2. Дослідницька концепція.

Об’єкт дослідження: психологічна складова якості життя.

Предмет дослідження: психологічна складова якості життя хворих на вірусний гепатит.

Мета дослідження: дослідити особливості суб’єктивної оцінки якості життя хворих на вірусний гепатит.

Гіпотеза:

- рівень соціально-психологічних проявів параметрів якості життя в хворих на вірусний гепатит жінок вище, ніж в хворих на вірусний гепатит чоловіків;

– рівень соціально-психологічних проявів параметрів якості життя в хворих на вірусний гепатит чоловіків вище, ніж в хворих на вірусний гепатит жінок;

– рівень соціально-психологічних проявів параметрів якості життя в хворих на вірусний гепатит не залежить від статі.

Для реалізації зазначеної мети нами були висунуті наступні завдання дослідження:

1. Теоретичне дослідження особливостей людей хворих на вірусний гепатит.

2. Виявлення особливостей суб'єктивної оцінки якості життя хворих, з урахуванням особистісних характеристик, соціально-демографічних чинників.

3. Встановлення взаємозв'язків між вираженістю суб'єктівної оцінки якості життя та статтєворольових характеристик у пацієнтів інфікованих вірусним гепатитом.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом проблеми; комплексним використанням нейропсихологічних та патопсихологічних методик, що відповідають предмету й завданням дослідження; проведенням змістовного якісного й кількісного аналізу даних; коректним використанням методів їх математико-статистичної обробки; репрезентативною вибіркою обстежених.

За методологічну основу нами було взято підхід до трактування якості життя як суб’єктивної категорії. Таким чином нами було відібрано методики, що дозволяють дослідити суб’єктивну оцінку якості власного життя хворими.

У сучасній науці виділяється два основних підходи до дослідження якості життя: об'єктивний і суб'єктивний. Об'єктивний підхід розробляється в суміжних з психологією науках і передбачає вивчення якості життя за допомогою комбінації різних нормативних та статистичних характеристик, за допомогою яких можна об'єктивно судити про ступінь задоволення потреб та інтересів людей. У психології для дослідників особливий інтерес представляє суб'єктивний підхід до якості життя, який пов'язаний з вивченням потреб та інтересів конкретних людей, які завжди індивідуальні і відображаються в суб'єктивних уявленнях індивідів, їх особистих думках і оцінках. Тому необхідно враховувати специфіку переживань кожною окремою людиною ступеня задоволеності процесом і результатом його життя, а також особливостей психологічного стану людей, їх самопочуття і т.д. Даний напрямок в психології пов'язане з вивченням: загальної задоволеності життям, відчуттям щастя, основних факторів і детермінант, які визначають задоволеність життям людини в сучасних умовах; ієрархії структури компонентів якості життя та основних показників даного феномена; особливостей духовного і культурного життя людей; соціально-психологічних факторів життєдіяльності особистості в умовах змін; соціально-психологічних особливостей людини, її ціннісних орієнтацій, норм поведінки, внутрішньоособистісних конфліктів і т.д. Суб'єктивний підхід не обмежується вивченням ступеня задоволеності людини і його прихильники справедливо вважають, що якість життя визначається і іншими критеріями, які належать до соціальної, духовної, культурної, психологічної та моральної сторін життя в цілому.

Незважаючи на давність вивчення даної проблеми, як в закордонній, так і вітчизняної психології, до цих пір не вдалося конкретизувати саме поняття «якість життя» і тим самим ефективно використовувати його індикатори та парціальні параметри в практиці державної статистики. Відсутність єдиного трактування «якості життя» істотно відбивається як на виділення операціональних індикаторів і парціальних параметрів, так і на методах його оцінки. На практиці це виражається в тому, що деякі автори визначають якість життя або з позиції об'єктивного характеру його показників (Дж. Форрестер, Д. Белл), або через суб'єктивні відчуття людей (А. Мішелль, Дж. Логотетті, Р. Кантор). Багато дослідників застосовують для оцінки одночасно як об'єктивні, так і суб'єктивні показники (К. Терюн, С. Маккол, Ф. Конверс, А. Кембелл, В.Роджерс, B.C. Янтарі, С. І. Попов).

Ряд авторів (В.А. Хащенко, А.В. Баранова) до «одиниць» аналізу структури якості життя відносять усвідомлювані елементи психологічного ставлення особистості до середовища: когнітивні (уявлення, знання), конативний (мотиваційно-потребовий стан свідомості), емотивні (переживання, оцінки, почуття). В даний час акцент більше робиться на вивченні і операціоналізації психологічних факторів якості життя, що визначається з однієї точки зору як інтегральна властивість життєдіяльності людей, як рівень відповідності характеристик життєвих процесів, цінностей та їх поточних результатів позитивним потребам індивідів або їх соціумів (Г.М. Зараковскій, О.Т. Балуєв, Б.І. Давидов, В.І. Кулайкін, В.А. Паномаренко, П.В. Ушаков та ін.).

