Амплітудний калібратор.

1. СЕТЬ. Тумблер – ввімкнення пристрою.

2. Індикаторна лампочка ввімкнення мережі.

3. Мікроамперметр – контроль робочого струму.

4. ТОК. МА. Перемикач вибору під діапазону робочого струму.

5. Ручка – плавне регулювання струму.

6. Клема – земля.

7. Запобіжник.

8. 220V 50 Hz. Роз’єм – подача мережної напруги.

9. 1-П. Роз’єм – переключення генераторів шуму.

10. . ВЫХОД. Тумблер - переключення виходу блоку живлення 1 і П.

10. Генератор шуму.

Порядок роботи.

Підготовка до проведення вимірів.

1. Встановити органи управління і контролю у наступні початкові положення.

Найменування органу управління	Початкове положення
ГРУБО	Частота настройки – середина діапазону.
ПЛАВНО	Проти годинникової стрілки до упору.
СЕТЬ	У вимкненому положенні.
ОБЗОР MHz/ДЕЛ	НА ДЕЛ. і 50
ПОЛОСА MHz	1,0
ЧАСТОТНЫЙ КАЛИБРАТОР	У вимкненому положенні.
РАЗВЕРТКА СКОРОСТЬ	10 mS/ДЕЛ
ЗАПУСК	АВТ.
ВИД	ВНУТР.
ГАШЕНИЕ ЛИНИИ РАЗВЕРТКИ	Проти годинникової стрілки до упору .
РУЧН	Довільне.
ВИДЕОФИЛЬТР	ВЫКЛ
ДЕТЕКТОР	ЛИНЕЙН. СРЕД.
НОМИНАЛЬНЫЙ УРОВЕНЬ, dBm	–40 та –10
Пам’ять	ОТКЛ.
	Проти год. стрілки до упору .
	Довільне.
	Проти год. стрілки до упору .
	Довільне.
УСИЛ.	В крайнє ліве положення.

Інші органів керування можуть знаходитись в будь якому положенні.

1.2. Перемикач СЕТЬ поставити в положення ВКЛ.

Після ввімкнення тумблера СЕТЬ в індикаторі Я4С-0830 і перетворювачі Я4С-72 повинні загорітись індикаторні лампочки ввімкнення в мережу.

Повинна періодично загоратись лампочка СКОРОСТЬ РАЗВЕРТКА ( вона горить під час прямого ходу розгортки ).

1.3. До проведення вимірів необхідно прогріти прилад на протязі 1 год.

1.4. Після прогріву підготовити прилад до роботи.

1.4.1 Ручкою зі знаком встановити необхідну ступінь підсвічування шкали ЕПТ.

1.4.2. Плавно повертаючи по годинниковій стрілці ручку зі знаком , встановити необхідну яскравість випромінювання лінії розгортки. Необхідно пам’ятати, що занадто велика яскравість випромінювання приводить до паразитного надмірного підсвічування екрану і неможливості роботи ЕПТ в режимі пам’яті. Відновлення властивостей трубки здійснюється на протязі тривалого (2-3 доби) часу.

1.4.3. Ручкою із значком і віссю потенціометра, виведеної під шліц із знаком , встановити мінімальну товщину променя вздовж лінії розгортки. Віссю потенціометра, виведеною під шліц РЕГУЛИРОВКА ИЗОБРАЖЕНИЯ,

встановити лінію розгортки не нижню поділку шкали індикатора.

Послідовним регулюванням осями потенціометрів, виведених під шліц РЕГУЛИРОВКА ИЗОБРАЖЕНИЯ і х встановити початок і кінець лінії розгортки не крайню поділку масштабної сітки.

Перевірити роботу індикатора Я4С-0830 в режимах ПАМЯТЬ ОТКЛ., ПЕРИОД ДЛИТ, натискуючи відповідні кнопки. Робота індикатора в режимах ПЕРИОД і ДЛИТ. Перевіряється при пониженій яскравості променя і тривалості розгортки, котра встановлена перемикачем РАЗВЕРТКА СКОРОСТЬ, не менше 0.5 S/ДЕЛ.

