4.2. Проведення дослідження

4.2.1. Обробка наукової інформації. Однією з основних передумов наукового дослідження є отримання нової наукової інформації на основі застосування необхідних методів. Слід зауважити, що крім основних методів, обраних для дослідження, є необхідним використання і таких методів, як:

– спостереження фактів з метою встановлення основних ознак, властивостей, передумов існування досліджуваних явищ тощо;

– експеримент – підтвердження чи спростування висунутої гіпотези дослідження (прогнозування щодо отриманих результатів) на основі безпосереднього практичного аналізу;

– опитування респондентів як носіїв мови для встановлення основних характеристик та ознак досліджуваного явища;

 – логічний аналіз результатів спостереження, тобто їх систематизація, виокремлення значущого, другорядного, та синтез – узагальнення й формулювання гіпотез, теорій;

– метод абстрагування, який базується на встановленні суттєвих властивостей і зв’язків предмета та відмежуванні від інших, часткових його властивостей та зв’язків;

– формалізація – відтворення змісту сукупності знань про об’єкт дослідження (міркувань, доказів, класифікацій тощо) у вигляді формальної системи;

– моделювання, сутність якого полягає в побудові та вивченні моделей реально існуючих предметів, процесів, явищ з метою отримання пояснень і висвітлення цих явищ, а також для прогнозування явищ, що викликають інтерес дослідника.

Після отримання наукової інформації за допомогою зазначених методів її слід уважно перевірити на достовірність та об’єктивність, тобто:

• чи проводилися дослідницькі операції лише з реальними фактами, які чітко відмежовуються від гіпотез та припущень,

• чи перевірені узагальнення та висновки,

• чи проведені дослідницькі операції до кінця та чи висвітлені всі аспекти проблеми,

• чи не були випадково сфальсифіковані наукові дані.

Крім цього слід пам’ятати, що висунуті положення завжди необхідно підкріплювати їх обґрунтуванням та доведенням, а основні поняття дослідження – точними і чіткими визначеннями.

4.2.2. Формулювання результатів наукової роботи. На цьому етапі необхідно перевірити завершеність кожної окремої частини роботи і доказовість аргументації в масштабі всієї роботи. Лише після цього доцільно формулювати висновки, починаючи поступово з другорядних питань, завершуючи основною проблемою. Висновки щодо отриманих допоміжних результатів допоможуть вірно і точно сформулювати висновки щодо основного результату. Наприкінці доцільно буде також сформулювати висновки за питаннями практичного значення і використання отриманих результатів.

Тут потрібно конкретно довести, що положення, висновки, рекомендації, виведені в роботі, є обґрунтованими і достовірними, тобто реально (об'єктивно) існуючими в природі чи в техніці. Тільки вагомі докази дають підставу довіряти проведеним дослідженням, уникнути при цьому помилкових висновків і не дати, в окремих випадках, сприйняти бажане за дійсне.

При підтвердженні наукового результату практикою потрібний збіг виведених з теорії положень з явищами, які спостерігаються у практичних ситуаціях.