5-й семестр
Лабораторна робота № 1
Тема: Словосполучення як некомунікативна синтаксична одиниця.
Картка № 1
І. Які типи підрядного зв’язку виділено в «Русской грамматике»)?
1. Узгодження, керування і прилягання.
2. Узгодження, керування, власне прилягання1, відмінкове прилягання.
3. Повне і неповне узгодження, сильне і слабке керування.
4. Узгодження, безпосереднє і посереднє керування, відмінкове прилягання.
5. Координація, узгодження, керування, прилягання, кореляція, тяжіння.
II. У якому ряду всі словосполучення утворені способом повного узгодження?
1. Третє покоління, рідні береги, кожний дім, срібні грані, далека путь, повен надій.
2. Широкі проспекти, кожна оселя, полум'я гвоздики, солдатські ордени, сонячна доба, тривожна юність.
3. Повнозерний колос, карбований ритм, наш університет, ясний погляд, весняний грім.
4. Чисті озера, мій народ, наші мрії, березове гілля, сонячне безгоміння, маленька колібрі.
5. Тривожні ночі, сонячні промені, наш директор, вусатий колос, тугий налив, радісні обжинки.
III. Словосполучення якого ряду утворені способом слабкого керування?
1. Підхід до проблеми, рух до майбутнього, рядки з творів, втілюючи в життя, гімн праці.
2. Чуйність до людей, стояти над річкою, прийти з вимогою, прийти в справах, лишитися в душі.
3. Дивитися на світ, жити при бабусі, зігнутися від ваги, закінчити школу, запливти за скелю.
4. Передовий у змаганні, уважний до старших, сповнений любові, радий зустрічі, вірний слову.
5. Знайомий з дитинства, вимогливий до себе, вести до перемоги, повернутися в село, перебувати у відпустці.
IV. У якому ряду всі словосполучення утворені способом власне прилягання?
1. Сугубо конкретний, механічно перенесений, спроба допомогти, робити наспіх, прийнято вважати, процес навчання.
2. Надто багато, залежно від змісту, уміння виступати, сказати на людях, дивитися пильно, мінитися на очах.
3. Надзвичайно складно, пояснення незрозумілого, виклад матеріалу, стало ясно, добре пам'ятати, дуже добре.
4. Особливо уважний, дуже важливо, працювати відмінно, здатний зробити, уміло виступати, надзвичайно сумлінно.
5. Вчасно повернутися, летіти стрілою, просто жах, починати розмову, довгий без краю, все можливе.
V. Яким типом синтаксичного зв'язку поєднані компоненти словосполучень: збирання винограду, гідний похвали, сказати правду?
1. Слабке керування, іменне прилягання.
2. Відмінкове прилягання.
3. Сильне керування, відмінкове прилягання.
4. Узгодження, керування.
5. Керування.
1Термін «власне прилягання» використовується для відмежування від терміну «відмінкове прилягання» і означає зв'язок прилягання у традиційному розумінні.
Відмінкове (іменне) прилягання — такий зв'язок, «при якому до дієслова, іменника, прикметника або прислівника приєднується непрямий відмінок імені без прийменника або з прийменником і при цьому виникають відношення власне- або обставинно-характеризуючи комплетивні» (Грамматика современного русского литературного языка.—М., 1970.—С. 489).
Картка № 2
І. Яку ознаку покладено в основу поділу підрядних зв'язків на узгодження, керування і прилягання?
1. Властивості залежного слова.
2. Характер зв'язку і формальні засоби вираження залежності між компонентами словосполучення.
3. Властивості головного і залежного слова.
4. Категоріальні властивості головного слова.
5. Співвідношення форм головного і залежного слова.
II. У якому ряду всі словосполучення утворені способом кореляції?
1. Село Волиця, батько з сином, цех-лабораторія, перший секретар, наше життя.
2. Село Демидівка, красен світ, перший струм, ріка Буг, учителька Іваненко.
3. Місто Славута, сім поверхів, півтора відра, лікар Іваницька, одна з книг.
4. Критик Ярова, місто Хмельницький, річка Рів, люди-світочі, геній художника.
5. Місто Чернівці, жінка-герой, озеро Байкал, фабрика-гігант, ансамбль «Карпати».
III. Словосполучення якого ряду утворені способом сильного керування?
1. Будівництво БАМу, відкриття виставки, підняття цілини, оспівування праці, відображення краси.
2. Повага до старших, нетерпимість до зла, спостереження за польотом, народження почуттів, напитися з джерела.
3. Розмова про мистецтво, бесіда з виборцями, дума про море, радість від зустрічі, прощання з юністю.
4. Обов’язок перед Батьківщиною, розмова друзів, приїзд батька, виступ на зборах, закоханість у літературу.
5. Згадка про юність, почуття любові, чекання весни, буяння трав, навчання у вузі.
IV. У якому ряду всі словосполучення утворені способом відмінкового прилягання1?
1. Збори групи, правила поведінки, ласка матері, запах акації, прогноз погоди.
2. Пиріг з маком, альбом для марок, хата з віконницями, здивований від побаченого, всупереч бажанням.
3. День Перемоги, книжка сестри, робітник з сивими вусами, проект новатора, день без сонця.
4. Голка без нитки, турботи батька, «Прапороносці» Гончара, день весни, обгрунтування відповіді.
5. Обличчя юнака, вулиця села, віти дерев, голос оповідача, вісник перемоги.
V. Яким типом синтаксичного зв'язку поєднані компоненти словосполучень: планета Марс, ансамбль «Смерічка», картина художника?
1. Узгодження.
2. Неповна кореляція, відмінкове прилягання.
3. Узгодження, керування.
4. Керування, кореляція.
5. Кореляція.
Картка № З
І. У якому ряду словосполучення утворені способом неповного узгодження?
1. Просторе кафе, різноманітне меню, міжміські переговори, обласне радіо.
2. Екскурсійне бюро, перша п'ятирічка, ясна далечінь, неозорі далі.
3. Перше таксі, видатний математик, рідна земля,
світлий день.
4. Багатоголосе «ура», відповідальний редактор, дільничний лікар, перша любов.
5. Мисливський собака, журнал «Перець», морська хвиля, ясна блакить.
II. Словосполучення якого ряду утворені способом керування?
1. Розумітися на красі, схожий на сонце, піклуватися по-батьківськи, недалеко від школи, безсмертя ідей, п'ять років.
2. Серце комуніста, любити людей, школа Леніна, світоч братерства, право будувати, плести з барвінку.
3. Один із двохсот мільйонів, засівати житом, вчитися у комуністів, писати красиво, вищий від батька, дуже вдало.
4. Славити Батьківщину, пісня про щастя, потрібний людям, радісно дітям, готуватися до зустрічі, навчати мудрості.
5. Говорити без пауз, будувати разом, завжди з нами, сіячі правди, повен радості, гідно поводитися.
IІІ. У якому ряду словосполучення утворені способом власне прилягання1?
1. Співати натхненно, ставитися з любов'ю, жити для народу, одягнути пальто, зацікавитися проектом.
2. Особливо потрібно, декілька разів, мало часу, близько двадцяти чоловік, гуляти ввечері.
3. Говорити лагідно, дуже чемно, зовсім по-дитячому, шлях вперед, приїхати вранці.
4. Сказати тихо, значно більше, внаслідок експерименту, в атмосфері дружби, бувати в школі, жити в місті.
5. Працювати разом, увійти в серце, подивитися здивовано, духовно багатий, ввічливо привітатися, вкрай схвильований.
ІV. Яким типом підрядного зв'язку поєднані компоненти словосполучень: передовий у змаганні, повернутися в середу, присвятити матері?
1. Керування, власне прилягання.
2. Відмінкове прилягання.
3. Сильне керування.
4. Слабке керування, сильне керування.
5. Слабке керування, відмінкове прилягання.
V. Яку ознаку покладено в основу поділу підрядних зв'язків на узгодження, керування і прилягання?
1. Властивості залежного слова.
2. Характер зв'язку і формальні засоби вираження залежності між компонентами словосполучення.
3. Властивості головного і залежного слова.
4. Категоріальні властивості головного слова.
5. Співвідношення форм головного і залежного слова.
Картка № 4
І. Укажіть тип синтаксичного зв'язку між прикладкою та означуваним словом.
1. Керування.
2. Кореляція.
3. Координація.
4. Прилягання.
5. Тяжіння.
II. У якому ряду всі словосполучення утворені способом повного узгодження?
1. Тернистий шлях, ясні далі, батьківська земля, рукотворна весна, трепетне знамено, його амплуа.
2. Незборима сила, ранкові промені, багряні прапори, анкетні дані, кожна оселя, один шлях.
3. Кругла дата, людські шукання, вартий поривань, грозова днина, чисте сонце, життєва суть.
