1.3. Об’єкти та суб’єкти банківської безпеки

На практиці всі об'єкти безпеки банку, відносно яких здійснюються злочинні посягання, можна розділити на наступні групи [27, 41, 53]:

1. Фінансові ресурси (національна і іноземна валюти, банківські (комерційні) операції і угоди банку, дорогоцінні метали, фінансові доку-менти). Найбільш поширені злочини, які здійснюються стосовно даної групи об'єктів: розкрадання (крадіжка), шахрайство, присвоєння або роз-трата, грабіж, розбій, спричинення майнового збитку шляхом обману або зловживання довірою. Особливу привабливість для злочинців, які пося-гають на власність банку, мають: гроші (валюта), валютні цінності і цінні папери. Метою вказаних посягань є незаконне вилучення грошей та незаконне обертання їх в свою власність.

2. Персонал банку (керівництво і вищий менеджмент банку, а також особи, які мають доступ до банківських таємниць, інші працівники банку);

3. Матеріальні засоби (будівлі, споруди, сховища, обладнання, транспорт, кошти і системи комунікації та інформатизації);

4. Інформаційні ресурси банку з обмеженим доступом. Інфор-мацію банку, що захищається законом від загроз злочинного характеру, можна розділити на: відомості конфіденційного характеру, які складають комерційну і банківську таємницю та комп'ютерну інформацію. Згідно з даними вітчизняних і зарубіжних досліджень [49], злочинні посягання на інформацію (перш за все витік конфіденційної інформації і зловживання нею) займають одне з перших місць серед основних факторів ризику, що негативно впливають на результати економічної діяльності банку.

Необхідною умовою забезпечення безпеки є наявність інформації про цілі злочинних посягань на об'єкти безпеки банку. Ці цілі можна об’єднати в дві основні групи [44]:

заволодіння майном банку (правом на майно) з метою обертання його в свою власність;

обмеження діяльності банку-конкурента або його усунення з ринку фінансових послуг.

Вони, як правило, досягаються поетапно. Найбільш поширеними проміжними цілями є зниження фінансових можливостей банку шляхом розриву клієнтських зв'язків, переманювання клієнтів, зриву переговорів і угод, поширення дезінформаційних матеріалів негативного характеру, що призводить до свідомо збиткових проектів.

Суб'єктами правовідносин при вирішенні проблеми безпеки є:

1. Держава як власник ресурсів, що створюються, придбаваються і нагромаджуються за рахунок коштів державного бюджету, а також інформаційних ресурсів, віднесених до категорії державної таємниці. В процесі забезпечення безпеки банку держава виступає як гарант захисту його виняткового права на здійснення банківської діяльності (аналогічна діяльність інших суб'єктів визнається незаконною), а також його майна і інфраструктури. Вона здійснює свою функцію за допомогою державних органів законодавчої, виконавчої і судової влади шляхом: встановлення кримінальної і іншої відповідальності за протиправні посягання на інтереси банку; виявлення, запобігання, припинення, розслідування злочинів і інших правопорушень, покарання винних і відшкодування збитку; здійснення державного контролю і нагляду за виконанням банком встановлених законодавством вимог безпеки [28, 53].

2. Національний банк України – бере участь в забезпеченні безпеки кредитних організацій шляхом вживання методів регулювання і нагляду за їх діяльністю. Він здійснює дозвільні, наглядові, контрольні і адміністративні функції відносно банківських установ для підтримки стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів [18, 35].

3. Правоохоронні органи (зокрема, міліція). Форми їх участі в забезпеченні безпеки банківської діяльності визначаються їх належністю до державних органів виконавчої влади, основною функцією яких є охорона законності і правопорядку. Вказану функцію вони реалізують шляхом запобігання, виявлення, припинення і розслідування злочинів і адміністративних правопорушень, що посягають на безпеку банку [18].

4. Органи прокуратури. Прокуратура як суб'єкт забезпечення безпеки у сфері банківської діяльності реалізує свої функції шляхом нагляду за дотриманням законності, а також кримінального переслі-дування осіб, що скоюють злочини в банківській сфері. Для виконання цих функцій прокуратура проводить прокурорські перевірки виконання законів, здійснює попереднє розслідування злочинних посягань на інте-реси банку. У разі потреби прокурор має право порушити справу про адміністративне правопорушення і провести адміністративне розсліду-вання [35, 53].

5. Органи судової влади. Органи судової влади здійснюють правосуддя по кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з посяганнями на безпеку банківської установи. Їх рішення у сфері захисту інтересів банку спрямовані на пока-рання винних і відшкодування збитку, заподіяного майну та інфрастру-ктурі кредитної організації [35].

6. Банк як юридична особа, який є власником фінансових, а також інформаційних ресурсів, що складають службову, комерційну і банківську таємницю. Банківська установа виконує законодавчо встановлені обов'язки забезпечення власної безпеки шляхом захисту майна і інфра-структури. Для виконання цих функцій банк застосовує засоби і методи правового, організаційного, технічного, розшукового і криміналістичного характеру [28].

7. Окремі структурні підрозділи банку (служба внутрішнього контролю, служба безпеки). Служба безпеки банку є обов'язковим струк-турним підрозділом кредитної організації, без створення якого банк не може отримати державну реєстрацію. Вона бере участь в забезпеченні безпеки банківської установи шляхом розробки заходів попереджання і виявлення дій і рішень персоналу, що містять потенційний ризик (загрозу) нанесення шкоди майну і порядку функціонування банку. Служба внутрішнього контролю банку є заснованою за ініціативою і на кошти банку охоронно-розшуковим підприємством. На відміну від служби безпеки її створення не обумовлене обов'язковими нормативними розпорядженнями. Основним завданням служби внутрішнього контролю є захист власності і інфраструктури банку від протиправних посягань. Для виконання своїх функцій служба застосовує засоби і методи правового, організаційного, технічного, розшукового, охоронного і криміналістичного характеру [18, 28, 35, 53].

8. Інші юридичні і фізичні особи, у тому числі партнери і клієнти, які ступають з банком в договірні стосунки, беруть участь в захисті майна і інфраструктури банку в межах зобов'язань, перейнятих на себе по відповідних договорах [53].