4 Опрацювання результатів дослідів
4.1 Для всіх дослідів обчислити значення величин, вказаних в графах ” Обчислити ” (таблиця 3.1… 3.3).
4.2 Побудувати в масштабі векторні діаграми напруг та струму для дослідів, вказаних в таблиці 3.1 і таблиці 3.2.
4.3 Побудувати в масштабі векторні діаграми напруг та струму для дослідів: XL > XC; XL = XC; XL < XC (таблиця 3.3)
4.4 Побудувати в одних координатних осях графіки: І = f(С);
UR = f(С); UL = f(С); UC = f(С); XC = f(С); = f(С), XL = f(С).
4.5 Зробити висновки з проведеної роботи.
5 Формули для обробки експериментальних даних
5.1 Основні формули для проведення обчислень згідно даних досліджень:
5.1.1 Таблиця 3.1.
а) R = UR /І; Р= І 2 R.
б) Zк = Uк /І; Rк = Zк cosφ; URк = Rк І, або URк = Uк cosφ ;
UL =Uк sinφ, або , звідси визначаємо UL , а XL = UL /І; Q= І 2 XL; Р= І 2 Rк ;
в) XC = UC / І ; Q= – І 2 X C .
5.1.2 Таблиця 3.3.
Z = U/І; Rе= Z cosφ; Rк = Rе – R (див.п.1 таблиця 3.1);
URк = І Rк, або URк= Uк cosφк ; UL = Uк sinφк , або , звідси визначаємо UL.
XL = UL /І (або Zк = Uк /І; Rк = Zк cosφ; XL= Zк sinφ);
XC = UC /І;
Q = І 2 (XL – X C); Р = І 2Rе; S = U І.
6 Контрольні запитання
6.1 Від чого залежить значення кута зсуву фаз між векторами напруги та струму?
6.2 Які опори називають реактивно-індуктивним і реактивно-ємнісним та від чого залежать їхні значення?
6.3 Чим зумовлена наявність резистивного опору Rк в котушці індуктивності L?
6.4 Як впливає частота синусоїдної напруги на значення реактивно-індуктивного та реактивно-ємнісного опорів?
6.5 Що таке явище резонансу напруг і як його практично можна отримати?
6.6 Як визначається повний опір електричного кола з послідовним з’єднанням резистора R, котушки індуктивності L та конденсатора С ?
6.7 За якими формулами визначають активну, реактивну і повну потужності електричного кола синусоїдного струму?
6.8 Як визначити коефіцієнт потужності?