4. Щоденний подвиг, непохитна мужність, рідний завод, молодіжний фестиваль, єдина мета, кожен меридіан.
5. Ніжне серце, світлий шлях, гучна пісня, трудова шеренга, натягнуті струни, московське метро.
ІІІ. Словосполучення якого ряду утворені способом неваріативного керування1?
1. Купити синові книгу, говорити з батьком про фільм, прислати дітям подарунки, сказати жінці правду, платити гроші за готель.
2. Взяти книгу, у товариша; дякувати батькам, за науку; радити дітям поїхати; думати про матір, за матір; просити пробачення у сестри.
3. Зачудовано слухати пісню; пам'ятати дорогу додому; стати за рідну землю; чекати дівчину, дівчини, на дівчину; згідно з наказом, наказу, до наказу.
4. Журитися про дітей, за дітей; милуватися квітами, з квітів, на квіти; говорити українською мовою; закохатися у дівчину; бажати добра, людям.
5. Радуватися успіхами, з успіхів; набрати води з криниці; танцювати вальс під баян; вивчити вірш напам'ять; гарно співати пісню.
IV. У якому ряду всі словосполучення утворені способом відмінкового прилягання2?
1. Підійти до будинку, постукати у двері, тиснути до болю, залишитися на місці, вдивлятися в очі.
2. Стати на порозі, піднятися в повітря, заховатися за. хмару, вірити батькові, звернутися з проханням.
3. Великий за обсягом, працювати на телебаченні, відображений у поезії, закарбуватися в серці, відійти від кінотеатру.
4. Блукати в лісі, орати в полі, пливти на човні, досягти до землі, мерехтіти в небі.
5. Поступати в університет, побудувати край села, співати на вулиці, працювати в полі.
V Яким типом синтаксичного зв'язку поєднані компоненти словосполучень: доросла донька, дитячі пустощі, з'ясоване питання?
1. Узгодження, кореляція.
2. Повне узгодження.
3. Повне і неповне узгодження.
4. Неповне узгодження.
5. Узгодження, керування.
1 Суть неваріативного керування полягає в тому, що слово керує лише однією формою у певному відмінку; при варіативному керуванні слово керує двома або більше взаємозамінюваними формами з одним і тим же значенням. Напр.: сіяти жито, читати книгу (неваріативне керування); чекати весну, весни, на весну (варіативне керування).
Картка № 5
І. Укажіть тип синтаксичного зв'язку між прикладкою та означуваним словом.
1. Керування.
2. Кореляція.
3. Координація.
4. Прилягання.
5. Тяжіння.
II. У якому ряду всі словосполучення утворені способом повної кореляції?
1. Дюма-син, бійці-розвідники, робітники-трубопрокатники, трава звіробій.
2. Композитор Глінка, агітатор-пропагандист, кімната-читальня, дерево баобаб.
3. Армія-визволителька, квітка магнолія, метал магній, газета «Правда».
4. Батьківщина-мати, квітка едельвейс, учений-агроном, інженер-майор.
5. Велетні-хвилі, командир Щорс, Хорол-річка, трава полин.
III. Словосполучення якого ряду поєднані зв'язком варіативного керування1?
1. Будувати що, кому; грати що, на чому; взяти що, у кого; думати що, про кого; сіяти що, для чого.
2. Прочитати що, кому; простити що, кому, за що; радити що, кому; розбивати що, чим; утішати кого, чим.
3. Єднати що, з чим; засівати що, чим; упізнати кого, в кому; виростити що, для чого; пробудити що, в кому.
4. Дивуватися чому, на що, з чого; навчатися чого, чому; сміятися з кого, над ким; відібрати у кого, від кого.
5. Згуртувати кого, у що; відповідати за що, перед ким; обороняти кого, від кого; шукати що, для кого; починати що, з чого; шанувати що, в кому.
IV. У якому ряду словосполучення утворені способом власне прилягання2?
1. Читання вголос, кава по-угорськи, шапка набакир, сьогодні вдень, зовсім поруч.
2. Будинок справа, дорога ліворуч, дуже швидко, квиток на поїзд, хід змагання.
3. Дорога без кінця, радість перемоги, найважливіший за все, любов на все життя, перший з краю.
4. Приклад для наслідування, зошит в лінійку, день без тривог, поїздка на північ, твір про героїв, життя в праці.
5. Пізно ввечері, десять років, розповідати хвилюючись, шлях до сонця, пам'ятати завжди, любити вірно.
V. Яким типом синтаксичного зв'язку поєднані компоненти словосполучень: замовлений читачем, бажати щастя, подарувати матері хустину?
1. Відмінкове прилягання.
2. Сильне керування.
3. Слабке керування, відмінкове прилягання.
4. Слабке керування.
5. Сильне і слабке керування.
1 Суть неваріативного керування полягає в тому, що слово керує лише однією формою у певному відмінку; при варіативному керуванні слово керує двома або більше взаємозамінюваними формами з одним і тим же значенням. Напр.: сіяти жито, читати книгу (неваріативне керування); чекати весну, весни, на весну (варіативне керування).
Картка №6
І. Укажіть тип синтаксичного зв'язку між прикладкою та означуваним словом.
1. Керування.
2. Кореляція.
3. Координація.
4. Прилягання.
5. Тяжіння.
II. У якому ряду словосполучення поєднані способом неповного узгодження?
1. Партійне бюро, тролейбусне депо, світле пальто, дружна робота, ленінське вчення.
2. Музичне інтермеццо, обласне радіо, славетна Марко Вовчок, наш завкафедрою, щасливі молоді, молодіжне кафе.
3. Щасливі дні, овочеве рагу, видатний Паганіні, соціалістичний зміст, детальний аналіз.
4. Молодий голова, юне плем'я, комуністичні будні, пізній час, відкриті двері.
5. Досвідчений суддя, веселий юнга, наш колега, об'єктні відношення, весняні пахощі.
III. Словосполучення якого ряду утворені способом сильного керування?
1. Вірність дружині, розповідь про минуле, кращі з кращих, видно всім, читати оповідання, здатний зробити.
2. Просити допомоги, можна починати, вийти на фініш, одне із завдань, вдячний матері, занадто великий.
3. Добрий до всіх, готовий сказати, єдина в світі, промені сонця, сильніше від слів, дуже радий.
4. Зустрічати космонавта, побачити сонце, увійти в аудиторію, читати вірші, звернутися до товариша.
5. Найкраща в світі, сказати правду, вчасно прибути, шум садів, дивуватися красою, червоний від хвилювання.
IV. У якому ряду всі словосполучення поєднані способом відмінкового прилягання1?
1. Піти за книгою, зайти до батька, зупинитися у знайомого, приїхати о сьомій годині, трапитись через необережність.
2. Приїхати з Криму, поважати за доброту, готуватись до екзаменів, покласти на парту, працювати з натхненням.
3. Виїхати з міста, турбуватися про здоров'я, скаржитися на втому, залежати від умов, відкривати перед очима.
4. Працювати над текстом, зберігати в пам'яті, наступність у навчанні, вирощувати у теплицях, зустрітися на вулиці.
5. Піти в бібліотеку, летіти понад лісом, працювати в полі, навчатися в університеті, обговорити через день.
V. Яким типом синтаксичного зв'язку поєднані компоненти словосполучень: розповідатибез емоцій, пливти Черемошем, поїхати будувати?
1. Слабке керування.
2. Відмінкове прилягання.
3. Відмінкове прилягання, власне прилягання.
4. Власне прилягання.
5. Слабке керування, відмінкове прилягання.
Картка № 7
І. Назвіть характерну особливість узгодження.
1. При зміні головного слова залежне не змінюється.
2. Із зміною форми головного слова змінюється форма залежного слова.
3. Головне слово обов'язково вимагає форми залежного слова.
4. Головне слово не передбачає форми залежного слова.
5. Флексії головного і залежного слова дублюються.
II. У якому ряду всі словосполучення утворені способом повного узгодження?
1. Стрімкий день, українська калина, російські берізки, червоні галстуки, збратана родина, п'ятнадцять республік.
2. Жовтневі заграви, щедрий урожай, березові листки, Курильські острови, житні колоски, три брати.
3. Добірне зерно, сонячні гони, радісні пісні, пора надій, велике майбутнє, моя правда.
4. Прокладений шлях, братерська сім'я, найсвятіший заповіт, прийдешній день, радянська земля, вічний вогонь.
5. Немеркнуче сузір'я, великий хліб, горде гасло, орлиний лет, наші трактори, слава героям.
III. Словосполучення якого ряду поєднані зв'язком варіативного керування?
1. Дякувати вчителеві, за пораду; вірити людям, в людей; заперечувати сказане, товаришеві; переписувати написане, двічі; законспектувати статтю, в зошит.
2. Працювати з книгою, з групою; досягти мети, до мети; докоряти доньці, за неуважність; керівник групи, у групі; звітувати про роботу, на зборах.
