Операції з удосконалення схем розподілу ресурсів

Найменування операції	Опис
Додавання або об'єднання	На основі двох існуючих схем з однаковою структурою рівнів у результаті об'єднання елементів на всіх рівнях і додавання ресурсів для елементів, що є в обох схемах, створюється нова схема
Перетин	Нова схема створюється шляхом виділення загальної підмножини елементів у батьківських схемах і виконання операцій з ресурсами, розподіленими по однакових елементах: мінімум або максимум ресурсів; сума або різниця ресурсів
Додавання підпорядкованої схеми	Нова схема формується за допомогою додавання до однієї зі схем операндів як додаткових нижніх рівнів іншої схеми. При цьому кінцевий елемент верхнього рівня повинен збігатися з початковим елементом нижнього рівня (набір елементів на цих рівнях може не збігатися). Таку операцію можна використовувати, наприклад, для деталізації загальної схеми віддаленими користувачами
Пропорційне збільшення (зменшення) обсягу ресурсів	Пропорційна зміна обсягу розподілених ресурсів на всіх елементах схеми (підпорядкованої схеми)

При складанні прогнозного балансу й інших форм звітів банку на кожному етапі необхідно враховувати ряд зовнішніх і внутрішніх обме­жень, що накладаються на розроблювану модель.

Зовнішні обмеження включають нормативи центрального банку, зо­крема, достатність капіталу, допустимий розмір відкритої валютної пози­ції, нормативи миттєвої і поточної ліквідності та ін.

Внутрішні обмеження включають ліміти і вимоги, установлені внутріш­ньобанківськими документами, зокрема, ліміти на обсяг вкладень і на рі­вень ризику, необхідний рівень рентабельності і/або процентної маржі банку, обсяг високоліквідних активів, розмір гепу й ін.

Звіт про рух грошових коштів дозволяє визначити недостачу або надли­шок ресурсів. При застосуванні системи таких звітів нестача або над­лишок ресурсів по банку збігається з нестачею або надлишком ресурсів, що формується в підрозділах. На підставі цього звіту керівництво може вносити відповідні корективи в бюджети підрозділів у процесі розробки остаточного рішення.

Звичайно виділяються такі етапи бюджетного процесу в банку:

• побудова і коригування бізнес-моделі - полягає у побудові формалізова­ної схеми ведення бізнесу, а також прогнозних моделей і різних сценарі­їв розвитку. Фактично бізнес-моделі являють собою різні схеми з фор­мування і витрат ресурсів. Вони містять математичний опис механізму планування бюджету, зв'язків між його елементами, а також певних об­межень — бізнес-правил (наприклад, актив завжди має дорівнювати паси­ву; обсяг кредитних ресурсів зменшується на величину обов'язкових резервів і т.д.). Система бюджетування тісно інтегрована з іншими ана­літичними системами, що суттєво підвищує її ефективність;

• складання бюджету - залежно від принципового підходу, що викорис­товується у тому чи іншому банку (зверху вниз чи знизу вверх), відбува­ється поетапне формування загального бюджету та бюджетів підрозді­лів, відділень чи філій банку;

• затвердження бюджету — відбувається врегулювання окремих статей, виявлення і вирішення протиріч у показниках надходження ресурсів і їх використання. На даному етапі проект бюджету може бути суттєво змінений, оскільки його остаточний варіант залежить від значної кіль­кості різнорідних факторів (кон'юнктури ринку, стабільності соціально-економічної ситуації і т.д.). Результатом етапу є бюджет банку, прийня­тий на певний період. Оскільки значну кількість факторів складно про­гнозувати на тривалий період з високим ступенем імовірності, іноді застосовується технологія гнучкого бюджету, у який заздалегідь закла­дена можливість змін залежно від динаміки тих чи інших показників. Основна риса даного етапу — проект бюджету, що є результатом консолі­дації всіх підпорядкованих бюджетів, розглядається комплексно, і зміні піддаються окремі показники окремих статей бюджету з метою їх узго­дження для оптимального розподілу наявних ресурсів;

• доведення контрольних цифр - після затвердження проекту бюджету необхідно повідомити про всі зміни укладачам первинних бюджетів, тобто довести до них затверджені контрольні цифри, а в разі необхідно­сті надати їм можливість скоригувати вихідні бюджети. Сутність цьо­го процесу полягає у виділенні фрагментів бюджету (за своєю струк­турою і змістом вони є первинними бюджетами) і доведенні їх до під­леглих структур. Автори первинних бюджетів приводять їх у відповід­ність з контрольними показниками, коригуючи показники з умовою повного розподілу ресурсу. Завдання обробки доведених зверху показ­ників полягає у зміні значень ресурсів у вузлах бюджетного «дерева» і підлеглій ієрархії. Відкориговані первинні бюджети підрозділів і служб знову консолідуються для підтримки загального бюджету організації в актуальному стані. Відбувається перевірка бюджету на цілісність і вірогідність даних;