При переході з режиму ПАМЯТЬ ОТКЛ у режими ПАМЯТЬ ПЕРИОД чи ДЛИТ необхідно спочатку натиснути кнопку ПАМЯТЬ ДЛИТ, стерти запис кнопкою ( Х ), а потім перемкнутись в режим ПАМЯТЬ ПЕРИОД.

2. Проведення вимірів.

УВАГА!!!

При наявності в складі спектра досліджуваних сигналів складових з частотами 2050/n МГц, де n=1,2,3…(при роботі з перетворювачем Я4С-61) може спостерігатись підйом лінії розгортки у всьому діапазоні частот приладу.

Для усунення вказаного явища необхідно перейти на більш вузьку смугу пропускання і, якщо зменшення смуги пропускання не усуває вказаного явища, змінити в невеликих межах частоту гетеродину 500 МГц за допомогою змінного резистора  ПЧ, виведеного під шліц на передній панелі блока Я4С-72.

2.1. Зміна частоти сигналів в режимі панорамного огляду.

Перемикач ОБЗОР переводиться в положення МАКС, перемикачами ПОЛОСА MHz, СКОРОСТЬ РАЗВЕРТКА встановлюються необхідні смуга пропускання і час розгортки. Перемикач ДЕТЕКТОР перевести в положення ЛОГ СРЕД.

Час розгортки менший ніж 2 mS/ДЕЛ не рекомендується встановлювати так, як в цьому випадку можлива значна похибка вимірювань. На лінії розгортки з’являється маркер трикутної форми від’ємної полярності. Обертом ручки перебудови ГРУБО встановити вершину маркера під відклик сигналу, частоту якого необхідно виміряти і зчитати частоту сигналу по шкалі настройки. Похибка відліку частоти в цьому режимі складає 10 %.

2.2. Зміна частоти сигналів в режимі каліброваного огляду.

Перемикач ОБЗОР встановлюється в положення НА ДЕЛ, перемикач ОБЗОР MHz/ДЕЛ встановлюється в положення 2, а перемикачем ПОЛОСА, MHz встановлюється смуга пропускання 0,1 МГц. Перемикач ДЕТЕКТОР встановити в положення ЛОГ СРЕД.

Ручкою настройки ГРУБО відгук сигналу встановлюється в центр екрану і частота сигналу відраховується по шкалі настройки. Для збільшення точності відліку частоти на початку робочого діапазону при роботі з аналізатором спектру СК4-61 (на частотах нижче 500 МГц) прилад необхідно попередньо відкалібрувати. Для цього вхід приладу з’єднати з виходом ЧАСТОТНЫЙ КАЛИБРАТОР через атенюатор 20 дБ. Ввімкнути тумблер ЧАСТОТНЫЙ КАЛИБРАТОР, перемикач ОБЗОР MHz/ДЕЛ поставити в положення 50. Ручкою настройки грубо встановити частоту настройки на шкалі 100 MГц. Визначити положення нульового відгуку (він залишається при вимкнені сигналу калібратора).

Повільно обертаючи ручку настройки грубо настроїти прилад на 16-ий відгук сигналу калібратора, відраховуючи від нульового (при цьому потрібно слідкувати, щоб не було пропусків відгуків сигналів калібратора, котрі слідують через 50 МГц. Якщо є пропуски відгуків, необхідно збільшити чутливість приладу за допомогою атенюатора в НОМИНАЛЬНЫЙ УРОВЕНЬ, dBm). 16-ий відгук відповідає частоті 800 МГц. Ручкою настройки ГРУБО встановити частоту настройки приладу 800 МГц. 16-ий відгук сигналу повинен знаходитись точно в центрі екрана індикатора. В протилежному випадку необхідно встановити відгук в центр екрану, обертаючи вісь потенціометра, виведену під шліц ГЕТЕРОДИН ЦЕНТР. Перемикач ОБЗОР MHz/ДЕЛ перевести в положення 2 і знову підстроюванням ГЕТЕРОДИН ЦЕНТР встановити цей відгук в центр екрану. Перемикач ОБЗОР MHz/ДЕЛ знову перевести в положення 50. Ручкою настройки ГРУБО встановити частоту настройки приладу 100 МГц. При цьому другий справа від нульового відгук повинен знаходитись в центрі екрану індикатору. Якщо відгук знаходиться не в центрі екрану, необхідно, обертаючи вісь потенціометра, яка виведена під шліц з написом  ГЕТЕРОДИН НАЧ, встановити цей відгук в центр екрану. Описані операції проробити ще раз, після чого калібратор вимкнути і на вхід підключити сигнал, який вимірюється. В цьому режимі роботи похибка виміру не перевищує 1 %.

