Трудові ресурси та їх використання у господарстві тов «Агроконтраст» Бородянського району Київської області

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р. у % до 2009 р.
Середньорічна чисельність працівників, осіб	17	19	18	105,9
у тому числі: рослинництва	5	7	4	80
тваринництва	12	12	14	116,7
Відпрацьовано у с.-г. виробництві всього, тис. люд.-год.	30,7	31,3	30,6	99,7
у тому числі: рослинництва	10,2	10,4	10,2	100
тваринництва	20,5	20,9	20,4	99,5
Відпрацьовано одним працівником за рік, люд.-год.	1805,9	1647,4	1700	94,1
у тому числі: рослинництва	2040	1485,7	2550	125
тваринництва	1708,3	1741,7	1457,1	85,3
Коефіцієнт використання трудових ресурсів, всього	1,00	0,92	0,94	Х
у тому числі: рослинництва	1,13	0,83	1,42	Х
тваринництва	0,95	0,97	0,81	Х

Аналіз даних таблиці свідчить про те, що середньорічна чисельність працівників підприємства «Агроконтраст» у 2011 році зросла на 1 особу, що порівняно з даними 2009 року незначно. Проте можна сказати, що робоча сила, яка задіяна при виробництві продукції використовується ефективно. У галузі рослинництва недостатня кількість працівників, а у галузі тваринництва навпаки іде їх перевикористання. Також дані свідчать про те, що сума відпрацьованих люд.-год у сільськогосподарському виробництві у 2011 році майже не змінилась і у 2009 році становить відповідно 30,7 та 30,6 тис. люд-год. Як висновок можна сказати, що трудові ресурси даного підприємства недовикористовуються.

1.3 Капітал підприємства та ефективність його використання

Оскільки економічні суб'єкти (корпорації, підприємства, індивідуальні виробники) для здійснення виробничого процесу використовують певні ресурси: матеріальні, трудові, природні, інформаційні і грошові, то необхідно серед них виділити і засоби виробництва.

Засоби виробництва – це сукупність всіх елементів, що беруть участь у процесі виготовлення продукції. Вони поділяються на засоби праці (верстати, машини, печі тощо) і предмети праці (сировина, матеріали, напівфабрикати та ін.) [5].

У процесі обороту різні види капіталу характеризуються різною інтенсивністю руху. Одна частина виробничого капіталу у формі предметів праці використовується у процесі виробництва продукції протягом тільки одного виробничого циклу (сировина, енергія тощо), інша його частина – засоби праці – функціонує протягом багатьох виробничих циклів (будівлі, устаткування тощо).

Основний капітал  формує ту частину активів підприємства, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносячи свою вартість на вартість готової продукції [6].

На мікрорівні основний капітал є життєво необхідним структурним елементом виробничої діяльності підприємств реального сектора економіки, що пояснюється його важливою роллю в процесі виготовлення конкурентоспроможної продукції, активною участю у створенні нових робочих місць та іншими позитивними аспектами функціонування [3,с. 8 ].

До основного капіталу належать вкладення в необоротні активи у вигляді вартості матеріальних активів - основних засобів у робочому стані, незавершених капітальних вкладень, нематеріальних активів - об'єктів права і довгострокових фінансових інвестицій. Характерні ознаки необоротних активів: очікуваний строк їх корисного використання (експлуатації) - більше року або операційного циклу, довшого за рік (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції); поступове зменшення їх вартості у зв'язку з фізичним або моральним зношенням (основні засоби і нематеріальні активи); відшкодування їх вартості (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції).

Основними оцінками грошового вираження основних засобів є первісна і справедлива. Первісна (балансова) вартість основних засобів - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих) чи витрачених для їх придбання (створення). Справедлива вартість основних засобів - сума, за якою здійснюють обмін активу або сплачують зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами: земля та будівлі, машини й устаткування - ринкова вартість. За відсутністю даних - відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки; інші основні активи - відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки [7].

Капітал як матеріальна основа господарської діяльності підприємства є абстрактною сумою грошових коштів, що надані їх власником або кредитором суб'єкту господарювання з метою інвестування.

Власний капітал - це грошовий капітал, який надається на невизначений термін підприємству в обмін на право співвласника його майна і доходу (прибутку), що виникає внаслідок підприємницької діяльності. Його економічна сутність і зміст полягають у забезпеченні будь-якого підприємства засобами праці та предметами праці (основним і обіговим капіталом), необхідними для початку і продовження господарської діяльності.

Основу власного капіталу складає статутний і пайовий капітал, у нього також входять додатково вкладений капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток і цільове фінансування. Статутний і пайовий капітал складають внески засновників підприємства.

Позиковий капітал - фінансові ресурси, які надаються підприємству у користування на точно фіксований час і під установлену в договорі позики плату. Він складається з довгострокових і короткострокових банківських та інших кредитів, позики, інвестицій; лізингу та ін [8].

Відтворення капіталу підприємства - це безперервне його відновлення, яке забезпечує постійне повторення процесу виробництва. У ході відтворення капіталу відновлюються і розвиваються його складові елементи як за натурально-речовою формою, так і за вартістю, змінюється структура капіталу [9].

Забезпеченість підприємства ТОВ «Агроконтраст» основним капіталом та показники його ефективного використання представлені у таблиці 1.6

Таблиця 1.6