Типи організаційних комунікацій. Моделі комунікації.
Внутріособистісна комунікація. Це комунікація, що виникає всередині самого індивідуума. Він є і посилаючою, і приймаючою стороною інформації, його думки і почуття виділяються в послання, а мозок діє як канал для обробки цих думок і почуттів. Зворотній зв'язок - це те, що доповнює інформацію або відкидає її.
Міжособистісна комунікація. Це комунікація з іншою людиною. Це найпоширеніший тип комунікації. У міжособистісній комунікації люди діють і як приймаюча, і як надсилаюча інформацію сторона. Посланням є інформація, що надається, каналом передачі - погляд або звук, а зворотним зв'язком - відповідь кожного учасника комунікації. Інтерв'ю часто розглядається як тип міжособистісної комунікації.
Комунікація в малій групі. Малі групи складаються з декількох індивідуумів, що посилають і отримують інформацію. У малій групі кожен індивідуум має рівний шанс брати участь в обговоренні, може бути легко почутий і взаємодіяти з іншими. Взаємодія ускладнюється, якщо група перевищує розмір 10-12 чол. У зв'язку з цим виникає велика ймовірність непорозуміння в групі. Канали зв'язку більш структуровані, ніж при міжособистісному спілкуванні, але канали зворотного зв'язку і можливості для неї ті ж. Часто в організаціях малі групи називаються «командами». Популярність команд в організаціях не означає, що вони корисні в кожній ситуації. Не всі учасники завжди добре працюють в команді, деякі можуть краще функціонувати самостійно.
Суспільна комунікація. У суспільної комунікації виступаючий передає послання аудиторії. Вона виникає, коли група занадто велика, щоб всі її члени могли ефективно брати участь у її роботі. Канали ті ж, що і при міжособистісному спілкуванні або спілкуванні в малій групі, але можливо використання технічних засобів (діаграми, діапроектори і т. д.). Можливості зворотного зв'язку обмежені. Громадський комунікативний зв'язок зазвичай нерегулярний. Цей тип комунікації може виникнути на зборах, церемоніях, прес-конференціях.
Внутрішня оперативна комунікація. Прикладами такої комунікації є зв'язок між відділами підприємства, звіти відділу реалізації продукції або відомості складського обліку, які передають інформацію про потреби відділу оперативного планування виробництва.
Зовнішня оперативна комунікація. Вона здійснюється між організацією і утвореннями, існуючими поза нею (державні, регіональні органи та громадськість).
Особистісна комунікація. Особистісна комунікація визначається як випадковий обмін інформацією між людьми при зустрічі. Особистісна комунікація не є частиною цілей організації, але вона важлива.
Комунікація в організаціях - це складний і динамічний процес. Він може розглядатися як дія, як взаємодія і як власне процес. В залежності від цього і розрізняються моделі комунікації.
Моделі комунікації
Комунікація як дія. Комунікація розглядалася як односторонній процес. У цій моделі немає місця для зворотного зв'язку.
Комунікація як взаємодія. Введення елемента зворотного зв'язку ознаменувало перехід до другого типу моделі - комунікації як взаємодії. Дана модель піддалася серйозній критиці, тому була знехтувана.
Комунікація як процес. Сучасні моделі комунікації є більш повними, оскільки відбивають комунікацію як процес. Суттю моделі комунікації як процесу є те, що людина одночасно і постійно виступає в ній в ролі і джерела, і одержувача інформації та враховує внутрішні і зовнішні чинники.