3. Найкраща з дівчат, серед дівчат; докласти зусиль, зусилля; подібний до батька, на батька; послати листа, матері; вірний любові, у любові.
4. Дбати про батьків, за батьків; читати вірш, голосно; поділитися враженнями, з товаришем; грати на сопілці, на сопілку; малювати картину, пензлем.
5. Сподіватися на зустріч, зустрічі; милуватися з картин, на картину; навчатися мови, мові; розумітися на музиці, у музиці; закутатися хусткою, у хустку.
IV. У якому ряду всі словосполучення утворені способом власне прилягання1?
1. Сподівання зустрітися, заклик до перемоги, наказ наступати, підійти ближче, поїхати додому.
2. Прохання викопати, повернутися під вечір, потребувати допомоги, линути вгору, йти тротуаром.
3. Бажання випередити, приїхати вчасно, співати пісню, вміння одягатися, значно краще.
4. Дозвіл поїхати, стиха промовити, трохи вище, іти назустріч, вчитися музики.
5. Прагнення знати, бажання вчитися, звичка читати, намагання перемогти, намір подорожувати.
V.Яким типом синтаксичного зв'язку поєднані компоненти словосполучень: відійти від будинку, співати пісень, назбирати матеріалу?
1. Сильне і слабке керування.
2. Слабке керування, відмінкове прилягання.
3. Відмінкове прилягання.
4. Слабке керування.
5. Сильне керування.
Картка № 8
І. Назвіть характерну особливість узгодження.
1. При зміні головного слова залежне не змінюється.
2. Із зміною форми головного слова змінюється форма залежного слова.
3. Головне слово обов'язково вимагає форми залежного слова.
4. Головне слово не передбачає форми залежного слова.
5. Флексії головного і залежного слова дублюються.
II. У якому ряду всі словосполучення утворені способом неповної кореляції?
1. Садівник-дослідник, самородок-селекціонер, гори Гімалаї, дуб-довговік.
2. Студенти-відмінники, школа-інтернат, жінка-лікар, герої-десантники, коса-краса.
3. Клен-дерево, буркун-зілля, жінка-космонавт, місто Малин, кафе «Космос».
4. Учителька-пенсіопер, поїзд-експрес, солдат-ветеран, космонавт Гагарін, сад-виноград.
5. Планета Венера, село Щербані, механік-водій, відповідь-репліка, герой-розвідник.
III Словосполучення якого ряду утворено способом слабкого керування?
1. Рівнятися на передових, один за всіх, написати на папері, поливати квіти, усміхнутися дівчині, глибокий за змістом.
2. Хмари без дощу, працювати на заводі, готовий працювати, жити для народу, сказати товаришеві, послати листа.
3. Гімн праці, пам'ятник Пушкіну, зацікавлення архітектурою, збереження таємниці, дуже жаль, іскри радості.
4. Прийти за книгами, вести за руку, звернутися з проханням, запитати в учителя, подарунок від брата, виступити перед студентами.
5. Подарувати на згадку, подякувати за подарунок, взяти книгу, книга з малюнками, організація праці, шлях додому.
IV. У якому ряду всі словосполучення утворені способом власне прилягання1?
1. Зрозуміти по-своєму, гаряче зустрінутий, вкрай схвильований, дивитися вслід, відкладати справу.
2. Сказати жартома, повернутися вдень, працювати щодня, вийти з хати, починати спочатку.
3. Кава по-варшавськи, робота по-новому, принагід-но сказати, розцвітати по-весняному, розповідати схвильовано.
4. Мати радість, вивчити напам'ять, ставитися доброзичливо, перебувати у відпустці, подарувати квіти.
5. Піднятися на гору, подарувати на щастя, анітрохи не страшно, крокувати впевнено, відкладати з дня на день.
V. Яким типом синтаксичного зв'язку поєднані компоненти словосполучень: розповісти матері, відповісти на запитання, зареєструвати в секретаря?
1. Сильне керування.
2. Слабке керування.
3. Сильне і слабке керування.
4. Відмінкове прилягання.
5. Слабке керування, відмінкове прилягання.
Картка № 9
І. Хто з мовознавців уперше запропонував правила розмежування сильного і слабкого керування?
1. М. І. Греч.
2. О. М. Пєшковський.
3. Ф. І. Буслаєв.
4. П. Ф. Фортунатов.
5. О. О. Шахматов.
П. У якому ряду всі словосполучення утворені способом кореляції?
1. Срібло-золото, плащ-палатка, гора Говерла, річка Волга, молода дівчина.
2. Вишенька-черешенька, кімната-читальня, людина лагідної вдачі, чоловік років п'ятдесяти, студенти навчаються.
3. Місто Черкаси, річка Дніпро, красені-олені, дівчи-на-комбайнер, фортеця-герой.
4. Річка Дон, гурт дітей, нове слово, життя-роздолля, учні з учителями.
5. Сталевари-новатори, річка Терек, молода професор, один-єдиний, щастя-добро.
III. Словосполучення якого ряду утворені способом дієслівного керування?
1. Малювати олівцями, відомий всім, повідомлений кореспондентом, співаючи пісню, відцуратися слова.
2. Поїхати на екскурсію, йти пішки, уміти малювати, вдячний за допомогу, наказано ректором.
3. Прийти на побачення, адресувати присутнім, написати заново, уникнути удару, сповнений по вінця.
4. Досягти мети, ждати початку, нарвати яблук, уникаючи зустрічі, оголошено старостою.
5. Нагородити грамотами, весело сміятись, починати писати, взятися до роботи, осяяний сонцем.
IV. У якому ряду всі словосполучення утворені способом власне прилягання1?
1. Набагато краще, підійти навшпиньках, відомий з давніх-давен, зайти до кого-небудь, боротися до загину.
2. Вийти назустріч, підготовлений нашвидкуруч, побачити будь-що-будь, зустріти в місті, зробити до пуття.
3. З'явитися коли-не-коли, відбуватися давно-давно, поле без кінця-краю, пам'ятати довіку, допущений до іспитів.
4. Пристати до гурту, вчинити no-партійному, по іншому шляху, по-особливому схвильований, все-таки помітити.
5. Опрацювати грунтовно, прийти вчасно, сказати доречно, по-ленінськи працювати, бажання допомогти.
V. Укажіть вид зв'язку у словосполученнях типу: на озері Балхаш, річка Ілі, пустиня Каракуми.
1. Неповна кореляція.
2. Повне узгодження.
3. Повна кореляція.
4. Керування.
5. Координація.
Картка № 10
І. Які синтаксичні відношення виникають між компонентами словосполучень, утворених способом узгодження?
1. Об'єктні, атрибутивні.
2. Атрибутивні.
3. Суб'єктні, об'єктні.
4. Доповнюючі.
5. Обставинні, атрибутивні.
II. У якому ряду всі словосполучення утворені способом повного узгодження?
1.Космічні обрії, червоний стяг, передній край, льот-чик-космонавт, нова епоха, комсомольський стаж.
2.Всевладний час, весняні знамена, генерал-майор, мої думи, творчий день, наші помисли.
3.Багряний стяг, шовкова трава, добре відлуння, золотий лан, відкритий шлях, мій день.
4.Твій вогонь, короткі дні, людські долі, дорога щастя, соціалістичне змагання, добра успішність.
5.Викопане завдання, пречудовий світ, бурштинові хвилі, вірний слову, кожна хвилина, дружня родина.
III. Словосполучення якого ряду утворені способом сильного керування?
1. Цінувати хвилину, вірити в справедливість, повторити правила, робити добро, жити в уяві.
2. Скликати делегатів, грати на гітарі, творити прекрасне, утвердитися в літературі, боротися з труднощами.
3. Виховувати дітей, аналізувати твір, запізнюватись на поїзд, викликати для розмови, поважати за щирість.
4. Посадити квіти, завести годинника, пояснювати урок, не забувати вчителів, бажати добра.
5. Регулювати рух, не знати печалі, розуміти з півслова, долати труднощі, розповідати з хвилюванням.
IV. У якому ряду всі словосполучення утворені способом власне прилягання1?
1. Працювати по-справжньому, часто-густо не помічати, де-не-де зустрічати, дати по одному аркушу, повторювати пройдене.
2. Повернутися незабаром, почути під час уроку, дбати повсякчас, турбота про дітей, ніколи не забувати.
3. Ні в кого питати, залишитися сам на сам, немало здивуватися, приїжджати час від часу, виходити на вулицю.
4. Сьогодні вранці, анітрохи не жаль, заодно з ним, недалеко від греблі, розмовляти ввічливо.
5. Прокинутися рано, іти впевнено, зробити по-нашому, задуматися вперше, одягнутися по-літньому.
V. Яким типом синтаксичного зв'язку поєднані компоненти словосполучень: виступати на семінарі, зберегти для нащадків, запросити в гості?
