Орієнтовна структура залікового кредиту курсу

Тема	Лекції		Семінарсь­кі та практичні заняття	Самостійна робота	Індивідуальна робота
Змістовий модуль I. Європейська освітня інтеграція
1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами.	1		1	1	Проект (структурно-логічна схема; навчальний план; структура залікового кредиту курсу, індивідуаль­ний навчальний план студента тощо)
2. Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки.	1			1
3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.	1			2
4. Основні завдання, принципи та етапи формування Зони європей­ської вищої освіти.	1			2
Модуль II. Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу
5. Європейська система перезара­хування кредитів ECTS.		2	1	2
6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської систе­ми пере­зарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України.		2	2	2
7. Запровадження кредитно-модульної системи організа­ції навчального процесу у ВНЗ України.		2	4	2
Усього годин		10	8	12	6

Примітка: Співвідношення кількості годин аудиторних занять та індивідуальної і самостійної роботи може також становити 60% до 40% або 40% до 60% залежно від змісту курсу.

Кредити ECTS передбачають всі види роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота - в бібліотеці чи вдома, екзамени, дипломний проект, кваліфікаційну роботу і виробничу практику чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. ECTS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Рис. 1. Загальна схема структури навчального курсу з точки зору ECTS.

Таблиця 2.

Модульна структура навчальної діяльності студента

Зміст та структура залікового кредиту	Модуль І	Аудиторна робота	Складається із декількох змістовних модулів: ЗМ1+ЗМ2+ЗМ3+..ЗМп	Лекції
				Практичні (семінарські, лабораторні)
				Консультації
				Контрольні заходи (модульний контроль, залік, екзамен)
	Модуль ІІ	Індивідуальна робота	ЗМ1і	Робота в лабораторіях (кабінетах) у позанавчальний час
			ЗМ2і	ІНДЗ
	Модуль ІІІ	Самостійна робота	ЗМ1с	Робота в інформаційних мережах
			ЗМ2с	Опрацювання додаткової літератури
	Модуль ІV		Курсова, кваліфікаційна робота
	Модуль V - V І		Практики	Педагогічна
				Виробнича
	Модуль VІІ	Наукова робота	ЗМ1н	Публікації
			ЗМ2н	Участь у конференціях
			ЗМ3н	Участь в олімпіадах
			ЗМ4н	Участь в інших конкурсах, отримання грантів тощо
	Модуль VІІІ		Інші види робіт

Чим заповнити таку кількість годин і як надати їм оціночної вагомості?

Традиційно вважається, що студент в цей час повинен самостійно опрацьовувати конспекти лекцій, літературу до тем, що виносяться на практичні і семінарські заняття, самостійно складати конспекти з тем, які виносяться на самостійне вивчення, виконувати реферати тощо. Останнім часом форми такої роботи урізноманітнилися пошуком інформації в системі Інтернет, виконанням найпростіших завдань на комп’ютерній техніці. Однак в усіх випадках ми маємо справу з виключно інформаційно-пошуковими формами роботи, суть яких зводиться до чисто технічної роботи, а факт існування звіту визнається як фактор успішного засвоєння опрацьованого матеріалу. Такі завдання не вимагають навіть глибокої систематизації, не те, що творчого осмислення, конструювання, моделювання. Дані форми роботи практично не оцінюються, бо передбачається врахування їх результатів у оцінці знань, здобутих студентом під час їх виконання. Проте, відомо, що ефективність такого роду самостійної роботи є надто низькою і ретельно виконує її лише частина, як правило, встигаючих студентів.

Творча (евристична), наближена до наукового осмислення і узагальнення робота можлива лише як результат організації самостійного навчання з обов’язковою присутністю в ній цілепокладання та його досягнення за допомогою ефективних технологічних схем самоосвіти. Крім того, така робота повинна бути індивідуалізованою з врахуванням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків, інтересів, навчальної активності тощо.

Пошук практичної реалізації такого принципу навчання привів нас до ідеї використання в навчальному процесі індивідуальних навчально-дослідних завдань.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (надалі ІНДЗ) є видом позааудиторної самостійної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом із складанням підсумкового іспиту чи заліку із даної навчальної дисципліни.

Мета. Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст. ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Структура (орієнтовна):

• вступ – зазначається тема, мета та завдання роботи і основні її положення;

• теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

• методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт) – вказуються і коротко характеризуються методи роботи;

• основні результати роботи та їх обговорення – подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо;

• висновки;

• список використаної літератури.

Види ІНДЗ

Конспект з теми (модуля) за заданим або власно розробленим студентом планом (як виняток для студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);

Реферат з теми (модуля) або вузької проблематики (як виняток для студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);

Розв’язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу;

Розроблення теоретичних або прикладних (діючих) функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо;

Комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об’єктів, конструкцій тощо;

Анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо;

Розроблення навчальних та діагностичних тестових завдань з шкільних навчальних курсів;

Розроблення тематики та поурочних планів шкільних курсів та конспектів уроків.