4. Етапи виходжування недоношених дітей:

1. ПОЛОГОВИЙ БУДИНОК

Реанімація та стабілізація в пологовому залі (детальний та вчасно зібраний анамнез) підготовлений персонал; тепловий захист, вчасна інтубація, адекватна вентиляція, оксигенація; оцінка за шкалою Апгар і за шкалою Доунеса; лабораторна та рентгенологічна діагностика; вирішення проблем з дихальною системою (застосування сурфактанту), первинний туалет так як і доношеного, за виключенням купання дитини; переведення дитини у відділ патології новонародженого пологового будинку кувезне виходжування.

2. СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ:

   1. Створення оптимальних умов зовнішнього середовища: кувез (усім недоношеним, що народилися з масою менше 2000,0) режим: tо — 32–34°С індивідуально, вологість 60%

   2. Оксигенотерапія — залежно від загального стану.

   3. Вигодовування: перше вигодовування залежить від терміну гестації, маси тіла, загального стану.

      • при І–ІІ ст. недоношеності (НД) — пероральне харчування розпочинають через 3 години після народження введенням стерильної води в кількості 3–5 мл, потім 5% розчином глюкози, грудне молоко дають через 6–9 год (І ст. НД), 9–12 год (ІІ ст. НД).

      • при ІІІ–IV ст. НД — пероральне харчування розпочинають через 6 годин введенням стерильної води в кількості 1–2 мл, пізніше 5% розчином глюкози; через 12–18 год (ІІІ ст. НД) 24–36 год (IV ст. НД) дають грудне молоко.

      • методи вигодовування: діти менше 34 тижня годують зондом переривчастим (кожне годування), постійним — діти менше 1500,0, діти більше 34 тижнів гестації — годуються через соску.

      • визначення кількості молока: перші 10 днів — формула Ромеля: (Д.Д. – добова доза, n – кількість днів, m – маса в грамах);

      • після 10 дня— об’ємний метод Д.Д.=1/5 маси тіла, при чому при І ст. НД — розрахунок на ідеальну масу; при ІІ ст. НД — на фактичну (2 тижні), далі на ідеальну; при ІІІ–ІV ст. НД — на фактичну масу (до тримісячного віку).

3. Дитяча поліклініка

На педіатричній дільниці нагляд за недоношеними дітьми менше 1700,0 здійснюють педіатр і патронажна сестра 4 рази на місяць до 7 міс. віку;

Більших дітей — двічі на місяць до 4–х місяців, потім 1 раз в місяць.

5. Основні принципи ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ НЕДОНОШЕНИХ НЕМОВЛЯТ:

1. Динамічний нагляд за фізичним і психомоторним розвитком;

2. Контроль за проведенням раціонального вигодовування;

3. Профілактика, рання діагностика та лікування рахіту, анемії;

4. Своєчасне виявлення та лікування неврологічних і ортопедичних порушень, а також порушень функцій зору і слуху.

ПРОФІЛАКТИКА НАРОДЖЕННЯ НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ:

1. Охорона здоров’я майбутньої мами, починаючи з дитинства.

2. Запобігання медичним абортам.

3. Створення сприятливих умов для вагітної в сім’ї та на виробництві.

4. Своєчасне виявлення вагітних із загрозою передчасних пологів.

Протокол

медичного догляду за новонародженою дитиною

з малою масою тіла при народженні

Сучасні принципи перинатальної допомоги базуються на концепції ВООЗ щодо ефективної допомоги при вагітності, пологах та народженні дитини.

Протокол медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні, розроблений з метою забезпечення практичної допомоги медичному персоналу щодо застосування сучасних ефективних технологій ведення новонароджених з малою масою тіла при народженні, підвищення ефективності догляду та виходжування цієї категорії новонароджених.

Питома вага передчасних пологів в Україні становить біля 5%. Водночас 10-12% новонароджених в Україні мають масу тіла при народженні менш ніж 2500,0 грамів. Слід відзначити, що захворюваність дітей цієї категорії перевищує в 3 рази захворюваність новонароджених з масою тіла при народженні більше 2500 грамів, тому що саме новонароджені з малою масою тіла при народженні мають підвищений ризик порушення адаптації та розвитку патологічних станів, що зумовлює необхідність контролю та відповідної корекції щодо:

1. - дотримання нормальної температури тіла;

2. - становлення та стабілізації дихання і кровообігу;

3. - забезпечення оптимального вигодовування;

4. - метаболічних розладів;

5. - інфекцій;

6. - попередження патологічних наслідків жовтяниці.

Цілі та завдання клінічного протоколу

1. Покращення якості надання медичної допомоги новонародженим з малою масою тіла при народженні.

2. Оптимізація методик медичного догляду за новонародженим з малою масою тіла при народженні.

3. Зниження захворюваності і смертності новонароджених з малою масою тіла при народженні.