Дані автори, дотримуючись операціонального підходу до вивчення якості життя, розглядали її як сукупність життєвих цінностей, що характеризують творчу діяльність, задоволення потреб та розвиток людини, задоволеність людей життям, соціальними відносинами і навколишнім середовищем.

Ефективність досліджень якості життя багато в чому залежить і від визначення валідності критеріїв і надійності використовуваних методик. Так, незважаючи на змістовну схожість в критеріальній основі якості життя, спостерігається достатній розкид в її кількісному діапазоні. Одні автори виділяють в структурі якості життя три блоки: здоров'я, добробут і соціально-особистісне благополуччя (Г.М. Зараковскій), інші – шість компонентів: економічний, соціально-психологічний, особистісний благополуччя, особиста свобода, безпека і комфорт умов життя (В.А. Хащенко, А.В. Баранова), треті – два типи кластерів (Г.М. Головіна, Т.М. Савченко), четверті – якість життя розглядають як сукупність показників рівня життя, якості середовища, якості охорони здоров'я, включаючи індикатори здоров'язберігаючих культури населення і рівень профілактики здоров'я населення, якість населення, якість системи освіти (А.І. Субетто).

Разом з тим слід зазначити, що поліструктурні прояви парціальних параметрів якості життя та їх індикаторів на рівні особистості, соціальних груп і суспільства вивчені недостатньо глибоко. Тому нерідко виникає суперечність між формальними, кількісними та змістовними показниками, духовними і гедоністичними мотивами і цінностями, нерівнозначністю проявів домінуючих парціальних параметрів якості не тільки в різних соціальних групах, а й між рівнями особистості і суспільства.

Все це визначило мету, завдання і логіку нашого дослідження.

За теоретичну базу було взято принципи детермінізму, розвитку, системності, ідеї соціального, діяльнісного та особистісного опосередкування якості життя (Л.С. Виготський, СЛ. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, К.А. Абульханова-Славська, А.А. Деркач та ін.); концептуальні підстави якості життя (А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Фромм, Д. Форрестер, К. Терюн, А. Кембелл, А.І. Субетто, Г. М. Зараковскій, В.І. Гордєєв, Ю.С. Александрович, В.А. Хащенко тощо); соціально-психологічні особливості міжособистісної взаємодії (Г.М. Андрєєва, Е.С. Кузьмін, А.Л. Свєнціцький, А.Л. Журавльов, А.Г. Донцов, BC Агєєв, А.Г. Асмолов, М.М. Обозов); смисложиттєві орієнтації та цінності (В. Франкл, Ж. Нюттен, М. Рокич, Г.М. Зараковскій, І.Г. Дубов, М.М. Толстих, Г.В. Акопов, Н.А. Журавльова, В.І. Медведєв, М.А. Шабанова); базові складові духовно-морального потенціалу особистості та суспільства (М. Аргайл, К.А. Абульханова-Славська, І.С. Кон, Б.Д. Паригін. Г.М. Зараковскій, М.І. Воловікова та ін); закономірності впливу середовищних факторів на життєдіяльність особи і групи (А.Л . Журавльов, А.С. Чернишов, Г.М. Головіна, Т.М. Савченко); методологічні підходи та критерії кваліметрії життя (А.И. Субетто, Г.С. Никифоров, В.І. Гордєєв, Ю. С. Александрович, І.Г. Дубов, М.М. Толстих, Ю.А. Левада, З.Ф. Дудченко, I.E. Водопьянова, Е.В. Давидова, А.А. Давидов, В.А.Хащенко, А.В. Бобков, Н.П. Фетіскін, Г.М. Головіна, Т.М. Савченко та ін.).

Характеристика вибірки досліджуваних:

Кількість випробуваних приблизно 40 осіб, хворі на вірусний гепатит В та С, середній вік 40 років.

Репрезентативність вибірки забезпечено шляхом рандомізованого відбору осіб, що хворі на вірусний гепатит.

Структура вибірки характеризується розподілом респондентів за статтю, віком, освітою, трудовою зайнятістю сімейним статусом матеріальними та житловими умовами. (див. таблицю «Досліджувані параметри»).

У ході дослідження вивчалися особливості суб'єктивної оцінки якості життя хворих на вірусний гепатит, фіксувалися та аналізувалися дані показники в залежності від тривалості та стадії захворювання.

Для досягнення поставленої мети використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження, основу яких склали:

• загальнонаукові (аналіз, узагальнення, систематизація) – з метою уточнення сутності та змісту досліджуваних понять;

• психологічні (опитувальні – анкетування та тестування), які були використані для більш якісного вивчення психологічних особливостей хворих;

• математичної статистики – для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами;

• узагальнення опрацьованих матеріалів – під час формулювання висновків.