Похибка виміру частоти при значеннях смуги пропускання  = 1МГц, 3 чи 10 МГц залежить від частоти сигналу і дорівнює:

Вимірювання рівнів синусоїдальних сигналів.

Рівень вимірювального сигналу 10^-13 – 10^-5Вт. Вимірювальний сигнал подається на вхід приладу. При вимірюванні приладами СКЧ-66, -67 вхідний сигнал потрібно подавати через кабель 6.645.011. Перемикач положень МГц встановити в положення 1, ручкою перебудови по частоті ГРУБО встановити відгук вимірювального сигналу в центр екрана. Перемикач ДЕТЕКТОР поставити в положення КВАДР. Відключити від входу сигнал і підключити головку генератора шуму при цьому в аналізаторі СК4-61, головку генератора шуму під’єднати до входу приладу через атенюатор 3 дБ 2.243.948, - в решті аналізаторів – без атенюатора. В атенюаторах НОМІНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ встановлюється в положення dB_m , що відповідає послабленню n₀, вказаному в каліброванім графіку, який входить в склад калібратора. Перемикач ВИДЕОФІЛЬТР поставити в положення 3 Гz, перемикач ОБЗОР МГц/ДЕЛ в положення 2. Обертаючи поперемінно ручку настройки преселектора ЦЕНТР і вісь потенціометра, введену під шліц ≈ НАЧ, добавити максимальне відхилення лінії розгортки екрана в центр екрана вверх (в приладі СК4-61 настройка преселектора не робиться ). Ручкою ▼ УСИЛ встановити лінію розгортки на те ділення У₀ шкали, яке вказано в каліброванім графіку. Вся сітка складається з У_м=10 діл (номінал шкали, номінальний рівень). При калібруванні пристроїв СК4-61-СК4-67 з допомогою генератора шуму потрібно враховувати, що в цих приладах стабільність цієї смуги на рівні мінус 3 дБ. Відключити генератор шуму з входу приладу, подати на вхід вимірювальний сигнал, перемикачі НОМІНАЛЬНИЙ СИГНАЛ dB_m встановити в положення, коли відгук від вимірювального сигналу знаходиться в межах верхньої частини екрану ЕПТ.

Відмітити величину відгуку У_х по шкалі і положенню атенюатора в номінальний рівень n_x дБ (з врахуванням знаку по шкалі).

Р, дБ =+n_x, дБ+10lg (У_х/У_м), дБ (1)

Наприклад, при n_x =60 + (-4), дБ У_х =9,3 діл, У_м=10 діл, дістанемо Р= -64,3 дБ, тобто Р= 3,7∙10^-10 Вт.

Для усунення похибки вимірювання періодичних сигналів через можливі динамічні спотворення необхідно правильно вибрати відношення між смугою бачення Δƒ (задається перемикачем ОБЗОР МГц), часом розгортки Т (встановлюється перемикачем РОЗГОРТКА ШВИДКІСТЬ) і смугою відеофільтру Пф (встановлюється перемикачем ВІДЕОФІЛЬТР).

