Контрольні запитання

1. На які запитання можуть бути отримані відповіді в процесі експрес-діагностики фінансового стану підприємства? Які інформаційні джерела використовуються в цьому виді аналізу?

2. Що розуміють під власними оборотними коштами? Чи може бути їхня величина від’ємною?

3. У чому полягає проведення фундаментальної діагностики банкрутства підприємства?

4. Що розуміють під параметричним аналізом діяльності підприємства? В чому полягають його відмінні від завдань класичного економічного аналізу специфічні можливості?

5. Який, на ваш погляд, економічний зміст показника ймовірності банкрутства, що розраховується за моделлю Альтмана?

6. З якою метою розраховуються інтегральні показники за моделями Альтмана, Тішшоу, Ліса, Терещенка і т.д.?

7. Які методики застосовуються при оцінці ймовірності банкрутства підприємства?

8. З якою метою та у яких випадках застосовується розрахунок коефіцієнта Бівера?

9. Як розрахувати коефіцієнт поновлення платоспроможності?

10. Як розрахувати коефіцієнт втрати платоспроможності?

11. У яких випадках розраховуються коефіцієнти втрати й поновлення платоспроможності?

12. Перелічіть типи стабільності фінансового стану залежно від співвідношення запасів і витрат та джерел їхнього фінансування.

13. Контролінг: сутність, функції, інструменти.

14. Сутність СВОТ-аналізу, АВС-аналізу.

15. Виходячи з яких оцінок сформованої структури балансу підприємства, характеризується його платоспроможність? Назвіть умови, при яких установлюється реальна можливість відновлення платоспроможності підприємства.

16. Перелічіть можливі схеми реструктуризації балансу.

17. У чому полягає сутність тактичного механізму фінансової стабілізації підприємства?

18. У чому полягає сутність оперативного механізму фінансової стабілізації підприємства?

19. У чому полягає сутність стратегічного механізму фінансової стабілізації підприємства?

Тести

1 Підприємство вважається неплатоспроможним:

1) якщо наявності ліквідних активів недостатньо для задоволення у встановлений термін вимог кредиторів;

2) якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності менше 0,2;

3) якщо коефіцієнт покриття дорівнює 1;

4) якщо дуже низьке значення показника фінансового левериджу;

5) за наявності у господарському суді позову кредиторів.

2 Тести на ймовірність банкрутства складені на базі даних про діяльність:

1) одного підприємства, що підлягає тестуванню;

2) сукупності підприємств різних галузей і форм власності;

3) підприємств однієї галузі;

4) підприємств однієї форми власності.

3 З якою метою визначаються узагальнюючі показники фінансового стану підприємства:

1) вимоги стандартів фінансової звітності;

2) тестування на кредитоспроможність;

3) тестування на ймовірність банкрутства;

4)визначення рейтингу інвестиційної привабливості.

4 Якщо ВОК < З < ВОК+КК+КЗ, то:

1) підприємство має абсолютно стійкий фінансовий стан;

2) нестабільний (передкризовий) фінансовий стан;

3) нормальний фінансовий стан;

4) кризовий (на межі банкрутства) фінансовий стан.

5 Якщо З > ВОК + КК + КЗ, то:

1) підприємство має абсолютно стійкий фінансовий стан;

2) нестабільний (передкризовий) фінансовий стан;

3) кризовий (на межі банкрутства) фінансовий стан;

4) нормальний фінансовий стан.

6 Якщо З > ВОК + КК + КЗ + ПК + ПКЗ + ПДЗ, то:

1) підприємство має абсолютно стійкий фінансовий стан;

2) нестабільний (передкризовий) фінансовий стан;

3) нормальний фінансовий стан;

4) кризовий (на межі банкрутства) фінансовий стан.

7 Коефіцієнт втрати платоспроможності розраховується:

1) якщо коефіцієнти поточної ліквідності й забезпеченості власними оборотними коштами менше нормативних значень;

2) якщо коефіцієнти поточної ліквідності й забезпеченості власними оборотними коштами більше нормативних значень;

3) якщо коефіцієнт поточної ліквідності менше нормативного й коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами більше нормативного;

4) якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше нормативного й коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами менше нормативного.

8 Коефіцієнт Бівера розраховується:

1) з метою виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибуткових підприємств і попередження банкрутства;

2) з метою виявлення ознак банкрутства;

3) з метою виявлення незадовільної структури балансу й неприбуткових підприємств.