1. Власне прилягання, відмінкове прилягання.
2. Відмінкове прилягання.
3. Сильне і слабке керування.
4. Слабке керування, відмінкове прилягання.
5. Сильне керування, відмінкове прилягання.
Картка № 11
І. Які синтаксичні відношення виникають між компонентами словосполучень, утворених способом керування?
1. Суб'єктні, атрибутивні.
2. Об'єктні, доповнюючі.
3. Обставинні, доповнюючі.
4. Об'єктні, атрибутивні.
5. Доповнюючі, атрибутивні, об'єктні.
П. У якому ряду всі словосполучення утворені способом повної кореляції?
1. Зорі-різноцвіти, бурі-негоди, сон-трава,слова-зірки, журнал «Україна».
2. Красуня-столиця, шлях-дорога, сніг-завірюха, боротьба карате.
3. Чемпіон Валерій Борзов, команда «Динамо», тополі-сторожі, роса-сльоза.
4. Художник-професіонал, терен-цвіт, веселка-дуга, льотчик-випробувач.
5. Весни-чарівниці, очі-волошки, космонавт Терешкова, телефон-автомат.
III. Словосполучення якого ряду поєднані зв'язком ад'єктивного керування?
1. Веселий на вдачу, легкий на руку, схожий на лелеку, єдиний у світі, відремонтований трактор.
2. Могутній в силі, самовпевнений в розмовах, один за всіх, почервонілий від морозу, довгий без кінця.
3. Милий людям, характерний для письменника, повний цвіту, гарний душею, завзятий до роботи.
4. Щасливий у дружбі, переконаний у правоті, кожний з нас, сердечний у ставленні до людей, виконане завдання.
5. авзятий у роботі, народжений для добра, високий занадто, широкий над міру, уважний до дітей.
IV. У якому ряду словосполучення поєднані зв'язком відмінкового прилягання1?
1. Рухатися через тунель, розпливатися в повітрі, блукати всю ніч, на південь від Каховки, виднітися вдалині.
2. Озватися на поклик, захист дисертації, здивований до краю, піти в безсмертя, злетіти в небо.
3. Згадати через 10 років, бачити з-за ріки, жити для мети, працювати в школі, запізнитися через негоду.
4. Іти без вагання, перемогти в бою, виднітися здаля, піти в похід, відвідати музей.
5. Будинок над морем, повернутися до праці, бачити в тумані, прийти без потреби, готуватися до заняття.
V. Укажіть вид зв'язку в сполученнях типу: донька-студентка, мати-природа, школа-десятирічка.
1. Повна кореляція.
2. Неповне узгодження.
3. Неповна кореляція.
4. Керування.
5. Координація.
Картка № 12
І. Які синтаксичні відношення виникають між компонентами словосполучень, утворених способом власне прилягання?
1. Об'єктні, обставинні.
2. Обставинні, об'єктні, атрибутивні, доповнюючі.
3. Суб'єктні, об'єктні, доповнюючі.
4. Доповнюючі, обставинні.
5. Об'єктні, суб'єктні, атрибутивні.
II. У якому ряду словосполучення утворені способом неповного узгодження?
1. Літні канікули, військовий аташе, ранні жнива, великі кошти, зелені Карпати.
2. Дитячі радощі, густе колосся, світле манто, нове життя, світла пам'ять.
3. Безтурботні веселощі, червоні уста, відоме ім'я, столиця Делі, золота осінь.
4. Надмірні хитрощі, дівоча краса, добрі харчі, радість перемоги, далекі світи.
5. Дівочі чари, густі сходи, фестивальний девіз, комсомольський гарт, член партії.
III. Словосполучення якого ряду поєднані зв'язком варіативного керування?
1. Схарактеризувати речення, за будовою; допустити помилку, в диктанті; командирований у Київ, на нараду; хворобливий на вигляд, з вигляду; захист Батьківщини, від ворогів.
2. Опанувати професію, мову; обгрунтувати думку, фактами; перекладати з узбецької мови, українською мовою; брати до серця, до відома; надсилати лист, в редакцію.
3. Скористатися з нагоди, нагодою; нехтувати пораду, порадою; хворий серцем, на серце; іти по гриби, за грибами; спеціалізуватися на мові, з мови.
4. Тішитися дочкою, з дочки; вимагати відповіді, від студентів; дбати про здоров'я, за здоров'я; набрати воду, води; чіплятися за слово, до слова.
5. Вітати в честь п'ятдесятиліття, з нагоди п'ятдесятиліття; тужити за селом, по селу; грати в шахи, з товаришем; шукати олівця, в пеналі; нагадувати студентам, про відробітки.
IV. У якому ряду всі словосполучення утворені способом власне прилягання1?
1. Унаслідок зливи, написаний по-латині, гуляння в парку, образити нехотячи, важче від усього.
2. Чергування в гуртожитку, достатньо переконливий, проходячи мимо, не сказати нічого, вище від хмар.
3. Змагання з тенісу, ліквідування заборгованості, боротьба дзю-до, в цілому добре, дорожче за життя.
4. Вірити беззастережно, йти поспішаючи, відверто сказаний, піклуватися по-батьківському, говорити монотонно.
5. Навздогін вітрові, вивчити назубок, сказати на сміх, гірше за розлуку, вкрай здивований.
V. Укажіть вид керування в таких словосполученнях: доїхати до університету, зайти за дерево, увійти в тролейбус.
1. Слабке керування.
2. Сильне керування.
3. Слабке варіативне керування.
4. Слабке неваріативне керування.
5. Сильне керування.
Картка № 13
І. Назвіть фактори, які впливають на вибір форми залежного імені у словосполученнях, утворених способом керування.
1. Лексичне значення головного і залежного компонентів.
2. Лексичне та граматичне значення головного компонента; словотворча структура; характер відношень, що виникають між поєднуваними компонентами.
3. Граматична природа головного слова.
4. Словотворча структура головного компонента.
5. Лексичне наповнення компонентів словосполучення.
II. У якому ряду всі словосполучення утворені способом повного узгодження?
1. Високий той, рідний дім, дитячий усміх, широке поле, невмируща пісня, весняний вісник.
2. Кожен крок, наші думки, буремні дні, сильні духом, голубий зеніт, молоді сади.
3. Полум'яне слово, Іванові думи, щасливі долею, орлина доба, ніжний цвіт.
4. Новий світ, осінні квіти, дві шеренги, росяний сінокіс, журавлиний гомін, почесне місце.
5. Шкільний вальс, зелені промені, весняне зело, благословенний труд, молоді роки, красиві душею.
III. Словосполучення якого ряду поєднані зв'язком субстантивного керування?
1. Бездонність неба, берег сподівань, бригада агітаторів, верховіття беріз, викликане необхідністю.
2. Вираз зацікавленості, виступ секретаря, відчуття краси, вік чудес, виразне читання.
3. Воля батьків, яблунева гілка, глибина лісу, герой для наслідування, далечінь років.
4. Пісня про море, виробництво тканин, оформлення колон, присудження премій, рецензування проектів.
5. Джерело енергії, делікатний у поведінці, згадка про домівку, думи про життя, доповнення змісту.
IV. У якому ряду всі словосполучення утворені способом власне прилягання1?
1. Обабіч дороги, ближче до виходу, постійно вдосконалювати, рекомендувати до захисту, бігти стрімголов.
2. Яскравіше від сонця, далеко в горах, правда про події, пропозиція інженера, завдання вистояти.
3.Необхідність відкривати, думати щохвилини, пропозиція затвердити, висловитись мимоволі, право вибирати.
4. Відомий здавна, назустріч щастю, під час лекції, середина віку, потреба сказати.
5. Приходити завжди, до вподоби матері, соромно за вас, мрійно дивитися, діяти активно.
V. Укажіть тип зв'язку в словосполученнях: стояти виструнчившись, щиро бажати, читати по-французьки.
1. Відмінкове прилягання.
2. Відмінкове прилягання, власне прилягання.
3. Кореляція.
4. Слабке керування.
5. Власне прилягання.
Картка № 14
І. Хто з мовознавців здійснив поділ керування на безпосереднє і посереднє?
1. Ф. І. Буслаєв.
2. О. X. Востоков.
3. О. О. Потебня.
4. М. І. Греч.
5. О. М. Пєшковський.
II. У якому ряду всі словосполучення утворені способом кореляції?
1. Місто Іваново, народ-трудівник, колгосп-мільйонер, льотчик-герой, казкова красуня.
2. Місто Вінниця, Чорне море, мати-героїня, співець краси і добра, підприємства-гіганти.
3. Місто Севастополь, Карпатські гори, колгоспники-ударники, наші здобутки, станція Ізюм.
4. Гори-велетні, Дунай-річка, дівчата-комсомолки, перша комсомолка, брати-росіяни.
