- •Тема 4. Аналіз майна підприємства
- •1. Економічна суть майна підприємства, його структура і класифікація
- •2. Аналіз структури майна підприємства. Аналіз динаміки майна підприємства.
- •9. Складання аналітичного висновку (лист 22)
- •Аналіз структури майна
- •3 Етап. Аналіз виробничого потенціалу підприємства
- •4 Етап. Основні показники оцінки майнового стану підприємства
- •Сума господарських засобів, що знаходяться у розпорядженні підприємства:
- •Коефіцієнт зносу основних засобів визначається за формою 1:
- •5 Етап. Аналіз складу і динаміки мобільних (оборотних) коштів
- •6 Етап. Аналіз складу і динаміки необоротних активів підприємства
- •7 Етап. Аналіз джерел майна підприємства
- •3. Аналіз основних фондів підприємства.
- •Основні класифікації основних засобів
- •4. Аналіз оборотних активів та забезпеченості підприємства оборотними коштами
- •Значення і завдання аналізу оборотних активів підприємства
- •1 Етап. Аналіз стану оборотних коштів підприємства
- •Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз).
- •2 Етап. Порівняння показників оборотності обігових коштів за поточний та минулий рік
- •3 Етап. Аналіз використаня оборотних коштів підприємства
- •5. Оцінка стану дебіторської заборгованості
3 Етап. Аналіз використаня оборотних коштів підприємства
Третім етапом аналізу виступає складання аналітичного висновку. З огляду на наведені у таблиці дані, можна зазначити, що оборотність обігових активів за рік прискорилась на 2,1 дня (29,75 - 31,86 = - 2,11), а це привело до збільшення:
а) коефіцієнта оборотності активів на 0,8 обігу (12,10 - 11,30 = 0,8);
б) до зниження коефіцієнта завантаження активів в обороті на 0,58 коп. (8,27 - 8,85 = - 0,58). На зміну оборотності обігових активів впливають
два фактори (- 2,11):
Зміна обсягу виручки від реалізації продукції.
Зміна середнього залишку оборотних активів.
Вплив першого фактора визначається так:
середній залишок обігових коштів (мин. рік)
одноденну виручку за звітний рік
У нашому прикладі оборотність обігових коштів прискорилася на 2,1 дня, у тому числі за рахунок:
зростання обсягу виручки від прискорення оборотності - на 2,5 дня (5133 / 175-31,8 = 2,5 дня);
впливу зміни середнього залишку оборотних коштів, що визначається так:
зміна середнього залишку
фактична одноденна виручка (1.6)
За даними нашого прикладу, збільшення середнього залишку обігових
коштів на 74 тис. грн. уповільнило обіговість оборотних коштів на 0,4 дня (74/ 175 = 0,4 дня).
Разом: - 2,5 + 0,4 = - 2,1 дня.
Метою аналізу оборотності обігових коштів є також визначення грошових коштів, що були вивільнені з обороту внаслідок прискорення оборотності обігових коштів або додатково залучені в оборот унаслідок уповільнення оборотності обігових коштів. Для цього проводиться такий розрахунок: різниця в оборотності обігових коштів у днях множиться на звітну одноденну виручку. За даними нашого прикладу, прискорення оборотності обігових коштів на 2,11 дня вилучило з обігу грошові кошти в сумі 367,5 тис. грн.
(2,11 х 175 = - 367 тис. грн.).
Величину економічного ефекту, що отриманий від прискорення оборотності обігових коштів, можна визначити користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті. Так, якщо в минулому році для одержання з однієї грн. виручки було витрачено 8,85 коп. обігових коштів, то у звітному році - тільки 8,27 коп., тобто менше на 0,58 коп. на кожну грн. виручки.
Отже, загальна сума економії обігових коштів з усього обсягу виручки становить:
0,58 х 63000 : 100 = 365,4 тис. грн. (різниця на 2,1 тис. грн., порівняно з 367,5 тис. грн., пояснюється округленням цифр при розрахунку).
Отже, в умовах ринкової економіки, аналізуючи тільки оборотність обігових коштів, не можна дати однозначну відповідь щодо прискорення або уповільнення їх оборотності.
Для цього необхідно вивчати конкретну виробничу ситуацію. Так, інколи високий показник оборотності обігових коштів може вказувати на недостатність товарно-матеріальних запасів, що у майбутньому може призвести до гальмування розвитку бізнесу, а інколи низький показник оборотності виправданий, наприклад, коли очікується підвищення цін на сировину та напівфабрикати.
У процесі аналізу цієї складової фінансового стану підприємства слід обов'язково зіставити темпи збільшення обсягу продажів з темпами збільшення виробничих запасів, якщо темпи зростання обсягу продажів будуть вищими за темпи зростання виробничих запасів - це завжди свідчитиме про сталий фінансовий стан підприємства та ефективний фінансовий і виробничий менеджмент підприємства