9 Коефіцієнт Бівера розраховується як відношення:

1) чистого прибутку до зобов'язань;

2) чистий прибуток мінус амортизація до поточних зобов'язань;

3) чистий прибуток мінус амортизація до суми довгострокових і поточних зобов'язань;

4) чистий прибуток мінус витрати до суми довгострокових і поточних зобов'язань.

10 Якщо коефіцієнт поточної ліквідності менше нормативного значення, а коефіцієнт забезпеченості власними коштами більше нормативного значення, то можливі такі схеми реструктуризації балансу:

1) зменшення необоротних активів за рахунок їхнього продажу або здачі в оренду, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів;

2) збільшення власного капіталу, збільшення необоротних активів, погашення короткострокової заборгованості;

3) збільшення власного капіталу за рахунок повторної емісії акцій або продажу акцій, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів.

11 Якщо коефіцієнти поточної ліквідності й забезпеченості власними коштами менше нормативних значень, то можливі такі схеми реструктуризації балансу:

1) зменшення необоротних активів за рахунок їхнього продажу або здачі в оренду, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів;

2) збільшення власного капіталу, збільшення необоротних активів, погашення короткострокової заборгованості;

3) збільшення власного капіталу за рахунок повторної емісії акцій або продажу акцій, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів.

12 Якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше нормативного значення, а коефіцієнт забезпеченості власними коштами менше нормативного значення, то можливі такі схеми реструктуризації балансу:

1) зменшення необоротних активів за рахунок їхнього продажу або здачі в оренду, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів;

2) збільшення власного капіталу, збільшення необоротних активів, погашення короткострокової заборгованості;

3) збільшення власного капіталу за рахунок повторної емісії акцій або продажу акцій, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів.

13 При аналізі ймовірності банкрутства за методикою відновлення платоспроможності розраховують:

1) коефіцієнт поточної ліквідності;

2) коефіцієнт забезпеченості власними коштами;

3) коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності;

4) коефіцієнт Бівера;

5) коефіцієнт Альтмана.

14 Метод функціонально-вартісного аналізу – це:

1. порівняльний аналіз окремих процесів, функцій, методів, технологій підприємств, які не є конкурентами підприємства, що досліджується;

2. аналіз сильних і слабких сторін підприємства;

3. порівняння окремих параметрів підприємства, досліджується з аналогічними параметрами діяльності підприємств-конкурентів;

4. жодна із наведених відповідей не є правильною;

5. свій варіант.

15 Портфельний аналіз:

1. може використовуватися тільки для аналізу портфеля цінних паперів;

2. полягає у розгляді об’єкта аналізу як єдиного цілого сукупності;

3. дозволяє максимізувати прибуток при мінімальному рівні ризику;

4. надає достатню кількість інформації про стан підприємства, і тому його результати не потребують подальшої деталізації.

16 Суть АВС-аналізу полягає у:

1. розподілі наявних ресурсів чи можливостей підприємства на групи з виділенням показників, які за кількістю мають невелике значення, проте у вартісному обчисленні займають найбільшу питому частку у загальній сукупності;

2. виділенні групи ресурсів, які є найбільш чисельними як за кількістю, так і за вартістю;

3. пошуку можливостей зниження собівартості продукції;

4. нормуванні запасів і оптимізації величини їх залишків.

17 Зміна структури пасивів здійснюється шляхом:

1. зростання довгострокових фінансових інвестицій;

2. зміни процентної ставки за довгостроковими позиками;

3. відстрочення терміну погашення податкових зобов’язань із сплати податку на прибуток;

4. свій варіант.

18 До інструментів контролінгу відносять:

1) бюджетування;

2) санацію;

3) АВС-аналіз;

4) мирову угоду;

4) СВОТ-аналіз;

6) функціонально-вартісний аналіз.

19 Модель фінансової рівноваги припускає, що можливий обсяг генерування власних фінансових ресурсів повинен бути менше необхідного обсягу споживання власних фінансових ресурсів:

1) так; 2) ні.

20 Для забезпечення фінансової рівноваги у тривалій перспективі служить тактичний механізм:

1) так; 2) ні.

21 Для усунення неплатоспроможності підприємства служить стратегічний механізм:

1) так; 2) ні.

22 Для відновлення фінансової стабільності служить оперативний механізм:

1) так; 2) ні.