Похибки через динамічні спотворення не перевищують 0,1 дБ, якщо між параметрами Пф, Δƒ , П і Т виконуються наступні співвідношення:

і

Орієнтуюче відношення між вказаними величинами, при яких відсутнє спотворення, при виводі нижче:

Пф = 300Нz П  0,1 MHz

Δƒ, МГц / діл.	0,5	1	2
Т мін, S / діл.	0,5	1	2

Пф  30 кГц П  0,1 МГц

Δƒ, МГц / діл.	0,5	1	2	5	10	20	50	100	200
Т мін, mS / діл.	5	10	20	50
Т мін, S / діл.					0,1	0,2	0,5	1	1

Для зручної роботи з великим значенням часу розгортки Т електронно-променевий індикатор можна використати в режимі роботи з пам’яттю. Для цього перемикач ПАМЯТЬ встановлюємо в положення ПЕРИОД, коли зображення автоматично стирається після кожного ходу розгортки, чи в положення ДЛИТ, де стирання зображення здійснюється кнопкою стирання запису.

В сумарну похибку вимірювання входять наступні складові:

- похибка калібрування по генератору шуму (калібратору):

_к = 1,3 дБ (8),

похибка атенюатора ПЧ (1 – ступенями по 10 дБ, П – ступенями по 1 дБ):

_пчі = 0,5 (9), _пчі =0,3 дБ (10),

• похибка за рахунок нестабільності показів приладу за час вимірювання:

_н = 0,2 дБ (11),

- похибка зчитування показів з екрана приладу:

_Є =0,2 дБ (12),

• не виключений залишок похибки узгодження:

lg (13),

де - коефіцієнт відбивання; (14)

К_П - К_стV входу,

- коефіцієнт відбивання; (15)

К_і- К_стV джерела.

К_І = 1,5- 3 (16)

_Р = (0,5-1,5) дБ, відповідно (17)

Максимальна похибка вимірювання рівня синусоїдального сигналу:

lg дБ (18)

Тут і дальше при сумуванні під коренем окремих складових  виражені у відносних одиницях по потужності.

В залежності від величини _ дістанемо:

дБ

Примітка. Якщо вимірювання сигналу проводиться з смугою пропускання, відмінною від 1 Мгц, то необхідно провести операцію вирівнювання коефіцієнтів підсилення приладу на інших смугах пропускання для уникнення додаткових похибок (до 1 дБ) вимірювання.

Для цього необхідно подати сигнал з частотного входу на вхід 550 МГц, перемикач ОБЗОР МГц/дел встановити в положення 50, перемикач ПОЛОСА МГц встановити в положення 1. Тумблер частоти перевести у включене положення і ручкою потенціометра ПЧ встановити максимальне відхилення лінії розгортки вверх по екрану, перемикачами номінальний рівень dBm встановити лінію розгортки в межах верхньої третини екрану і відмітити положення лінії по масштабній сітці. Перемикачем ПОЛОСА МГц встановити потрібну смугу пропускання, ручкою потенціометра зі знаком ≈ ПЧ встановити максимальне відхилення лінії розгортки і ручкою ▼УСИЛ встановити той же рівень по шкалі екрану, який був при смузі екрану 1 МГц. Після цього частотний тумблер перевести у включене положення, з’єднати вихід 550 МГц перетворювача Я4С-61 з входом 550 МГц перетворювача Я4С-72. Після цього прилад готовий до вимірювання потужності сигналів потрібної смуги пропускання.

Рівень вимірювального сигналу 10^-13-10^-14 Вт.

Подати на вхід вимірювальний сигнал, перемикач НОМІНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ dBm встановити в положення, коли відгук від вимірювального сигналу знаходиться в межах верхньої частини екрану ЕПТ. Відмітити величину відгуку У_х по шкалі екрану і положенню атенюаторів – номінальний рівень n_х дБ. Виключити вимірювальний сигнал відрахувати по шкалі екрану рівень власних шумів приладу У_щ.

Величина вимірювального сигналу визначається за формулою:

(20)

При таких вимірюваннях появляються додаткові складові похибки вимірювання:

• флуктуаційні складові:

(21)

де F, f - смуги пропускання відеофільтра і тракту ПЧ, відповідно;

• похибка зчитування різниці рівнів У_х з екрану приладу:

(22)

припускаючи, що `_Є= 4% при У_Х= У_М .

