і установ виконання покарань.

Методичні рекомендації для підготовки до теми:

Кримінально-виконавче право, як й інші галузі права, має в своїй основі керівні положення (правила) – принципи, які мають погоджуватися із принципами, що закладено у пенітенціарну політику держави. Відповідно до статті 5 Кримінально –виконавчого кодексу принципами кримінально –виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є наступні:

1. Невідворотності виконання і відбування покарань.

2. Законності.

3. Справедливості.

4. Гуманізму.

5. Демократизму.

6. Рівності засуджених перед законом.

7. Принцип поваги до прав і свобод людини.

8. Взаємної відповідальності держави і засудженого.

9. Диференціації та індивідуалізації виконання покарань.

10. Раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки.

11. Поєднання покарання з виправним впливом.

12. Участі громадськості в діяльності органів і установ виконання покарань.

Система принципів кримінально – виконавчого права поділяє їх на три групи:

1. Загально – правові.

Загально – правові принципи включають законність, демократизм, гуманізм.

Принцип законності – конституційний, закріплений у ряді статей Конституції України (6,19,24,68 та інших). У кримінально – виконавчому праві він проявляється у забезпеченні верховенства закону, який регулює виконання покарання та його пріоритети перед іншими нормативними актами, що регулюють суспільні відносини в цій сфері. Принцип законності реалізується в точному й суворому дотриманні кримінально –виконавчого законодавства установами і органами виконання покарань, посадовими особами, працівниками організацій, які взаємодіють з установами і органами виконання покарань, військовослужбовцями, які здійснюють охорону і конвоювання засуджених, громадськими організаціями, котрі беруть участь у виправленні і ресоціалізації засуджених, окремими громадянами при відвіданні місць відбування покарання і самими засудженими. Цей принцип закріплений також у статі 7 (основи правового статусу засуджених), статті 8

(основні права засуджених), статті 9 (основні обов’язки засуджених), статті 10 (право засуджених на особисту безпеку) тощо.

Принцип демократизму – відображає сутність багатьох інститутів і норм кримінально – виконавчого права. Насамперед він реалізується у визнанні засудженого суб’єктом цієї галузі права. Принцип демократизму виражається в сутності організації процесу виправлення засуджених, відкритості установ і органів виконання покарань. Насамперед у залученні громадськості до виховної роботи із засудженими, здійсненні контролю за діяльністю органів виконання покарань. Цей принцип закріплений у статтях

22 – 25 Кримінально – виконавчого кодексу України.

Принцип гуманізму кримінально – виконавчого права знаходить свій вияв у багатьох інститутах та нормах кримінально – виконавчого кодексу України й інших актах, які регулюють виконання покарань. Він закріплений у численних міжнародних документах про права людини і поводження із засудженими. Цей принцип виявляється також і в тих цілях, які ставить держава при виконанні покарання – захист інтересів особи та суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Він реалізується у заходах виправного впливу, суспільно – корисній праці, інтенсивному психолого-педагогічному впливі, професійній підготовці і загальноосвітньому навчанні, поряд з жорстокими режимними вимогами, що забезпечують дисципліну і порядок в місцях позбавлення волі, але одночасно створюють умови для забезпечення прав засуджених аж до умовно – дострокового звільнення ( ст. 154 КВК України, ст.ст. 81,82 КК України).