5. Місто Київ, інженер Пустова, річка Прут, жінка-космонавт, Ведмідь-гора.
III. Словосполучення якого ряду поєднані зв'язком варіативного керування?
1. Сприяти вирішенню питання, у вирішенні питання; відображений письменником, у письменника;прийти у справах, до товариша; праворуч будинку, від будинку; спостерігати затемнення сонця, за затемненням сонця.
2. Закохатися в дівчину, в дівчині; знайти радість, у житті; поважати товариша, за щирість; обрати робітника, депутатом.
3. Повний надії, надією; радитися з матір'ю, у матері; попередити лісника, про небезпеку; привітати спортсмена, з перемогою; розповідати дітям, про героїв.
4. Тішитися сином, з сином; вітатися з товаришем, до товариша; зустрітися з другом, у театрі; домовитися зі студентами, про консультацію; відповідальний за газету, на факультеті.
5. Старший за брата, від брата; потрібний студентам, для студентів; шкідливий здоров'ю, для здоров'я; боротися з ворогом, проти ворога; доглядати дітей, за дітьми.
IV. У якому ряду всі словосполучення утворені способом власне прилягання1?
1. Здатність аналізувати, правильно обраний, вчасно зроблений, знаходитися далеко, відповідати стоячи.
2. Сьогодні ввечері, змога повернутися, напроти санаторію, правильно підкреслений, домовлено з директором.
3. Шукати невтомно, зроблений з дерева, найменший з братів, дивитися спідлоба, ввійти знадвору.
4. Невтомний у пошуках, доброзичливо настроєний, правильний в основі, приїжджати щороку, стоячи біля дошки.
5. Чекати довго, прокинутися вдосвіта, мимохідь зауважити, чимраз більше, краще від інших.
V. Укажіть тип зв'язку в словосполученнях: виховувати чесність, грати вальс, будівництво школи.
1. Сильне і слабке керування.
2. Відмінкове прилягання.
3. Відмінкове прилягання, слабке керування.
4. Сильне керування, відмінкове прилягання.
5. Сильне керування.
Картка № 15
І. Хто із мовознавців запропонував такі критерії для розрізнення керування: характер передбачуваності / непередбачуваності, обов'язковості / необов'язковості, а також характер смислових відношень?
1. Н. Ю. Шведова.
2. В. А. Бєлошапкова.
3. Г. О. Золотова.
4. Є. В. Кротевич.
5. І. Р. Вихованець.
II. У якому ряду словосполучення утворені способом неповного узгодження?
1. Наша лікар, нова секретар, маленький поні, швидкий какаду, красива кенгуру.
2. Повновода Оріноко (ріка), передовий колгосп, розумне хлоп'я, наша староста, відомий професор.
3. Сонячне Сочі, коректор Степанова, щаслива путь, коротке резюме, справедливе жюрі.
4. Комфортабельний „Туапсе” (пароплав), учений ступінь, цікаве інтерв'ю, короткий сажень, шкіряні туфлі.
5. Гарна міс, різкий біль, наш староста, відома професор, добрі звичаї.
III. Словосполучення якого ряду поєднані зв'язком адвербіального керування?
1. Разом з друзями, близько від вокзалу, дуже добре, скласти вдвоє, добре відомий.
2. Завжди з дітьми, недалеко від парку, значно більше, багато справ, повернути праворуч.
3. Дорожче за життя, праворуч від тебе, наодинці з думками, нарівні з батьками, разом з дітьми.
4. Низько над головою, сьогодні вранці, невідомо нам, несказанно гарно, пізно ввечері.
5. Угорі над нами, завжди напоготові, зліва від магазину, навмисне невиконаний, вплав по річці.
IV. У якому ряду всі словосполучення утворені способом відмінкового прилягання1?
1. Розповідати з захватом, шлях на Полтаву, поїздка на південь, розмова на зупинці, повернутися з вирію.
2. Поспішаючи до села, сподіваючись на побачення, усвідомлення подій, вийти з дому, зустрітися після свят.
3. Стояти край вікна, боротися за щастя, від'їзд делегатів, залишитися в місті, зайти до товариша.
4. Полинути соколом, дорога край села, захоплення природознавством, приїхати в неділю, вишиваючи сорочку.
5. Співати біля клубу, стежинка в ліс, об'єднатися в ансамбль, обрання на посаду, радіти за товариша.
V. Укажіть тип зв'язку в словосполученнях: майбутні вчителі, сім учнів, п'ятий поверх.
1. Керування, прилягання.
2. Узгодження.
3. Кореляція.
4. Узгодження, керування.
5. Координація.
Лабораторна робота № 2
Тема: ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ.
БУДОВА ДВОСКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Картка № 1
І. На які типи поділяються речення за метою висловлення?
1. Стверджувальні, загальнозаперечні, частковозаперечні.
2. Розповідні, питальні, окличні.
3. Стверджувальні і заперечні.
4. Розповідні, питальні, спонукальні.
5. Питально-спонукальні, риторичні, окличні.
II. У якому з поданих речень підмет виражений словосполученням?
1. Вася Багіров дуже хотів побачити знайомого (О. Гончар).
2. Братам-народам будуть над світами сіяти Конституції права (Д. Ліщенко).
3. У вічнім єднанні і Русь і Вкраїна, як схрещені молот і серп (М. Рильський).
4. Дружба народів — це злагода й мир (М. Рильський).
5. Двоє рибалок або двоє мисливців ніколи не почувають себе чужими один одному: в них є про віщо говорити, вони – завжди друзі (Остап Вишня).
III. У якому реченні простий присудок виражений фразеологізмом.
1. Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (С. Васильченко).
2. І правда кривду спопелить, Коли навчиться люд убогий громадою обух сталить (М. Рильський).
3. Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди (М. Стельмах).
4. На уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу– як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко).
5. Будівельники не думали здавати свої позиції (М. Тарновський).
IV. Знайдіть речення з дієслівним складеним присудком.
1. Я буду жити, бо жива мета (Є. Летюк).
2. По двісті років можуть жить ворони, а солов'ї живуть так мало літ (Є. Летюк).
3. Тривога прадіда предавня мені заснути не дає (Л. Талалай).
4. Коли ж дерево в корінь підтяти –Жить не буде, хоч буде стояти (В. Забаштанський).
5. Трішечки дивно: Більше не будеш Ти готувати уроки (Є. Летюк).
Картка № 2
І. На які типи поділяються речення за будовою?
1. Повні, неповні.
2. Двоскладні, односкладні.
3. Поширені, непоширень
4. Прості, ускладнені, складні.
5. Розчленовані, нерозчленовані.
II. У якому реченні підмет виражений субстантивованим прикметником?
1. Минуле ніколи не повертається (Р. Іванченко).
2. Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? – озовися (У. Котляревський).
3. Нарешті привезли пальне... (О. Гончар).
4. Несказане лишилось несказанним (Л. Костенко).
5. Я на майбутнього вогні минуле проміняв (В. Со-сюра).
III. У якому реченні наявний простий дієслівний ускладнений присудок?
1. Оленчук Іван Іванович – сиваський солевоз, виноградар і, як брат його, майстер розшукувати солодку воду в солончаковому степу (О. Гончар).
2. А Іван Гнатович візьми та й покажи улов на свою голову (3 журналу).
3. І все-таки приїдь – ми поговорим (Д. Павличко).
4. Вона не збиралася довго затримуватись у Харкові (І. Микитенко).
5. Зійшов місяць ясний – Я пішла в садочок Нарвать-назбирати пахучих квіточок (П. Амбросій).
IV. Знайдіть речення, в якому дієслівний складений присудок являє собою поєднання інфінітива з особовою формою фазового дієслова.
1. Як іноді просте, звичайне слово, сказане доречно, уміє людину зробити щасливою (Є. Божик).
2. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю (М. Коцюбинський).
3. Кажу: – 3 вас кожен міг поетом стати, В кривавім лихолітті полягти, Чи мирним днем зорю з небес дістати, Чи сам для світу зіркою зійти (В. Бровчєнко).
4. О земле рідная! Не жатиме неситий Пшениці на твоїх ланах! Жила, живеш, довіку будеш жити, Безсмертна у віках (М. Рильський).
5. Я збиралася повертатися в технікум, обходила мовчазні круті схили й прощалася з цим дивним і навіки рідним мені краєм (М. Чабанівський).
Картка № 3
І. Як поділяються речення за характером предикативних відношень?
1. Двоскладні, односкладні.
2. Розчленовані, нерозчленовані.
3. Питально-спонукальні, риторичні.
4. Стверджувальні, заперечні.
5. Розповідні, питальні, спонукальні.
II. У якому реченні підмет виражений числівником?
1. Якої ж прекрасної ери ти перший відважний гінець (М. Бажан).
2. Один за всіх – всі за одного! (Народна творчість).