З врахуванням цих складових максимальна похибка вимірювання рівня синусоїдального сигналу рівна:

(23)

Залежність похибки _ від величини У_Х/ У_Ш (при К_ст В джерела 1,5 ) показані на рис.1. Значення У_Х/ У_Ш =1 відповідають рівності рівнів сигналу і шуму на виході приладу.

Примітка. При необхідності вимірювання різних слабких сигналів ( 10^-14-10^-13Вт) з меншою похибкою рекомендується проводити багатократні вимірювання (до 10) і усереднити результати вимірювання, що забезпечить зниження загальної похибки до 1.5-2 дБ при f_c=10^-14 Вт.

Рівень вимірювального сигналу 10^-5-10^-1Вт. Вимірювання проводиться аналогічно вимірюванню сигналу з рівнем не більше 10^-5Вт. Відмінність полягає в наступному:

- після відключення від входу приладу генератора шуму до входу

під’єднуються вхідні атенюатори, резистори фіксовані з комбінаційного комплекту 4.068.780 (при вхідному сигналі 10^-2-10^-1Вт на вхід приладу включіть спочатку атенюатор 30 дБ, а потім атенюатор 10 дБ),

• вимірювальний сигнал подається на вхід цього атенюатора;

• перемикач НОМІНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ dBm і вхідний атенюатор встановити в положення, коли відгук від вимірювального сигналу знаходиться в межах верхньої частини екрану ЕПТ.

Відмітимо величину відгуку У_Х по шкалі екрану і послаблення атенюаторів НОМІНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ dBm і вхідного n_X, дБ і N_X, дБ.

Величина вимірювального сигналу визначається за формулою:

Р₁,дБ = n_X, дБ + N_X, дБ+10 , дБ (24)

Похибка калібрування вхідного атенюатора:

_д= 0,74 дБ (25)

Максимальна похибка вимірювання рівня синусоїдального сигналу;

дБ (26)

В залежності від величини _Р= (0,5-1,5) дБ _=(1,5-2) дБ. (27)

Примітка. Для зменшення кількості операцій при вимірюванні потрібно притримуватися наступних правил:

- при калібруванні приладу по калібратору шуму, при вимірюванні на одній частоті різних рівнів операція калібрування виконуються один раз;

- при невеликих змінах частоти вимірювального сигналу перекалібрувати прилад необхідно лише в тому випадку, коли зміна калібрувального графіку в цьому інтервалі перевищує 0,25 ділення.

2. Вимірювання відношення рівнів сигналів на одній частоті.

Вимірювання з допомогою атенюатора ПЧ (здійснюється, коли потрібна підвищена точність вимірювання ).

При вимірюванні відношень операції калібрування і вирівнювання не потребуються.

Перемикач ДЕТЕКТОРА встановлюється в положення КВАДР. Прилад настроюється на вимірювальний сигнал в відповідності з методикою, описаною в пункті 1.

Ручками УСИЛ і НОМИНАЛЬНЫЙ УРОВЕНЬ dBm встановити

відгук на сигнал на екрані на У_М дел.

Відмічаються покази атенюатора НОМИНАЛЬНЫЙ УРОВЕНЬ dBm n_І.

Подається другий рівень сигналу – атенюатором. НОМИНА-ЛЬНЫЙ УРОВЕНЬ dBm відгук встановлюється в тому ж режимі У_М діл. чи найближчого до нього У₂. Фіксуються покази атенюатора НОМИНАЛЬНЫЙ УРОВЕНЬ dBm n₂. Відношення першого і другого рівнів визначається за формулою:

n, дБ = n₂, дБ-n₁, дБ+10 , дБ (28)

Похибка вимірювання відношень рівнів сигналу має слідуючі складові:

• похибка атенюатора ПЧ:

_ПЧІ=0,5 дБ (І^ий_відлік), _ПЧ2= 0,5 дБ (2^ий_відлік) (29)

^{`</sup><sub>ПЧІ</sub>=0,3 дБ (І<sup>ий</sup><sub>відлік</sub>), <sup>`}_ПЧ2= 0,5 дБ (2^ий_відлік)