• виконання бюджету - найбільш тривала і відповідальна з усіх стадій бюджетування. Бюджет може піддаватися різним корективам залежно від зміни зовнішніх умов або внутрішніх потреб (ресурси перерозподі­ляються і скорочуються, статті бюджету пропорційно зменшуються і т.д.). Фактично це процес редагування локалізованої в одному місці інформа­ції і доведення результатів коригування до зацікавлених сторін;

• контроль виконання - даний етап фактично починається з моменту за­твердження бюджету. Оскільки його тривалість не визначається кален­дарним терміном бюджету, він може тривати досить довго. Тут здій­снюється аналіз результатів діяльності організації і причин відхилень реального виконання бюджету від запланованого. На підставі підсумків цього етапу можуть змінитися не тільки хід виконання бюджету або бізнес-модель, але й напрямок ведення бізнесу всього банку.

Типовою для вітчизняних банків є ситуація, за якої виявляється, що в ході виконання бюджету відбувається перевищення видатків над дохода­ми і необхідне коригування видаткових статей бюджету. Таке коригуван­ня має назву секвестр бюджету і означає, що пропорційному скороченню піддаються не всі видаткові статті, а лише незахищені (тобто ті, що не належать до захищених статей витрат).

Захищені статті витрат - це статті, які необхідні для здійснення банком своєї діяльності і виконання договірних зобов'язань, тобто ті, що є обов'язковими незалежно від рівня активності діяльності банку і відмо­витися від яких він не може. Наприклад, до захищених статей витрат можна віднести орендну плату, оплату рахунків за надання комунальних послуг, перерахування податкових платежів і т.д.

Однак секвестр бюджету за умов перевищення витрат над доходами відбувається не завжди, бо можлива ситуація, коли існують додаткові джерела для покриття бюджетного дефіциту. У такому випадку відбувається коригування дохідний статей.

Приклад з практики

Процес бюджетування в банку «Аваль»

Процес бюджетування в АППБ «Аваль» здійснюється згідно з Положенням «Про планування доходів, витрат та прибутку АППБ «Аваль», яке затверджено постановою правління. У даному Положенні визна­чено основні етапи, принципи та порядок планування доходів, витрат та прибутку, затверджено порядок формування звітності про виконання бюджету, передбачено міри відповідальності за виконання планових показників.

На цей час у банку впроваджено горизонтальне бюджетування - скла­дання консолідованого бюджету банку на основі бюджетів структур­них підрозділів.

Бюджет складається на рік із поквартальною розбивкою. За одиницю бюджетування в АППБ «Аваль» прийняті дирекції та філіали. Бюджет центрального офісу складається із бюджетів департаментів, управлінь та відділів. Процес формування бюджету поділяється на 4 етапи:

1) оголошення вищим керівництвом загальних цілей банку;

2) підготовка планів структурними підрозділами;

3) аналіз планів, наданих структурними підрозділами, внесення змін у плани відповідно до рекомендацій керівництва;

4) затвердження бюджетів.

У системі АППБ «Аваль» бюджет складається знизу вверх. Структурні підрозділи центрального офісу, дирекції (філії) надають фінансовому департаменту проекти «Планової структури процентних активів і про­центних пасивів» та «Плану доходів та витрат».

У «Плановій структурі процентних активів та процентних пасивів» за­значаються загальні середньоденні обсяги процентних активів з розбив­кою по статтях та валютах:

• надані міжбанківські кредити;

• надані міжфіліальні кредити;

• кредити, надані клієнтам;

• цінні папери.

Крім того, у цьому документі також вказуються загальні обсяги залу­чених коштів з розбивкою по статтях та валютах:

• кошти, одержані від інших банків;

• кошти бюджетних та позабюджетних фондів;

• кошти до запитання клієнтів банку;

• строкові кошти юридичних осіб;

• строкові кошти фізичних осіб;

• отримані міжфіліальні кредити.

Об'ємні показники (обсяги залучених коштів та процентних активів) плануються на підставі фактичних даних минулих років. При цьому при плануванні структури активно-пасивних операцій до уваги беруться ос­новні завдання, що проголошені банком, по збільшенню клієнтської бази, нарощуванню обсягів кредитного портфеля. Крім того, врахову­ються також затверджені Комітетом з управління активами та пасива­ми ліміти та співвідношення кредитно-інвестиційного портфеля до за­лучених коштів.

Планування доходності активно-пасивних операцій здійснюється на під­ставі середньої фактичної доходності, що склалася в попередні періо­ди, та макроекономічних прогнозів, які викладено в бізнес-плані. Ма підставі запланованих середньоденних обсягів активних та пасивних операцій та запланованої середньої доходності (вартості) формуються планові процентні доходи та процентні витрати банку. Процентні доходи та витрати входять до складу загальних операційних доходів та витрат банку.

