8.10 Далеке тропосферне розповсюдження
Як відмічалось раніше, розсіювання радіохвиль спостерігається і на неоднорідностях тропосфери. Це явище приводить до поширення частини радіохвиль за лінію горизонту (рис.8.30) і носить назву далекого тропосферного розповсюдження (ДТР).
Рис. 8.30
Використовується ДТР у тропосферному зв’язку, дальність дії до 800 км.
8.11. Загальні знання про іоносферу. Дисперсійні властивості іоносфери.
Під іоносферною розуміють область атмосфери яка розташована від висот 50…60 км до 20…25 тис км над поверхнею Землі.
У цій області газ частково або повністю іонізований і містить велику кількість вільних електронів та іонів.
Таким чином, іоносфера відрізняється від тропосфери наявністю у ній заряджених частинок.
Суміш газів із додатних і від’ємних іонів та електронів називається плазмою.
Ступінь
іонізації іоносфери характеризується
електронною концентрацією
,
яка показує число вільних електронів
в одиниці об’єму.
Джерелами іонізації іоносфери є:
сонячне випромінювання;
випромінювання зірок;
космічні промені;
штучна іонізація, ядерні вибухи і т.д.
Інтенсивність іонізуючих чинників по мірі наближення до Землі зменшується, а густина газів іоносфери які підлягають під дію іонізуючого випромінювання, збільшується. Тому концентрація електронів на великих висотах через низьку густину речовини мала, а на малих висотах концентрація невелика через слабку інтенсивність іонізуючих чинників. Цим пояснюється наявність максимуму електронної концентрації на висоті 300…400 км. Величину показника заломлення іоносфери можна визначити за формулою
|
(8.7) |
,де
– плазмова
частота.
– частота
хвилі, яка розповсюджується у іоносфері.
З цих виразів бачимо, що показник заломлення в іоносфері завжди менший за одиницю, тоді як у тропосфері він більший за одиницю.
Залежність показника заломлення від висоти наведена на рис. 8.31.