- похибка за рахунок нестабільності показів приладу за час вимірювання:

_R= 0,2 дБ (30)

• похибка зчитування показників з екрану приладу:

_Є1= 0,2 дБ (31) _Є2 = 0,2 дБ (32)

Отже, максимальна похибка зміни відношення рівнів сигналу дорівнює:

дБ (33)

Вимірювання по логарифмічній шкалі (проводяться коли потрібне швидке вимірювання відношень рівнів сигналу при невеликих похибках вимірювання). Перемикач ДЕТЕКТОР встановлюється в положення ЛОГ СРЕДН. Пристрій настроюється на змінний сигнал у відповідності з методикою пункту 1. Відношення рівнів підраховується по шкалі екрану (одне велике ділення шкали відповідає 10 дБ).

Похибка вимірювання має наступні складові:

- похибка за рахунок неточності логарифмічного масштабу шкали:

 = 3 дБ (34)

- похибка за рахунок нестабільності логарифмічного масштабу шкали в часі:

_лт = 0,5 дБ (35)

- похибка зчитування показів з екрану приладу:

_є1 = 0,2 дБ (36), _є2 = 0,2 дБ (37)

• похибка за рахунок скінченності ділення масштабу шкали (0,3 дБ)

_Ш = 0,15 дБ (38)

Отже, максимальна похибка вимірювання дорівнюватиме:

, дБ (39)

Вимірювання рівня імпульсно-модульованих сигналів.

Після калібрування коефіцієнта підсилення генератор шуму відключається. На вхід подається вимірювальний імпульсно-модульований сигнал (для вимірювання сигналу пікової потужності 10^-5-10^-1 Вт) до входу приєднуються атенюатори фіксовані з комбінованого комплекту 4.068.780.

Вимірювання рівнів імпульсно-модульованого сигналу здійснюється в режимі ручної настройки, тобто перемикач ОБЗОР встановлюється в положення 0. Перемикач ДЕТЕКТОР – в положення ЛИН. СРЕД.

Перемикач ВИДЕОФИЛЬТР – в положення ВЫКЛ., перемикач ПОЛОСА МГц – в положення, яке забезпечує максимальний відгук на екрані ЕПТ.

Відлік рівня імпульсно-модульованого вимірювального сигналу здійснюється аналогічно синусоїдальному .

Величина вимірювального сигналу визначається за формулою:

Р, дБ = n_X, дБ +10lg , дБ + N_X, дБ +Р, дБ (40)

де Р –систематична поправка вимірювання імпульсно-модульованих сигналів, яка залежить від довжини імпульсу, показана на графіках.

В сумарну похибку вимірювання імпульсних сигналів входить додаткова складова, _ІМП враховуюча розкид смуг пропускання тракту ПЧ і відеофільтру і неточність визначення довжини імпульсу.

Примітка. В випадку, якщо форма імпульсу відхиляється від прямокутної, довжину імпульсу потрібно визначати за формулою:

, (41)

де Р(t) – обвідна імпульсного сигналу;

Р_max– максимальний рівень обвідної.

Максимальний піковий рівень вимірювальних імпульсних сигналів складає: Р_max= – 20 дБ, а з використанням вхідного атенюатора Р_max= 20 дБ.

Мінімальний рівень вимірювальних імпульсних сигналів Р_min визначається рівнем власних шумів приладу:

Р_min= –95 дБ, –85 дБ, –80 дБ для смуги пропускання 0,1, 1, 10 МГц відповідно і величиною систематичної поправки Р (див. Рис. )

З врахуванням факторів діапазон рівнів вимірювальних імпульсних сигналів D визначається за формулою:

D, дБ = Р_max , дБ - Р_min , дБ - Р , дБ (42)

Наприклад, при Р_max = –10 дБ, Р_min = –85 дБ, П= 1,0 МГц, = 10^-6с дістанемо F=1 дБ, D=74 дБ.

4. Вимірювання частотних інтервалів.

