5.4. Стратегії підвищення конкурентоспроможності банку

На сучасному етапі розвитку банківського ринку Украї­ни основним фактором стратегічного розвитку банківських організацій є ефективна діяльність із забезпечення конкурентоспроможності послуг за допомогою формування та реалізації конкурентних переваг.

Конкурентна стратегія банку містить у собі такі фактори розвитку, як:

• особливості клієнтурної бази;

• номенклатура послуг;

• технологія надання послуг і стимулювання попиту.

Окремі елементи стратегічного планування банківської діяльності знаходять своє відображення на різних рівнях ієрархії управління: стратегічному (збори акціонерів, рада директорів, правління), тактичному (філія, дочірній банк, відділення), оперативному (відділ, департамент, підрозділ).

При визначенні конкурентної стратегії основною метою будь-якого банку є підвищення його ефективності (рис. 5.6).

Ефективність банку залежить від наявності конкурентоспроможних банківських продуктів і послуг, які, у свою чергу, формуються в результаті реалізації банком конкурентних переваг, отриманих на основі раціональ­ного вибору конкурентної стратегії та первинних фінансових ресурсів.

Рис. 5.6. Умови забезпечення ефективної діяльності банку

Значні за обсягом джерела наукової та навчальної літератури, присвя­чені конкурентним стратегіям, дають змогу виділити п'ять підходів щодо побудови загальної стратегії формування та підтримки конкурентних пе­реваг:

• лідерство за витратами (прагнення стати постачальником найбільш дешевих та привабливих для клієнта послуг);

• диференціація або індивідуалізація (прагнення індивідуалізувати продукти для того, щоб вони відрізнялися від продуктів конкурентів і та­ким чином стали більш привабливими для широкого кола спожива­чів);

• концентрація на вузькому сегменті ринку на основі низьких витрат;

• концентрація на вузькому сегменті ринку на основі диференціації;

• найкраща вартість (пропонування споживачам більш реальної цінно­сті з акцентуванням уваги на поєднанні низьких витрат і диференціації якості. Мета полягає в тому, щоб отримати кращі (нижчі) витрати та ціни, ніж у продукції конкурентів аналогічних властивостей та якості) (рис. 5.7).

Рис. 5.7. Основні конкурентні стратегії

Традиційно лідерство за витратами розглядається як основний на­прямок одержання конкурентної переваги. Це пояснюється двома обста­винами. Скорочення циклу життя продукту, яке спостерігається остан­нім часом у зв'язку з прискоренням темпів НТП, означає, що інновації стандартизуються досить швидко. Отже, перевага, отримана внаслідок ди­ференціації продукту, досить швидко втрачає свою актуальність. Друга обставина пов'язується з необхідністю конкурентного захисту інновацій­них технологічних досягнень. Маються на увазі не тільки труднощі пра­вового характеру, але й моральне старіння продукту, що значною мірою посилюється випадками його підробки або повної імітації. Ці моменти змушують організацію конкурувати більшою мірою за рахунок мініміза­ції витрат, ніж прискореного відновлення продуктів.

Таблиця 5.6.