Джерела порівняльних переваг банків

Фінансові ресурси	Активи	Людські ресурси	Нематеріальні активи
Власний капітал	Кредити	Персонал	Організаційна культура
Депозити	Інвестиції	Підвищення кваліфікації	Імідж
Міжбанківські кредити	Філіальна мережа	Професійний тренінг	Досвід і уміння менеджерів
	Інформаційні системи		Якість послуг і сервісу

Використання інтелектуального капіталу для дослідження ринку та власних можливостей банку дозволяє визначити конкурентні переваги - ті матеріальні та нематеріальні активи банку, а також сфери діяльності, що є стратегічно важливими та дозволяють обійти конкурентів. Конкурентні переваги дозволяють мати міцні позиції на ринку. На практиці конкурентні переваги банку мають різноманітні форми, основними з них е:

• імідж банку;

• висока якість послуг;

• рівень статутного капіталу й активів;

• наявність валютної або генеральної ліцензії;

• постійна клієнтура;

• кореспондентська мережа;

• система розрахунків і спектр послуг, що надаються;

• наявність філіальної мережі та перспективи її розширення;

• ефективна реклама;

• кваліфікація та професіоналізм робітників;

• накопичений досвід роботи.

Прикладом використання інтелектуального капіталу банку в даній сфері є процес дослідження ринку банківських послуг, який передбачає:

• аналіз загальних характеристик ринку банківських послуг;

• оцінку стану конкуренції на ринку банківських послуг;

• вивчення основних споживачів банківських послуг;

• прогнозування тенденцій розвитку зовнішнього середовища.

Банківським послугам властиві такі специфічні риси:

• невідчутність (послуги неможливо відчути матеріально, побачити й оцінити до моменту споживання);

• абстрактний характер;

• мінливість якості;

• неможливість зберігання.

Надання банківських послуг пов'язане з використанням грошей у різ­них формах.

Більшість банківських послуг має подовженість у часі, бо угода звичай­но не обмежується одноразовим актом, а встановлюються більш-менш тривалі зв'язки клієнта з банком.

Проблеми збуту банківських послуг є дуже специфічними. Виробницт­во та збут цих послуг збігаються в часі і можуть бути локалізованими в приміщенні банку або його відділеннях. Тому при формуванні інтелектуального капіталу в збутовій політиці банку виділяються такі аспекти:

• просторовий (вибір місця розташування та каналів збуту);

• часовий (графік роботи банку та терміновість обслуговування).

У цілому для збуту банківських послуг можливими є такі канали:

• власні канали збуту:

- головне відділення банку;

- стаціонарні та пересувні відділення банку, філії;

- збут з використанням автоматизованих стійок і автоматів;

• залучені канали збуту:

- збут за допомогою дочірніх фірм;

- участь у капіталі інших банків, страхових компаній, підприємств і т.д.

Основними споживачами банківських послуг є фізичні особи, підприємства, органи влади, а також банки-кореспонденти. Оскільки потреби клієнтів постійно змінюються, то надзвичайно важливо постійно підтри­мувати контакти з ними, організувати зустрічі, бесіди, опитування, анке­тування.

На мотивацію окремих клієнтів значно впливає стан економіки, у тому числі рівень інфляції. Інфляція змушує людей шукати способи захисту своїх коштів, і, природно, інтерес до банків різко зростає. Це може бути бажання захистити гроші від інфляції, отримати прибуток, мати широкий вибір якісних послуг, гарантію збереження й дотримання таємниці вкла­ду та інші вимоги. У той же час для великих підприємств важливе зна­чення має репутація банку, досвід проведення міжнародних операцій, на­явність розвиненої філіальної мережі.

Посилення конкуренції та підвищення вимог клієнтів до банківських послуг приводять до того, що все більша кількість банків змушені форму­вати інтелектуальний капітал, щоб більш ефективно адаптуватися до змін зовнішнього середовища та забезпечити успіх у конкурентній боротьбі. Успішними є ті банки, що можуть знайти свої конкурентні переваги, пристосуватися до запитів клієнтів і створити нові потреби в банківських послугах.

Важливою особливістю формування інтелектуального капіталу є підтримка рівня професіоналізму робітників фінансово-кредитної організа­ції. Ключовим питанням у цій сфері є створення зрозумілої для клієнта процедури прийняття принципових рішень. У банку мають працювати відомі клієнту спеціалісти, компетенція та репутація яких не викликають сумнівів. Вони повинні бути відомі насамперед як професіонали. Тим більше, що на ринку клієнту, крім основних фінансових послуг (кредиту­вання, проведення розрахунків і т.д.), потрібний і консалтинг, який мо­жуть здійснювати лише висококваліфіковані професіонали. Теза про те, що все вирішують люди, є абсолютно справедливою й актуальною під час діяльності з метою досягнення конкурентних переваг банку.

Сьогодні конкурентні переваги в банківському секторі - це пряма фун­кція від довіри з боку клієнтів. Чим вищим є рівень довіри, тим більшою є значимість банку, тим кращі його фінансові показники. На жаль, у су­часній Україні довіра формується не стільки на основі формальних фак­торів (оцінок експертів, фінансових результатів, рейтингів), скільки на су­б'єктивній оцінці працівників банку.

Цифри і факти

Рейтингове агентство Standard&Poor's відзначило поліпшення платоспроможності банків Центральної та Східної Європи за останній рік, зокрема, України (рейтинг В/Стабільний/В), Росії (ВВ-/Стабільний/В) і Казахстану (для іноземної валюти — ВВ/Позитивний/В; для національної валюти - ВВ-Н/Позитивний/В). Як відзначає Standard & Poor's, нинішня тенденція підвищення рейтингу банків цього регіону є контрастною до ситуації 1990-х, коли банківські системи багатьох країн були на межі краху через надзвичайно складні умови в економіці та галузі, що при­зводило до дефолтів. Але в багатьох випадках, навіть підвищившись, нинішні рейтинги повернулися на рівень п'ятирічної давнини, зауважу­ють фахівці агентства. Аналітики Standard&Poor's відзначають, що в підвищенні рейтингів відіграли роль поліпшення економічного та адміні­стративного оточення, а також продаж державних банків стратегічним іноземним акціонерам.

Таким чином, найбільше значення для досягнення конкурентної перева­ги банку має насамперед інтелектуальний капітал. Матеріальні активи на сучасному етапі розвитку банківської сфери вже не є достатнім джерелом конкурентоспроможності банку. Саме якість на відміну від кількості стає основним критерієм оцінки конкурентоспроможності банківської орга­нізації в сучасних умовах фінансової глобалізації.