3.3 Практична частина екзамену

Завдання: підібрати 9 анекдотів, що ілюструють порушення різних параметрів комунікативної ситуації, у тому числі гендерних, психологічних, комунікативних.

• предмет мови (порушення правил транс орта референта, постулатів Грайса, неспівпадання мовної та концептуальних картин світу у комуні кантів);

• обставини;

• канал комунікації;

• код комунікації (у тому числі при спілкуванні представників різних культур);

• подія (порушення стереотипів, що лежать в основі фреймів та сценаріїв);

• форма комунікації (невідповідність мовного жанру ситуації, невиправдане змішення засобів різних функціональних стилів, усної та писемної мови);

• ключ (оцінююча реакція співрозмовника);

• мета комунікації (невідповідність ілокутивної сили МА силі МА запланованому перлокутивному ефекту).

Анекдот повинен бути коротким та уявляти собою діалог.

Приклад виконання роботи.

1) – Вовочка, какой у тебя самый нелюбимый предмет?

– Классный журнал.

Тут був порушений параметр «предмет мови». Комічний ефект виникає в результаті порушення правила фокусу: у фокусі увага питаючого − навчальна дисципліна, у фокусі уваги відповідаю чого − класний журнал. Імпліцитний зміст анекдоту : «Відповідаючий − двоєчник, він не любе класний журнал, тому що там багато поганих оцінок».

2) Таможенник: – Оружие? Контрабанда? Наркотики?

Пассажир: – И чашечку кофе, пожалуйста.

Порушений параметр «мета»: невідповідність ілокутивної сили перлокутивному ефекту. Запит інформації з боку митника у формі непрямого МА («Нет ли у Вас запрещенных предметов: оружия, контрабанды, наркотиков?») сприймається пасажиром (помилково чи навмисно) як пропозиція послуг («Пропоную Вам зброю, контрабанду, наркотики»).

4. Критерії оцінювання рівня знань студентів на іспиті

4.1. Оцінювання письмової частини іспиту

Кількість тестових завдань – 50.

Загальна кількість балів – 100. Коефіцієнт письмової частини – 0,2.

Термін виконання – 2 академічні години.

Коефіцієнт усної частини – 0,2.

4.2. Критерії оцінювання усної відповіді на екзамені

Усна частина іспиту передбачає відповідь студента на 1 теоретичне питання з основ теорії мовної комунікації та захист контрольної роботи.

Система оцінювання – бали.

Загальна кількість балів – 100 балів: перше теоретичне питання – 50 балів, друге практичне – 50 балів.

Коефіцієнт письмової частини – 0,2.

Оцінка “відмінно” (90–100 б.) ставиться, якщо студент виявляє такі знання та вміння:

• комплексно розв’язує поставлені питання, правильно застосовуючи отримані знання з дисципліни;

• повністю розкриває зміст матеріалу відповідно до поставленого питання чи проблеми;

• відповідь будує послідовно і правильно;

• вільно володіє спеціальною термінологією й нормами комунікації. Допускається 2–3 неточності у викладенні матеріалу, що не призводять до помилкових висновків.

Оцінка “добре” (75–89 б.) ставиться, якщо студент виявляє такі знання та вміння:

• комплексно розв’язує поставлені питання;

• правильно розкриває основний зміст матеріалу відповідно до поставленої проблеми;

• точно використовує спеціальні терміни;

• роботу виконує без грубих помилок.

У відповіді можливі 1–2 неточності у використанні спеціальної термінології, несуттєві помилки у викладенні матеріалу, що не впливають на конкретний зміст.

Оцінка “задовільно” (60–74 б.) ставиться, якщо:

• зміст питань викладено частково, не завжди послідовно;

• відповідь неповна, але основний зміст розкрито;

• у відповідях наявні помилки зі спеціальної термінології.

Оцінка “незадовільно” (до 59 б.) ставиться тоді, якщо:

• основний зміст не розкрито;

• відсутнє володіння спеціальною термінологією.