3. Таблиця «Досліджувані параметри»

(немає психологічних параметрів) Переробити тпблицю

№ п\п	Досліджувані параметри		Емпіричні індикатори (за шкалами методик)	Тип змінної	Методи діагностики	Методи аналізу
1.	Фізичний компонент		- Фізичне функціонування - Рольове функціонування, обумовлене фізичним станом - Інтенсивність болю - Загальний стан здоров'я	залежна	тестування назва методик або шкал, якщо однією методикою	- Математична обробка даних; - Аналіз, узагальнення та систематизація отриманих даних
2.	Соціально-психологічний компонент	Демографічний	-Стать -Вік -Трудова зайнятість -Освіта -Сімейний стан -Рівень доходів -Житлові умови	незалежна	анкетування назва методик…	- Математична обробка даних; - Аналіз, узагальнення та систематизація отриманих даних
		Соціальний	-Життєва активність -Соціальне функціонування -Рольове функціонування, обумовлене емоційним станом	залежна	тестування назва методик…	- Математична обробка даних; - Аналіз, узагальнення та систематизація отриманих даних
		Психологічний	-Психічне здоров'я	залежна	тестування назва методик…	- Математична обробка даних; - Аналіз, узагальнення та систематизація отриманих даних

4. Методики дослідження.

(Знайти методики, які вимірюють психологічні складові якості життя, теоретичне обґрунтування методик)

Для дослідження якості життя хворих на вірусний гепатит нами було сформовано комплекс дослідницьких методів і методик серед яких нами було використано апробовані опитувальні методики:

- опитувальник «Паспортичка»

- «Опитувальник оцінки якості життя» З.Ф. Дудченко,

- «Оцінка рівня задоволеності якістю життя» Н.Е.Водопьяновой

- Загальний опитувальник здоров'я MOS-SF-36. (САТ SF-36)

Охарактеризуємо кожний з використаних опитувальників нижче.

Для детального вивчення об’єктивних демографічних характеристик опитуваних нами було розроблено опитувальник «Паспортичка». Він дозволяє нам отримати об’єктивні дані про опитуваного за наступними шкалами:

-Стать

-Вік

-Трудова зайнятість

-Освіта

-Сімейний стан

-Рівень доходів

-Житлові умови

Для вивчення самооцінки якості життя нами було використано «Опитувальник оцінки якості життя» З.Ф. Дудченко, розроблений в Науково-дослідному центрі профілактичної медицини (ВНДЦ ПМ; програма ЕСКІЗ - експертна система корекції індивідуального здоров'я). Він включає 15 питань, що стосуються різних параметрів якості життя. Оцінка якості здоров'я проводиться з позицій єдності фізичних, психічних і соціальних складових, тому використовується метод трьох шкал – фізичної, психічної і соціальної задоволеності.

Оцінюються наступні параметри якості життя:

1. Матеріальний достаток (загальний добробут сім'ї; особистий заробіток).

2. Житлові умови (розміри житлової площі; упорядкованність квартири).

3. Район проживання (кліматичні, екологічні, побутові умови).

4. Сім'я.

5. Харчування (різноманітність споживаних продуктів, кількість їжі).

6. Сексуальне життя.

7. Відпочинок (сон, фізична активність).

8. Положення в суспільстві.

9. Робота (відносини з керівником, відносини з колегами, професійне зростання, задоволеність своєю роботою).

10. Духовні потреби.

11. Соціальна підтримка.

12. Здоров'я родичів (дітей, чоловіка / дружини).

13. Стан свого здоров'я.

14. Душевний стан останнім часом (настрій, характер, переживання, задоволеність собою).

15. В цілому життя (робота, сім'я, побутові умови, можливість відпочити).

Опитувальник для оцінки якості життя – «Оцінка рівня задоволеності якістю життя» Н.Е.Водопьянової був розроблений в Інституті медицини стресу (США) в 1993 р., щоб допомогти пацієнтам збалансувати стресовий вплив і силу вибору своєї лінії поведінки, що сприяє його подоланню (Eliot, 1993). Опитувальник заснований на екзистенціальному підході до життєвих стресів. У першоджерелі він складається з 40 категорій, що оцінюють індивідуальне сприйняття стресової напруги за шкалою від 1 до 9 балів. Чим вище задоволеність по кожній категорії оцінки, тим нижче рівень екзистенційного стресу. В результаті підраховується сумарний індекс якості життя (ІЯЖ), який розглядається як суб'єктивна задоволеність в самоактуалізаціі особистісних ресурсів для подолання життєвих і робочих стресів.

Наш варіант опитувальника містить 36 питань, що відносяться до задоволеності в наступних категоріях індивідуального життя: робота, особисті досягнення, здоров'я, спілкування з близькими людьми , підтримка (внутрішня і зовнішня – соціальна), оптимістичність, напруженість (фізичний і психологічний дискомфорт) , самоконтроль, негативні емоції (настрій).

Якість життя досліджувався за допомогою адаптованого русифікованого спеціалізованого опитувальника «SF-36v2TM Health Status Survey» (Новик А.А., Іонова Т.І., 2002). Оцінювали фізичний (PCS), психологічний компоненти здоров'я (MCS), і їх найважливіші складові: фізичне функціонування (PF), рольове фізичне функціонування (RP), рольове емоційне функціонування (RE), інтенсивність болю (BP), загальний стан здоров'я (GH), повноцінність відчуття життя (VT), соціальне функціонування (SF) і загальний рівень психічного здоров'я (MH) (Ware JE, 1993, 1994).