Написання курсової роботи

Мова написання курсової роботи має бути державною (україн­ською). При використанні джерел на російській та інших мовах назви та цитати слід подавати мовою оригіналу (за необхідності – з перекла­дом). У списку літератури такі джерела теж записуються мовою оригі­налу. Будь-які посилання на джерела як у вигляді прямої мови (ци­тати), так і у вільному поданні мають позначатися у кінці відповідного речення квадратними дужками, у яких подається номер джерела за списком використаних джерел, а через кому – сторінка; якщо сторінок декілька, їх відокремлюють дефісом (наприклад: [14, с. 186] або: [29, с. 17–26]). Допускається також позначення у дужках лише номера джерела за списком використаних джерел, без зазначення сторінок.

Текст слід викладати науковою термінологією, літературною мо­вою. Сту­денти мають чітко та якісно викладати текст, робити кон­кретні висновки. Не допускається наявність у тексті курсової роботи скорочення слів, орфографічних і стилістичних помилок.

Нумерація таблиць та рисунків може складається з двох чисел, перше з яких означає номер питання, в якому вона використовується, а друге – порядковий номер таблиці у питанні (наприклад: табли­ця 2.3) або мати наскрізну нумерацію. Як правило, перед кожною таблицею роблять посилання на неї, тобто пропонують звернутися до її даних з метою підтвердження по­передніх висновків, з’ясування певних тенденцій розвитку явища, по­глиблення дослідження (на­прик­лад: «для чого використаємо дані таблиці 2.3»). Після кожної таблиці подають основні ви­сновки, що ґрунтуються на її цифрових даних. Ці висновки мають обов’язково починатися словами: «Як свідчать дані таблиці ...», «Вихо­дячи з даних таблиці ...», «Виходячи з наведених у таблиці даних ...» тощо.

У курсових роботах доцільно та бажано широко використовувати секторні, стовпчикові та інші види діаграм, а також лінійні графіки, картограми тощо, які чітко відображають порівняльні характеристики, тенденції у розвитку та взаємозв’язках показників.

Під час написання тексту слід забезпечити послідовне та чітке викла­дення сутності питань, що розглядаються. Матеріали, що наво­дяться в окремих частинах роботи, мають бути логічно взаємо­пов’я­заними. Кожний наступний матеріал є продовженням попереднього і витікає з його положень показників, тощо.

 

Оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути написаною студентами власноручно роз­бірливим почерком або надрукованою на комп’ютері, на стандартних аркушах паперу формату А4.

Текст оформлюється на папері формату А4 (розміром 210×297 мм) через 1,5 інтервали, розмір шрифту 14 (Times New Roman). Поля аркушу курсової роботи повинні бути такими: ліве – 30 мм; верхнє та нижнє – 25 мм, праве – 15 мм. Абзацний відступ становить 5 знаків. Зразок оформлення титульного аркушу курсової роботи наводиться у додатку В. Вступ, розділи курсової роботи, висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки – це структурні елементи ро­боти, назви яких розміщують з нового аркуша, великими літерами без крапки у кінці, з вирівнюванням по центру, напівжирним шрифтом.

Перша сторінка тексту є титульною. Друга сторінка тексту – «Зміст». Потім іде «Вступ» (це вже буде сторінка три), а далі нумерація про­довжується за усім об­сягом курсової роботи, включаючи і додатки. Позначка сторінки ставиться у правому верхньому куті сторінки. Позначка сторінки на титульному аркуші та змісті не проставляється.

Не слід брати текст у рамки, використовувати різні кольори.

При використанні у роботі математичних формул потрібно про­водити їх нумерацію, також слід давати роз’яс­нення кожного символу у тій послідовності, у якій вони наведені за формулою, наприклад:

(1)

де ФВ – фондовіддача, грн;

ТО – товарооборот, тис. грн;

ОФс – середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.

У таблицях за текстом має бути оформлена основна маса цифро­во­го матеріалу, а таблиці другорядного, допоміжного характеру, а також громіздкі наводяться, як правило, у додатках. Зразки оформлення таб­лиць та ілюстрацій наводяться у додатках Г, Д.

Заголовки таблиць, додатків, рисунків тощо мають містити три обов’язкових елементи: зміст таблиці; найменування об’єкта, що ха­рактеризується; період, за який наводяться дані.

У кінці ро­боти розміщується список використаної літератури, в якому спочатку зазначаються закони (Конституція України, Госпо­дарський кодекс України) та інші законодавчі акти, а потім інші лі­те­ратурні джерела за абеткою (див. додаток Е).

За списком використаної літератури розміщуються додатки. Вони мають нумерацію, яка проставляється літерами. Кожен додаток по­чинають з нової сторінки посередині рядка прописними літерами (пер­ша літера велика), наприклад «Додаток А». У разі, якщо літер абет­ки не вистачає для позначення додатків, слід використовувати таку систему: за додатком Я йдуть додатки АА, АБ, АВ і т.д. Літери Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь для нумерації не використовуються. Додатки роз­міщу­ються у порядку появи посилань на них за текстом або у хро­ноло­гічній послідовності статистичних документів.

У кінці тексту роботи проставляється підпис автора та дата завер­шення роботи.

Готова робота має бути підшитою у спеціальну папку.