3. Словом сильним, мов трубою, Міліони зве з собою... (І. Франко).
4. Обом було радісно й легко на серці (Ю. Бедзик).
5. Мені двадцять вісім, я серед них найстарший і званням, і віком... (Ю. Збанацький).
III. У якому реченні присудок координується з підметом в роді, числі і відмінку?
1. Тихий росяний ранок. За принишклими садами половіли хліба колгоспного поля (Р. Іванченко).
2. Осінній Київ. Яке перо може відтворити його осінню красу (В. Собко).
3. Озеро глибоке, все затінене темним дубом (М. Чабанівський).
4. Ось робітничий клуб (В.Сосюра).
5. Вечірня кімната. Розчинені вікна. Весна… (І.Жиленко).
ІV. Знайдіть речення, в якому дієслівний складений присудок являє собою поєднання інфінітива з особовою формою модального дієслова.
1.Місити глину, звісно, міг би кожен, Крутити круг – таким нема числа. Та тільки той зліпити горщик може, Хто осягнув священність ремесла (Є.Летюк).
2.Не поет, хто покидає Боронить народну справу (Л.Українка).
3.Я вірші став Михайлові читати, Які нетлінний камінь приберіг (В.Бровченко).
4.Був чудовий серпневий ранок. Сонце стало ясне, веселе, умите і зараз-таки почало гратись з золотими стіжками жита й пшениці… (М.Коцюбинський).
5.Небо над вербами помітно поблідло – починало розвиднятися (О.Гончар).
Картка №4
І. Як класифікуються питальні речення?
1.Власне питальні, заперечно-питальні, заперечно-спонукальні.
2.Заперечно-питальні, питально-спонукапльні.
3.Риторичні, власне питальні.
4.Власне питальні, риторичні, питально-спонукальні.
5.Питально-спонукальні, заперечно-спонукальні, риторичні.
ІІ. У якеому реченні підмет виражений прислівником?
1.Дуже корисно побувати ще раз у житті дитиною …(М.Чабанівський).
2.Люба! Ми у власне вчора досить надивились (В. Коломієць).
3.Славне моє сьогодні. Завидним і прекрасним буде завтра (М. Рудь).
4.Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях (В. Сосюра).
5.Писати вірші – дуже просто... (О. Підсуха).
III.У якому реченні присудок координується з підметом в роді й числі?
1.І бачу я в абстракції конструкцій Конкретність наших задумів і дій (Є. Летюк).
2.Ти сій і сади, сину, бо наше ремесло є леміш і чересло (М. Стельмах).
3.Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми (М. Упеник).
4.Який мій друг великодушниний (М. Чабанівський).
5.Золоте дозріле жито хвилювалося колоссям (Є. Божик).
IV.Знайдіть речення, в якому інфінітив входить до складу дієслівного складеного присудка.
1.Українська література може пишатися тим, що вона одною з перших припала до животворних пушкінських джерел (Р. Лубківський).
2.Ми йдем вам відплатить за сльози, кров, за муки… (В. Сосюра).
3.Ленін іде... і наказує нині – Щастя своє не віддати назад! (Ю. Гойда).
4.Леніна слухає молодість, Леніним дихає молодість і вічно слухати, вічно дихати буде (П. Перебийніс).
5.Стираються слова і на граніті, У давнину зника за віком вік, Та буде вічно жить і пломеніти, Як сонце в небі, слово більшовик (І. Гончаренко).
Картка № 5
І. Якими засобами оформляється питальне значення в питальних реченнях?
1. Питальна інтонація, вигуки, частки.
2. Питальні займенники, питальні частки, вигуки.
3. Порядок слів, частки, вигуки.
4. Питальна інтонація, порядок слів, питальні слова.
5. Питальні слова, порядок слів, вигуки.
II. У якому реченні підмет виражений вигуком?
1. Гучне “ура” було йому на відповідь (Ю. Слюлич).
2. Проспіва, протягне «ох!», Молока хильне за двох і вертається до хати (С. Олійник).
3. Агов, над містом я, на риштуванні, – Стружу, клепаю, зводжу дім – творю! (І. Нехода).
4. Добридень, Москва! Ти як вранішнє небо! (Я. Купала).
5. Несла ворона до мого двора, мов сиру крихітку, своє картаве «кра» (І. Нехода).
III. У якому реченні присудок координується з підметом в числі й особі?
1. Ви актор, товаришу, справжнісінький актор-витівник (М. Чабанівськай).
2. Я не просто спішу. Я спішу до мети! (Є. Летюк).
3. Мене недавно знали всі як Зою. Тепер я – Таня (Є. Летюк).
4. Сили миру нездоланні (Н. Рибак).
5. Я – син Країни Рад! (М. Рильський).
IV. Знайдіть речення, в якому інфінітив не входить до складу дієслівного складеного присудка.
1. Я сотні раз проходив тут і все ж Без хвилювання перейти не можу Повз богатирський шерег древніх веж, Кремлівську варту, вікову сторожу (М. Бажан).
2. Камінь – не мертва брила. Камінь може кричати. Камінь, який скропила Сльозою пекучою мати (Л. Дмитерко) .
3. Хто кращу пісню скласти зуміє, Той з вас ніколи не постаріє (П. Сингаївський).
4. Скільки різного, часто суперечливого може співіснувати в одній людині (Є. Божик).
5. Москва моя! Світять зірки п'ятикутні, І йдуть поклонитись народи майбутні На бронзові площі безсмертні твої (А. Малишко).
Картка № 6
І. Як класифікуються речення залежно від способу вираження предикативності?
1. Прості, складні.
2. Розчленовані, нерозчленовані.
3. Стверджувальні, заперечні.
4. Двоскладні, односкладні.
5. Поширені, непоширені.
II. Знайдіть речення, в якомупідмет виражений синтаксично неподільним словосполученням з кількісним значенням.
1. ри тисячі зим, на вітрах відгуло, Три тисячі весен у прірву спливло. Віків табуни як один пронесло, а мати стоїть воріженькам на зло (В. Базилевський).
2. Сто двадцять – це ж сила народу! (Ю. Смолич).
3. На день виїзду загін налічував усього тридцятеро юнаків (Ю. Смолич).
4. Увечері в садку до пізньої ночі слухали ми одного з степових Гомерів, що знав напам'ять багато тисяч рядків народного епосу (О. Гончар).
5. Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих юнаків, мусить перше розрубати сімдесят ще й сім замків (Леся Українка).
III. У якому реченні присудок координується з підметом у відмінку і числі?
1. Комуністичну Україну я так люблю!.. (В. Сосюра).
2. Любіть і боріться за щастя безкрає (В. Сосюра).
3. У Радянському Союзі всі трудящі – рідні друзі (Народна творчість).
4. Я – ленінець. Я – комуніст. Мене майбутнє зично кличе (Р. Братунь).
5. Врочистих слів великий зміст звучати зараз буде (І. Гончаренко).
IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком.
1. Та на варті миру твердо стали ми (Л. Дмитерко).
2. Революція стала мірилом, А Комуна – метою життя (Т. Коломієць).
3. Юркович не став заперечувати (Д. Бєдзик).
4. А на трибуні став арсеналець, Став арсеналець з іменем славним... Дощ? Ми й бурі не побоялись! У серці Жовтень палає Травнем! (М. Рильський).
5. Коли людина рано-вранці На вахту трудову встає, – В натхненні творчому, у праці їй силу Партія дає (В. Бичко).
Картка № 7
І. На які типи поділяються речення за наявністю другорядних членів?
1. Розчленовані, нерозчленовані.
2. Односкладні, двоскладні.
3. Повні, неповні.
4. Поширені, непоширені.
5. Прості, складні.
II. У якому реченні підмет виражений синтаксично неподільним словосполученням з вибірковим значенням?
1. І хто з вас впав, – той знову оживе, Той знову оживе в народній згадці вдячній (М. Бажан).
2. Десятки рук вже підхопили кожного з нас (Ю. Смолич).
3. Кожен справді великий, справді народний співець викликає любов і пошану до себе не тільки серед земляків... (М. Чабанівський).
4. Кожен стояв біля свого деревця... (М. Чабанівський).
5. Кожному з нас, у житті рядовому, – Бій то запеклий чи мирні труди, – Скільки траплялось в ладу бойовому: Ведучий упав? Уставай і веди! (С. Крижанівський).
III. У якому реченні присудок координується з підметом в числі?
1. Пісня і праця – великі дві сили (І. Франко).
2. Дні погожі та безхмарні Налилися цвітом (Л. Малишко).
3. Очі моєї мови – карі вогні досвітні. Руської – вечорові, сірі, стальні, блакитні (В. Бичко).
4. Життя – не дим і не омана (В. Сосюра).
5. Діти як квіти: поливай, то ростимуть (Народна творчість).
IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, в якому наявна абстрактна зв'язка.