Вимірювання частотних інтервалів між спектральними складовими здійснюється в режимі каліброваного відбору. Для цього перемикач ОБЗОР повинен бути встановлений в положення НА ДЕЛ. Частотний діапазон f між спектральними складовими визначається за формулою:

f = LS, (43)

де L – інтервал відрахований по шкалі екрану ділення;

S – положення регулятора ОБЗОР МГц/Дел.

5. Вимірювання частоти і відношення рівнів сигналів без преселектора.

При необхідності підвищити чутливість приладу на 6-10 дБ (в залежності від діапазону частот) можна працювати без преселектора в діапазоні частот 1,5-17,44 ГГц. При цьому необхідно зняти перемичку, з’єднуючу вихід преселектора і вхід змішувача, і сигнали подавати безпосередньо на вхід змішувача.

Операції по настройці приладу при цьому такі ж самі, крім операції по спряженню преселектора. Необхідно пам’ятати при смугах огляду, більших 1000 МГц може бути приймання на дзеркальному каналі і на частотах, які відносяться до основного сигналу на 275 МГц, можуть появлятися паразитні відгуки, обумовлені каналами побічного прийому. Типова величина рівня завад складає –50 дБ відносно сигналу потужністю 10^-8 Вт (-40 дБ відносно сигналу потужністю 10^-7 Вт і т.д.). Тому при роботі без преселектора бажано встановити смугу огляду, не перевищуючу 200 МГц.

При роботі без преселектора калібрування приладу по рівню з потужністю генератора шуму не забезпечує необхідну точність, тому у випадку необхідності прибор потрібно прокалібрувати за допомогою відповідного генератора стандартних сигналів і вимірювача потужності.

6. При аналізі спектру і зміні рівнів сигналів в умовах сильних завад, а також при контролі ЕМС необхідно на вхід приладу Я4С-61 включати смугові фільтри, які надаються в комплекті приладу.

При цьому необхідно користуватися тими фільтрами, смуги пропускання яких співпадають або більші ширини смуги частот, в якій перестроюється аналізатор спектра.

Приклад. Потрібно дослідити спектр сигналів в діапазоні частот 300-400 МГц з очікуванням рівнів сигналів 0.1 Вт. Якщо одночасно з цими сигналами на вхід приладу будуть попадати сигнали з частотою, які лежать в діапазоні 1325-1425 МГц і рівнем 10^-5 Вт, тоді в досліджуваному діапазоні частот можуть бути завади з рівнем 10^-10 Вт через канал побічного приймання виду , де і – частоти гетеродина і сигналу відповідно.

Щоб усунути ці завади у потрібному діапазоні частот необхідно частоту настройки приладу встановити рівною 350 МГц, смугу огляду – 100 МГц і подавати досліджувані сигнали через смуговий фільтр з надписом ФП 266-444 МГц.

Завдання:

1. Вивчити будову аналізатора спектру СК4-61, освоїти методику визначення спектрів стаціонарних сигналів і вимірювання їх параметрів, вимірювання рівнів і частот сигналів, основних і позасмугових коливань.

2. Накреслити блок-схему аналізатора спектру СК4-61 та епюри сигналів на вході та виході кожного блоку.

3. Дослідити осцилограми і спектрограми амплітудно і частотно модульованих сигналів.

4. Сфотографувати або зарисувати отримані осцилограми та спектрограми, порівняти їх з теоретичними.

Контрольні питання:

1. Назвіть основні способі спектрального аналізу.

2. На чому базується метод фільтрації спектральних складових?

3. Опишіть метод послідовного аналізу?

4. Які особливості спектрального аналізу неперервних коливань?

5. Які структурні особливості аналізатора спектру?

6. На чому базується аналіз за допомогою дисперсійної лінії затримки (ДЛЗ)?

7. Опишіть метод дискретного перетворення Фур’є?

Література:

1. Б.В. Дворяшин. Основы метрологии и радиоизмерения : М. Радио и связь, 1983. 320 с.

2. Ф.В. Кушнир. Радиотехнические измерения. : М. Связь, 1980. 177 с.

15