Суб’єкти та об’єкти економічних відносин
Суб’єкти економічних відносин (господарюючі суб’єкти), активна рушійна сила виробничого процесу. Головний суб’єкт економіки в сучасних умовах – держава. Воно, по-перше, визначає і захищає умови економічної діяльності, ті "правила гри", згідно з якими діють всі суб’єкти економіки. Закони, процедури і норми, що визначаються державою, носять обов’язковий характер. По-друге, держава створює і захищає допомогою антимонопольного законодавства ринкове середовище, завдяки якій діє механізм конкуренції. По-третє, держава через податкову систему і бюджет перерозподіляє фінансові потоки, здійснює економічне регулювання і безпосередню економічну діяльність, створюючи об’єкти державної власності та керуючи ними.
Суб’єктами економіки виступають також підприємства і фірми, що здійснюють безпосередню економічну діяльність. Підприємство (завод, фабрика) – відособлена одиниця з виробництва товарів і послуг. Коли підприємство є юридичною особою, воно стає суб’єктом економіки на основі контракту (договору); в цьому випадку підприємство виступає як фірма. Якщо ж підприємство включено до складу економічної організаційної структури поряд з іншими підприємствами, то воно перестає бути самостійним суб’єктом економіки. У такому випадку організаційна структура, що включає кілька підприємств, також називається фірмою.
У західних країнах більш поширений суб’єкт економіки – фірма; в Російській Федерації, відповідно до чинного законодавства, – підприємство, яке розуміється як самостійний господарюючий суб’єкт, який має статус юридичної особи.
Основною формою власності в сучасних умовах як підприємства, так і фірми є власність на основі акціонування, відповідно, найбільш поширена організаційно – економічна форма – акціонерне товариство. Ринкову поведінку сучасних підприємств і фірм будується на основі трансакційних витрат, тобто витрат на підготовку, укладання та реалізацію угод; таким чином, роль контрактних відносин у сучасному виробництві все більше зростає.
Суб’єктами економіки виступають і домогосподарства, які відіграють активну роль у споживанні товарів і послуг, визначаючи тим самим структуру виробництва і ринку. Все більшу роль у сучасній економіці відіграють індивіди. Високий рівень освіти, професіоналізм і кваліфікація, на думку багатьох економістів, стають головним чинником економічного зростання.
Об'єктом економіки є економічна система, що являє собою сукупність економічних суб'єктів, діяльність яких спирається на історично визначені форми виробничих відносин та адекватні їм механізми регулювання економічної діяльності. Окремі економічні системи відрізняються між собою формами власності на засоби виробництва та механізмами регулювання економіки.
Висновок:
Термін «економіка» вживається для позначення тієї сфери людської діяльності, у якій створюються життєві блага для задоволення різноманітних потреб людини. Щоб існувати, люди повинні мати їжу, одяг, взуття, житло та багато інших матеріальних і нематеріальних життєвих благ, які виробляються економікою. Водночас, поняття «економіка» вживається і в значенні сукупності економічних відносин людей, законів і принципів їх економічної поведінки, а також як назва науки, яка вивчає ці відносини, закони і принципи, окремі функціональні і галузеві їх аспекти.
Економіка як сфера народного господарства має складну структуру, що включає багато галузей, видів виробництва і територіальних комплексів, які об'єднують відповідні підприємства. Економіка охоплює галузі матеріального виробництва (промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт тощо) і нематеріального виробництва (освіта, культура, охорона здоров'я, інші нематеріальні послуги тощо). Отже економіка - це усі види діяльності людей, які дозволяють їм забезпечити свою життєдіяльність. Економіка утворює каркас цивілізації, адже вона утримує на собі усі інші сфери людського суспільства. Наука, культура, соціальна сфера, мораль, політика, ідеї - усе це людство може дозволити собі лише тому, що в економіці визрівають необхідні матеріальні умови. Отже, економіка - це основа життя людини і суспільства.
Закінчення заняття: оголошення домашнього завдання на наступний урок (§1,2)
До побачення!!!