Білет 1

ж. 120-140

ч. 140-165

1. 1) Гематокрит – відбиває відсотковий обьем форменних ел.(зокрема еритроцитів) в крові. Гематокритичний показник досл. крові порівнянно з нормою понижений.(в межах норми)

2) Гематокритичний показник залежить від кількості води в організмі та кількості формених елементів.

Кілкість води залежить від того скільки води отримує організм(наприклад з їжею) і скільки виводить нирками, шкірою легенями.

Кількість форм. ел. залежить від активності еритропоезу і активності еритродіарезу.

Гематокритичний показник в межах норми, це свідчить про те що надходження води в організм в нормі. Виділення води за допомою нирок, легень та шкіри в нормі. Кількість формених елементів в нормі, отже активність еритропоезу в нормі, активність еритродіарезу в нормі, активність утворення рідкої частини крові, тобто плазми в нормі

Повиш. гематокриту – зал від кілк води(не вел. надходж. води, велика втрата води(діарея)), після потужного фізичного навант. (велика втрата води, поту.) вихід з депо. ер.

Зниж. гематокриту - мало форм ел(пор. еритропоезу - анемія) проблеми з мас. руйн. ер.(наприклад якщо людина вдихає гемолітичні отрути), нападок малярії(відб. біолог. гемоліз).

2. 1) Отриманий результат свідчить про те що гідролітична активність шл. соку в нормі. Оцінювали стан головних та додаткових клітин залоз тіла та дна шлунка.

2) Ферменти шл. соку які гідролізують білки це пепсин(розчеплює центральні пептидні зв’язки у мол. білків та пептидів), гастриксин та хімозин.

Продукти гідролізу –поліпептиди (ферменти руйнують 3нну та 4нну структуру, не руйнують 1нну.)

Перетравл. сила залежить від концентрації ферм, які виробл. гол. та додатк. кл. шлунку. Та активності цих ферментів(зал від темп. рН яка заб. виділенням парієнтальними клітинами соляної кислоти)Найбільша протеолітична активність пепсина спостерігається при рН 1 — 2,0, гастриксина - 4,0-4,5 хімозина – 1-3 рН

3. 1) Методика розрах. від точки “с” на СФГ до точки “е” СФГ(відповідає поч. діастоли шлуночків)

2) Тривалість періоду вигнання в межах норми. Це свідчить про те що стан клапанів(АВ та півмісяцевих) в нормі, гемодинаміка в нормі, збільшення тиску в шлуночках, аорті та легеневій артерії під час фази ШВК в нормі,зниження тиску в шлуночках, аорті, легеневій артерії під час фази ПВК в нормі. Скоротливість КМЦ в нормі.

3) Період вигнання складається з фази швидкого вигнання і фази повільного вигнання.

Фаза швидкого вигнання

1. Стан клапанів – АВ - закриті Півмісяцеві - відкриті

2. Гемодинаміка рух крові з шл. в аорту і лег артерію

3. Тиск в шлуночках збільшується. Тиск в аорті збільшується до 130-140мм.рт.ст. Тиск в легеневій артерії збільшується.

3. Відбувається зменшення довжини КМЦ → обьем шлуночків зменшується

Фаза повільного вигнання

1. АВ-закр Півмісяцеві відер

2. рух крові з шл в аорту і лег. артерію

3. Тиск в шлуночка зменшується. Тиск в аорті зменшується до 100 мм.рт.ст. Тиск в легеневій артерії зменшується.

4. Відбувається зменшення довж. КМЦ → Обьем зменш

4. 1) Відновлення дихання відбувається через гіперкапнію (Накопичення СО2 який діє на хеморец → відбувається вдих)

2) Контур рег.

ДДЦ розташований в латеральній частині ядра одиночного тракту на дорсальній поверхні довгастого мозку.

Він отримує інформацію від центральних і периферійних хеморецепторів

5. 1) Визначенні параметри в порівнянні з нормальними параметрами в межах норми

2) Висновок. За рахунок метода Земницького досліджували добові коливання ваділеня сечі. Дані зміни кілк. і конц. сечі. (в день більше в ночі менше) обумовлені змінами конц. в крові гормону вазопресину. Вночі його виділ. більше, в день менше так як це циркадні ритми йього гормону диктуються епіфізом(за допомогою виділення гормону меланіну) на гіпоталамус. Вазопресин збільшує проникність дистального відділу канальців (впливає на V2-рец. → акт. посередники → гіалуронідаза → руйнує оболонку кл. → робить проникл. базальну тембр. стінки канальців для води → при наявн. осмотичного градієнту збільшує проникливість води) в мозковій реч. нирки, де наявн. осмотичний градієнт збільшується фак.. реабс. води., не чіпаючи реабс. солей. Це призводить до того що в ночі реабс. води більше, солі виділяються в тому же об’емі. В ночі менше сечі але вона більш концентрована(солі залишаються в тому же об’емі)

Білет 3

1. 1) Аглютинація ер. відбулася з цоліклоном анти-А і не відбулася з цоліклоном анти-В. Наявність аглютинації свідчить про те що в мембрані ер. наявні антигени А сист. АВ0. Відсутність аглютинації в секторі анти- В свідчить про те що в мембрані ер. досл. крові. відс. антиген В сист. АВ0. Отже антигенний склад ер. досл. крові мають антиген А і не мають антиген В.

2) Можна зробити висновок щоеритроцити цієї крові належать до групи Ав(ІІ)

2. 1)Щільність збільшиться, кількість зменшиться.