Загальні доходи та витрати (документ «План доходів та витрат») групу­ються згідно з планом рахунків та відповідно з окремими аналітичними символами, що введені в АППБ «Аваль» і поділяються на загальні до­ходи (процентні доходи, комісійні доходи, результат від торговельних операцій, інші доходи) та загальні витрати (процентні витрати, комісійні витрати, інші банківські операційні витрати, небанківські операційні ви­трати, відрахування в резерви, непередбачені витрати). Планування комісійних доходів здійснюється на підставі фактичних да­них за минулі періоди з урахуванням запланованих темпів зростання. Банк багато уваги приділяє впровадженню нових видів продуктів, які сприяють збільшенню комісійних доходів.

Комісійні доходи займають в структурі доходів банку одне з перших місць, при цьому вони залишаються надійним і стабільним джерелом надходжень.

Доходи банку від торгових операцій також мають велике значення, тому підлягають плануванню.

До них належать доходи від торгівлі валютою і цінними паперами, які плануються на підставі фактичних даних з урахуванням темпів їх дина­міки.

При формуванні бюджету банку з особливою ретельністю здійсню­ється планування витрат по забезпеченню функціонування банку (не­операційні витрати).

Рішенням правління банку затверджені нормативи по окремих статтях небанківських операційних витрат (витрати на підготовку кадрів, пред­ставництво, маркетинг та реклама, спонсорство, відрядження і т.д.), за допомогою яких здійснюється планування.

Детально порядок планування віднесення доходів/витрат до тих чи ін­ших статей доходів/витрат наводиться в Положенні «Про планування доходів, витрат та прибутку АППБ «Аваль».

Наступний етап планування полягає в тому, що фінансовий департа­мент аналізує надані структурними підрозділами проекти планів, вно­сить свої корективи в частині оптимізації структури ресурсів, що залу­чаються, та поліпшення ефективності їх вкладень з метою отримання максимального прибутку. Фінансовий департамент також узгоджує запропоновані зміни зі структурними підрозділами центрального офі­су, дирекціями та філіями.

У випадку непогодження дирекції (філії) або структурного підрозділу центрального офісу із запропонованими фінансовим департаментом змінами представники дирекції (філії) можуть бути запрошені на засі­дання бюджетного комітету разом з відповідними представниками цен­трального офісу для обґрунтування їхнього власного варіанту плану. Після остаточного узгодження зі структурними підрозділами фінансо­вий департамент формує консолідовані плани та подає їх на розгляд бюджетного комітету.

Прийнятий бюджетним комітетом та затверджений відповідним рішен­ням Правління банку бюджет на наступний рік протягом трьох робо­чих днів доводиться до структурних підрозділів центрального офісу та дирекцій і філій.

Фінансовий департамент щомісячно здійснює контроль виконання пла­нових показників доходів і витрат по структурних підрозділах. Щоквар­тально структурні підрозділи центрального офісу, дирекції та філії надають фінансовому департаменту звіт про виконання планових по­казників. У процесі контролю виконання бюджету виявляються розбіж­ності між фактичними та плановими значеннями, аналізуються причини виникнення значних відхилень (зміна попиту на ресурси, коливання про­центних ставок тощо).

Результати виконання планових показників за звітний квартал розгляда­ються на розширених засіданнях правління банку. Особливий контроль в АППБ «Аваль» здійснюється за окремими стат­тями небанківських оперативних витрат. З метою оперативного конт­ролю фінансовим департаментом формується звітність за цими ви­тратами щодекадне, щомісячно або з іншою періодичністю. Складання зведеного бюджету банку на основі бюджетів філій (гори­зонтальне бюджетування) має як певні переваги, так і недоліки. Пере­ваги полягають в тому, що прогнозні (планові) показники бюджету можна безпосередньо зіставляти з фактичними даними фінансового обліку. Але горизонтальна побудова бюджету не дозволяє повною мірою аналізувати діяльність і прибутковість окремих напрямків бізне­су банку (банківських продуктів).

Для більш детального аналізу ефективності банківських бізнесів в АППБ «Аваль» впроваджується складання бюджету також по банківських продуктах. Такий підхід дозволяє визначати доходність кожного бан­ківського бізнесу, що надає змогу приймати більш обґрунтовані управ­лінські рішення щодо їх подальшого розвитку.

Банк працює над впровадженням матричного бюджетування - скла­дання бюджету як на основі бюджетів філій, так і по кожному напря­мку діяльності або операціях в цілому по банку.

Протягом роботи банку виникає потреба у додаткових капітальних вкла­деннях, пов'язана з необхідністю розширення площ, проведення капі­тального ремонту, модернізації та придбання обладнання. З метою фінансування цих потреб складається бюджет капітальних витрат. Основні принципи та порядок планування капітальних витрат визначені в Положенні «Про бюджет капітальних вкладень АППБ «Аваль».

Разом із складанням планів доходів, витрат та прибутку, планової струк­тури працюючих активів і пасивів та прогнозного балансу банку розра­ховуються також планові показники, які характеризують ефективність діяльності як дирекції (філії), так і банку в цілому.