1. Електрокардіографія.

2. Рентгенографія органів грудної клітини.

3. Визначення електролітів крові.

4. Визначення кількості еритроцитів та гематокриту.

5. Гіпероксидний тест.

14. У новонародженої дитини в віці 5 діб виникла зупинка серця. Після інтубації та послідуючої ШВЛ дитина порозовішала. Частота серцевих скорочень відновилася до 50 за хвилину, артеріальний тиск 40 мм рт.ст. Оберіть найбільш оптимальне лікування.

1. Призначення атропіну.

2. Інфузія сольових розчинів.

3. Інфузія допаміну.

4. Синхронізована кардіоверсія.

5. Призначення серцевих глікозидів.

15.Правильним є твердження, що:

1. Діти з екстремально низькою масою тіла в перші дві доби життя мають більшу потребу в рідині на кілограм маси тіла, так як в них більше випаровується через шкіру;

2. Діти з екстремально низькою масою тіла в перші дві доби життя мають меншу потребу в рідині на кілограм маси тіла, так як їх розміщують в кувезі з високою вологістю

16. Фізіологічна втрата маси тіла в перші дні життя у дитини з дуже низькою масою тіла при народженні складає (%):

1. менше 2

2. більше 15

3. 10 – 15

4. 16- 20

5. до 30

17. Для гіпоглікемії новонароджених характерно:

1. Тремор рук і підборіддя, зригування, зниження м’язового тонусу, тахіпное, тахікардія, судоми;

2. кволість, суха шкіра і слизові оболонки, дихання Чейн-Стокса, запах ацетону з рота;

3. тремор рук і підборіддя, запах ацетону з рота, сухість шкіри та слизових оболонок

18. До особливостей перебігу періоду адаптації у новонароджених з затримкою внутрішньоутробного розвитку є:

1. велика фізіологічна втрата маси тіла;

2. Розвиток набрякового синдрому;

3. формування постнатальної гіпотрофії;

4. диспептичні розлади;

5. підвищення температури тіла.

19. До грудей можна прикласти недоношену дитину:

1. З масою тіла більше 1800 г. В задовільному стані;

2. з масою тіла більше 1250 г. при наявності смоктального і ковтального рефлексів;

3. з масою тіла більше 1250 г. при відсутності проявів синдрому дихальних розладів;

4. з масою тіла більше 1500 г. в задовільному стані;

5. з масою тіла більше 1150 г. при відсутності проявів синдрому дихальних розладів;

20. Принципами терапії новонародженого з затримкою внутрішньоутробного розвитку є:

1. Корегування грудного вигодовування;

2. Корегування серцевої та дихальної діяльності;

3. антибактеріальна та імунозамісна терапія;

4. інсулінотерапія;

5. Корегування функції шлунково-кишкового тракта. Коди правильних відповідей на тести:

1 – А, 2 – В, 3 – А, 4 – А, 5 –Е , 6 –Д , 7 – А , 8 – С , 9 – А , 10 – Е, 11 - В, 12 - Д, 13 - Е , 14 - А, 15 - А, 16 - С, 17 - А, 18 – В,С, 19 - А, 20 – А,В,Е.

Джерела інформації Основні:

1. Сміян І.С. Лекції з педіатрії. – Тернопіль, «Підручники і посібники», 2006 – С. 151-177.

2. Сміян І.С. Педіатоія (цикл лекцій). - Тернопіль, „Укрмедкнига”, 1999. - С. 179-216.

3. Аряєв М.Л. Неонатологія . Київ, «Адеф-Україна», 2003. – С. 515-550.

4. Неонатологія: навч.посібник / зп ред. П.С. Мощича, О.Г. Сулими,. – к.: Вища школа, 2004. – С. 130-165.

5. Госпітальна педіатрія / за ред. І.С.Сміяна, В.Г. Майданика - Тернопіль-Київ, 1997. - С. 4-75.