1. Одна у світі правда для сторіч: Та, за яку у Жовтні кров проллято (І. Муратов).
2. Імення матері – священне, Імення матері єдине (О. Ющенко).
3. Яке це багатство – уміти зрозуміти іншого, уміти подати руку допомоги (Р. Іванченко).
4. Ранок був сонячний і чудовий (Ю. Смолич).
5. ...Не кров'ю братерською рідна людина людині – їх віра братає, хоч, може, й одвіку чужі (С. Голованівський).
Картка № 8
І. Як поділяються речення залежно від наявності чи відсутності структурно обов'язкових членів речення?
1. Поширені, непоширені.
2. Двоскладні, односкладні.
3. Розчленовані, нерозчленовані.
4. Повні, неповні.
5. Прості, складні, ускладнені.
II. Знайдіть речення, в якому підмет виражений синтаксично неподільним словосполученням із значенням сумісності.
1. І ми з Віктором мовчки киваємо головами – згода (М. Чабанівський).
2. Мотря та Софія місили тісто, порались коло печі (М. Коцюбинський).
3. Петро з старостами сидів на лаві (М. Коцюбинський).
4. ...А я таки у Київ з Петрусем помандрую, хоч що хочеш! (Т.Шевченко).
5. Я з тобою ані разу за руку не взявся. Я тобою, як зорею, з землі любувався (В. Стефаник).
ІІІ. У якому реченні присудок координується з підметом у відмінку?
1. Київські кручі – фортеці зелені (Л. Дмитерко).
2. Поле – що безкрає море (Панас Мирний).
3. Знаки минулого – літопис землі (М. Чабанівський).
4. Промені як вії сонячних очей! (Я. Тичина).
5. Путі Ульянових – безсмертні, незвичайні (Т. Ма-сенко).
IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявна напівповнозначна зв'язка виявлення.
1. Я людей порівняв би з птицями, А чи птицею сам би став (Є. Летюк).
2. Вічний революціонер – Дух, наука, думка, воля – Не уступить пітьмі поля, Не дасть спутатись тепер (І. Франко).
3. Повітря зробилося прозорим та ясним, і буки зазеленіли в ньому, як рута (М.Коцюбинський).
4. Висоти тоді лиш вважаються взятими, Коли їх вершини Вінчаються Прапором (Є. Летюк).
5. – Якби я не став журналістом, водив би повітряні лайнери (М. Чабанівський).
Картка № 9
І. Які типи присудків виділено в монографії «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (За заг. ред. І. К. Білодіда,— К.: Наук, думка, 1972)?
1. Простий дієслівний присудок, простий дієслівний ускладнений, складений дієслівний, іменний складений, прислівниковий складений, складний присудок.
2. Простий дієслівний, складений (дієслівний, іменний, прислівниковий), складний присудок змішаного типу.
3. Простий дієслівний, складений дієслівний, складно-складений дієслівний, іменний складений.
4. Простий дієслівний, дієслівний складений, іменний складений, подвійні присудки.
5. Простий дієслівний, ускладнений простий присудок, дієслівний складений, іменний складений, складно-складений іменний.
II. У якому реченні підмет виражений семантичне неподільним словосполученням, що включає в себе такі компоненти: іменник у називному відмінку із значенням відрізка часу + іменник з часовим значенням у родовому відмінку.
1. Скільки літ пролетіло (М. Сингаївський).
2. Тисяча літ пролетить від останнього бою – Людям у людяний всесвіт проляже дорога (В. Коротич).
3. Це відбудови був початок (В. Колодій).
4. Середина зими, а так, наче осінь (О. Гончар).
5. Кінець дня минув у напруженій роботі (М. Трублаїні).
III. Знайдіть речення з простим некоординованим присудком.
1. Є осінь у весни і в осені весна, як у сльозах любов і зустріч у прощанні... (В. Сосюра).
2. Був ранок, сонце золотило далекі пагорби Сіцілії... (М. Чабанівський).
3. За лісом знову були поля (Ю. Смолич).
4. Мир у світі таки буде – його хочуть усі люди (Народна творчість).
5. Сну вже не було до ранку (Р. Іванченко).
IV. Укажіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявна напівповнозначна зв'язка перетворення.
1. Ми вас вважаємо солдатами, А БАМ для нас – Передова (Є. Летюк).
2. З літами, що там не кажіть, стаєш куди мудрішим. Нехай мені і не щастить, аби щастило іншим (О. Підсуха).
3. Життя Лесі Українки, її образ здається легендою (Р. Лубківський).
4. Те, що нам за днів царату тільки було мрією, дійсністю тепер явилось, діючою дією (П.Тичина).
5. Гордий дух Лесиної поезії, – а була ж то жінка, любляча, ніжна серце якої було пелюстково-вразливим, – не здавався б крицевим без ніжності (Р. Лубківський) .
Картка № 10
І. Яким зв'язком пов'язується присудок з підметом?
1. Тяжіння.
2. Керування.
3. Кореляції.
4. Координації.
5. Прилягання.
II. У якому реченні підмет виражений семантичне неподільним словосполученням, що включає в себе слово з метафоричним значенням + іменник у родовому відмінку?
1. Згадується смак живої води із річечки Жеведа, над якою живуть народи-брати (Є. Гуцало).
2. Важкі краплі роси падали зрідка і тихо в траву (Ю. Смолич).
3. Верхівки сосен у лісі були облиті сонячним багрянцем (В. Собко).
4. Звучить революції мова багряна! (Р. Братунь).
5. Юнь моя ромашкова, Юність яворова! Блискає за вибалком місяця підкова (А. Малишко).
III. Назвіть випадок формального неуподібнення головних членів у такому реченні: Єдина путь серед бур – назустріч! (О. Довженко).
1. Коли присудок виражений фразеологізмом.
2. Коли присудок виражений словом, що означає родове поняття.
3. Коли присудок виражає абстрактне поняття, яке не може мати форми множини.
4. Коли присудок виражений іменником із значенням сукупності.
5. Коли присудок наділений особливими формами вираження (невідмінюваними частинами мови (прислівники, вигуки), вільними словоформами і прийменниково-відмінковими формами).
IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявна напівповнозначна зв'язка називання.
1. Донькою Прометея названо Лесю Українку ще за життя (Р. Лубківський).
2.Трьома великими вчителями назвав Рильський Шевченка, Пушкіна і Міцкевича (Р.Лубківський).
3. Це місце називається Лящовим (М. Чабанівський).
4. Прометеєм називає Шевченка український народ (О.Гончар).
5.За перемоги в час навали і в мирний час Його Величністю назвали робочий клас (М.Упеник).
Картка № 11
І. Які граматичні відношення виникають між підметом і присудком?
1. Атрибутивні.
2. Об'єктні.
3. Суб'єктні.
4. Предикативні.
5. Доповнюючі.
II. Знайдіть речення, в якому підмет виражений семантичне неподільним словосполученням, що являє собою поєднання неозначеного займенника з будь-якою прикметниковою формою в називному відмінку.
1. Це добре – щось лишається нетлінним, Прийшовши у всечасність назавжди! (В. Коротич).
2. Воно, те щось, тендітне й безплотне, ледве вловимою тінню бігло по житах і пшеницях, ховалося в ячменях (Ю. Збанацькшї).
3. І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі (М. Стельмах).
4. В просторій кімнаті стояло щось із п'ятнадцять столиків (М. Трублаїні).
5. Прекрасне нове Запоріжжя. Є в нім не тільки вже щось рідне, нове, наше, але прекрасне нове (О. Довженко) .
ІІІ. У якому реченні простий некоординований присудок виражений неозначеною формою дієслова?
1. А як хотілося вірити кожній людині, кожній людині відкривати своє серце (Г. Кривда).
2. Що може бути краще від друга? Нічого. Друг – над усе (Ю. Смолич).
3. Треба тільки уміти слухати (М. Коцюбинський) .
4. Треба щось робити (М. Коцюбинський).
5. Він бігти, а я давай кричати (А. Головко).
IV. Назвіть речення з іменним складеним присудком, вираженим іменем з папівповнозначною зв'язкою тривання.
1. Братерство народів нашої Вітчизни стало яскравим прикладом для всіх миролюбних сил світу (Н. Рибак).
2. Чекання ставало нестерпним (В. Собко).
3. У дитинстві навіть маленьке горе здається великим (М. Чабанівський).
4. Солдатом рядовим стояв я на посту, На бойовім шляху, що вів до перемоги (М.Тарновський).
5. Обличчя майстра лишилося підкреслено привітним (В. Собко).
Картка № 12
І. У якій праці дано обгрунтування структурної схеми речення?
1. Белошапкова В.А. Современный русский язык: Синтаксис. – М., 1977.
2. Валгина Н.С. Синтаксис современного русского литературного языка. – М., 1973.