осморец(центр(Hth) і периферійні(нирка)) → ↓ виділ. альдостерона →↑ виділ вазопресину(гіпоталамусом через нейрогіпофиз) → АДГ → V2-рец. на епітелії і фібробластах дистальних відділах нефронів(тобто збиральні трубочки і дист. звивисті канальці) → що веде до акт. гіалуронідази → ↑ збільшення проникності базальних мембран цих канальців до води → ↑ пасивної факультативної реабсорбції води

Гормони які приймають участь це альдостерон, ПНГ, та вазопресин. Кл. мішені - V2-рец. на епітелії і фібробластах дистальних відділах нефронів(тобто збиральні трубочки і дист. звивисті канальці)

Контур

3. 1) МВЛ = ДОфорс * ЧДфорс. Визначена величина МВЛ в порівнянні з нормальною величеною в межах норми

2. Динамічні показники в межах норми. Резерви ап.. зовн. дихання в умовах спокійного і форсованого дихання реалізуються нормально. Чинники які впливають на величину МВЛ:

1. Стан грудної клітини

2. Цілісність і герметичність плевральної порожнини

3. Робота і тренованість дих. мязів(інспіратор них і експіраторних)

4. Еластична тяга легень

5. Наявність суфрактанту

6. Діаметр дих. шляхів (опір повитряносн шляхів)

7.Наповненість шлунку и стан органів травної порожнини

4. 1) 1.При надходж. капустяного соку у шлунок збільшується секреція гастрину G-кл це призводить до стимуляції секреції НCl.

2 В свою чергу гістамін впливає на парієнтальні клітини, активує ECl-кл, які секретують гістамін що також впливає на секрецію НСl.

3. Слабокислий капустяний сік, через вплив на хеморец стимулює парієнтальні клітини(виділ. HCl)

4. Екстракти капуст. соку впливають на головні і парієт. кл. шл. збільш. секр.. пепсиногену и іонів H+ → утв НСl

2) Фаза секреції друга, нейрогуморальна або шлункова. Контур рег.

5. 1) Крововтрата → зменш. ОЦК. Одна із головних фнкц. крові це транспортна(транспорт О2) якщо не хватає носіїв потрібно збільш. кровообіг носіїв для норм викон. тр, фнкц, тобто доставлення О2 виділ СО2 виділ метаболітів, доставка глюкози і т.д.

2) Власний пресорний рефл

Рег. пар. Рарт Нервова регуляція.

Білет 4

1. КП – показує ступінь насичення 1 еритроцита Hb порівнянно зі стандартом.

1) КП = 130*3\450 = 0.86. Норма – 0.85-1.15.

2) Так як Кп вмежах норми то ер. нормохромні, ступінь насичення Нb еритроцитів нормальна. Киснева ємність крові в нормі. Активність еритропоезу в нормі. Отже надходження вітаміну В12 і фолієвої кислоти в нормі.

2. 1) Збільшується секреція підшлункового соку(буде рідким, багато води і гідрокарбонатів, мало ферм.). Зменш. секр. шлунк соку.

2) Механізми – HCL впливає на Н-рец в дуоденуме, які є в S-кл, вони виділ в кров секретин, він впл. на протоки панкреас – стим. виділ води і гідрокарбонатів до складу вел. кілк. рідкого підшлункового соку. Через кров секретин гальмує роботу – зменшує секр. шлункового соку. Фаза секр. – друга, шлунково-кишкова, або нейрогуморальна.

3) Фаза секреції друга, нейрогуморальна або кишкова. Контур рег.

3. 1) Визначенна величина в порівнянні в нормально. вел. в межах норми

2) Функціональні можливості апарату зовн. дихання реалізуються нормально. Чинники:

1. Стан грудної клітини

2. Цілісність і герметичність плевральної порожнини

3. Робота і тренованість дих. мязів(інспіратор них і експіраторних)

4. Еластична тяга легень

5. Наявність суфрактанту

6. Діаметр дих. шляхів (опір повитряносн шляхів)

7.. Наповненість шлунку и стан органів травної порожнини

4. 1. Визначена величина в порівнянні з нормальною величиною в нормі.

2. Чинники: Ркап. Росм. Рсечі

5. 1) ЧСС ССС збільшиться. За рахунок закона Франка Старлінга. Гетерометрична міогенна регуляція. Розтягнення правого передсердя розтягн венозний синус це призводить до збільшення ЧСС

2) Міогенна рег. Закон франка стерлінга

Білет 5

1. У жінки 45 років визн ШОЕ яке = 20 мм\год. Зр висновок порівнявши норм. вел. ШОЕ з данною вел. Оцінити про що може свідчити така вел. ШОЕ.

ШОЕ – непрямий показник колоїдного стану крові і в першу чергу альбуміно-глобулінового співвідношення.

Підвищення ШОЕ свідчить про те що зменшуеться в’язкість крові і збільш. відштовх. ел. крові - кров швидше розшаровується на плазму і форм ел. Сприяють цьому глобуліни які зменш. поверх. заряд, протидіють цьому альбуміни. Так саме сприяє підвищ ШОЕ фібриноген. Звідси підвищене ШОЕ може свідчити про те що в крові можливо зменш кілк альбумінів і\або збільшена кілк. глобулінів і фібриногену. Для точної діагностики потрібно зробити бх. аналіз фракції білків плазми крові.