3. Распопов И.П. Строение простого предложения в современном русском языке. – М., 1970.
4. Грамматика современного русского литературного языка /Под ред. Н. Ю. Шведовой. – М., 1970.
5.Бабайцева В.В. Русский язык: Синтаксис и пунктуация. – М., 1979.
II. Знайдіть речення з власне інфінітивним підметом.
1. Мені ще мріяти і мріяти Про золоту осінню рань, Мені ще міряти і міряти Стежки надій і сподівань (Є. Летюк).
2. Перекладати Пушкіна – потрійне щастя: щастя відкриття, щастя творення і щастя душевного та духовного збагачення (Р. Лубківський).
3. Якби ви знали, як хотілося жити! (Ю. Смплич).
4. Нікому ще не вдалося повернути втраченого часу... (Я. Загребельний).
5. Бути вірним дружбі – значить ділити з другом не тільки радість, а й горе (В.Сухомлинський).
III. У якому реченні простий некоординований присудок виражений усіченою дієслівною формою?
1. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі – над колискою хай лине материнське ніжне «лю-лі» (П. Усенко).
2. Той ухо прихилив, а кум шу-шу-шу-шу... (Л. Глі-бов).
3. – Га-га-га, – гримлять збори, і тільки не сміються Степан та Мирон (М. Стельмах).
4. Цілий день, цілий день Тільки чути – «дзень!» та «дзень!» (М. Стельмах).
5. Одвернеться старий, бо сльози з очей тільки кап... кап... (О. Підсуха).
IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявна контекстуальна зв'язка.
1. Двадцятий вік – це думка Іллічева, Його безсоння, мрія, мисль його творінь (Р. Братунь).
2. І кожна книжечка мала Безсмертя проявом була (М. Рильський).
3. І все ж головне у житті – уміти чесно виконувати свій людський обов'язок. Залишатися людиною справедливою, чистою і гордою (Р.Іванченко).
4. Усе мені тут здавалося рідним, зворушливим (Л. Чабанівський).
5. День надворі стояв похмурий, осінній, мрячний (В. Козаченко).
Картка № 13
I. Знайдіть речення з інфінітивно-іменним підметом.
1. Пісням лунати, поемам буть – поети е (І. Гончаренко) .
2. Хотілося б бути людиною (Г. Кривда).
3. Як хочеш мати багато друзів – будь другом (Є. Летюк) .
4. Бути якнайближче до правди. Відчувати, як пашить на тебе життя, самому бути схвильованим – тільки в такому стані берися до праці (О. Гончар].
5. Стати переможцем, залишитися ним, втримати таку честь – було його давньою мрією (В.Собко).
II. Назвіть випадок ускладнення присудка в реченні: А я взяла і вигадала свято – Тебе, моя поезіє, тебе! (Г. Світлична).
1. Повторення дієслівного присудка.
2. Вживання службового слова для підсилення значення.
3. Наявність двох особових форм дієслова, які виступають як єдине ціле.
4. Повторення присудка із запереченням.
5. Ускладнення дієслова іменем в орудному відмінку.
IІІ. Визначте в наведених реченнях іменний складений присудок з повнозначним дієсловом у ролі зв'язки.
1. Без всіх земних красот земля Була б людиною красива (Є. Летюк).
2. Весна стояла сонячна й дощова – сподівалися на врожайний рік (Ю. Смолич).
3. Лише на добро земля обізветься добром (М. Синеаївський).
4. Наша Радянська країна – одна з найбагатших лісових держав світу (М. Чабанівськиії).
5. Найкращим вінком безсмертю Тарасовому є живий вінок нашої дружби – ленінської дружби народів (О. Гончар).
ІV. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?
1. Сергій Миронович Кіров більшовик незламний (М. Рильський).
2. Я готовий наступного ранку – на Памір, на Таймир чи в село, Тільки в старість, молю до останку, Щоби жодних доріг не було (С. Крижанівський).
3. Усе – нужду і горе – переборе в юнацьких мріях сила молода (І. Гончаренко).
4. І праця в нас – господар, а не гість (С. Крижанівський) .
5. Найдорожчий скарб наш – земля. Від неї сила, від неї життя (М. Сингаївський).
Картка № 14
I. Знайдіть речення з номінативним однослівним підметом.
1. Золоті мости дружби знаходились саме такими людьми (О. Гончар).
2. Поезія Пушкіна світить століттям, народам, поколінням (Р. Лубківський) .
3. Хвиля теплого повітря вдарила мені з зали в лице (Ю. Смолич).
4. Круг нас завихрилося море людей... (М. Чабанівсь-кий).
5. За лісом виднілося мереживо дивовижних жовтавих нив (З газети).
II. Знайдіть речення, у якому простий дієслівний присудок виражений фразеологізмом.
1. Ніяк не йняв віри Грицько... (А. Головко).
2. Нас пригоди спинити не в силі (Я. Грабовсь-кий).
3. І не хотіла душа тому віри йняти (А. Головко).
4. Муха Макар не зміг добитися пуття... (Я. Панч).
5. Літак ставав ніби живою істотою... (В. Собко).
IІІ. Укажіть речення із складно-складеним присудком.
1. Ліси прикрашають землю... Вони вчать людину розуміти прекрасне (А. Чехов).
2. І не втомляюсь я вславляти Життєвості нової зміст. Так, на землі є син і мати, Бо є людина-комуніст (С. Крижанівський).
3. Земля кличе трудитись на ній: засівати, милуватися простором, збирати врожаї (М.Сингаївський).
4. Хіба за мою щирість ви могли б перестати поважати мене? (В. Гжицький).
5. Лелека, мабуть, і не думає злітати (6. Гуцало).
ІV. У якому реченні неправильно розставлені розділові знаки?
1. Моя Вітчизна – безліч барв, Але вона – червона, Бо їй ту барву Жовтень дав Для всіх народів грона (Р. Братунь).
2. Не дістається Батьківщина в спадок. Вона – довічний невідплатний борг (В. Затуливітер).
3. Ми – партії великої сини, Правофлангові воїни народу (І. Нехода).
4. Пушкін це рух, енергія. Це життя (Р. Лубківський).
5. Зріднила нас усіх Вітчизна-мати, Планета наша – сонячна земля (М. Сингаївський).
Картка № 15
I. Знайдіть речення, в якому підмет вираженні! семантичне неподільним словосполученням з метафоричним значенням.
1. А в сипім небі Чумацький шлях показує дорогу (О. Довженко).
2. Настане золотий вік. Минуло «Бути чи не бути» (В. Сосюра).
3. Над заводом – задуманий дим, під очима – фіалки утоми (В. Сосюра).
4. Радянський Союз незмінне стоїть за мирне співіснування народів усіх країн (З газети).
5. Жовтнева соціалістична революція несла селу прапор колективізації (О. Довженко).
II. У якому реченні простий дієслівний присудок ускладнений часткою?
1. На Музичука написали, що вбитий, а він візьми й прийди (Є. Гуцало).
2. От, здається, ти зайдеш і сядеш тихенько до столу (Є. Летюк).
3. І я сів писати статті (Ю. Смолич).
4. Ти не плач, не плач, і пробач мені; чуєш, пробач (Л. Талалай).
5. Дивлюся на руки свої і питаю-питаюся: – Ну що вам і як вам, півділа зробили чи все? (В.Бровченко).
IІІ. Знайдіть речення із складно-складеним присудком.
1. Я любити тебе не покину, краю мій, і очей дорогих, поки серце моє солов'їне буде битись у грудях моїх (В. Сосюра).
2. - Я все знаю. Я вченим збирався стати (П. За-гребельний).
3. Ви чуєте мене, іуди, В заокеанській стороні! Живе Вкраїна й жити буде, Бо з нею йдуть брати усюди В комуністичні світлі дні (О. Богачук).
4. Сьогодні схвильовано йду я до вас, В заяві моїй кожне слово вогнисте. Як Ленін, як ви, хочу буть повсякчас, Прийміть в комуністи (Б. Стельмах).
5. Кожному я хочу серця дать краплину, Всім я хочу дати сонячних щедрот. Хочу обійняти, хочу привітати З святом Першотравня любий мій народ (Р. Братунь).
ІV. Укажіть, у якому випадку тире між підметом і присудком не ставиться.
1. Якщо дієслова-зв'язки в теперішньому часі немає, а підмет і присудок виражені називним відмінком іменника.
2. Якщо дієслова-зв'язки в теперішньому часі немає, а підмет і присудок виражені називним відмінком числівника.
3. Якщо перед присудком, вираженим іменником, стоять слова це, це є, то, ось.
4. Якщо підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова або ж один із них виражений іменником у називному відмінку, а другий – неозначеною формою дієслова при відсутності дієслова-зв'язки.
5. Якщо підмет і присудок виражені особовим чи питальним займенником незалежно від того, чи є зв'язка в теперішньому часі.