Вплив конкурентного середовища на умови діяльності банку

Інструмент впливу	Характеристика
Суперництво між існую­чими конкурентними системами	Рівень і динаміка ринкових позицій банків-конкурентів, їх кількість, умови та інструменти конкурентної боротьби тощо
Конкурентні загрози з боку товарів-субститутів	Прихильність клієнтів, рівень додаткових витрат на зміну продукту споживання, еластичність попиту, співвідношення потенційного прибутку та рівня цін на товари-субститути тощо
Можливість появи нових конкурентів	Рівень вхідних бар'єрів для проникнення нових конкурентів до ринку, стратегічне ставлення існуючих банків до нових конкурентів і т.д.
Конкурентний вплив з боку клієнтів	Рівень економічного потенціалу клієнтів, кількість та умови конкуренції з боку споживачів банківських послуг, співвідношення кількості та особливостей клієнтів - споживачів і постачальників фінансових ресурсів і т.д.

Від реакції на конкуренцію залежать такі внутрішні фактори, як умови робо­ти, оплата праці й характер стосунків керівників банку з підлеглими. Більш детально конкурентне середовище банківського бізнесу, умови його аналі­зу та управління розглянуті в розділі 5.

Цифри і факти

У США існує цілий звід законів, спрямованих на розвиток конкуренції, а саме:

• закон Шермана (1890 p.), згідно з яким нижня межа монополізації визначена на рівні 60% контрольованого ринку;

• закон Клейтона (1914 p.), спрямований проти всіх видів цінової дис­кримінації;

• закон про Федеральну торговельну комісію (1914 p.).

Також діють поправки та доповнення до зазначених законів, такі, як поправки Робінсона - Патмана (1936 р.) і Селера - Кефовера (1950 p.), а також Закон про рівність при конкуренції в банківській справі й ін. Антимонопольне законодавство Великобританії контролюється Управлінням з дотримання правил підприємництва, що займається питаннями злиттів і поглинань, і Комісією з монополій і злиттів. Згідно з діючи­ми в країні правилами монополія існує, якщо 25% ринку того чи іншого товару або послуги знаходиться в одних руках або якщо група спільно діючих осіб обмежує конкуренцію на цьому ринку. Законодавство ґрунтується на таких документах: Акт про обмежувальну ділову прак­тику (1976 р.). Акт про конкуренцію (1980 p.), законодавство із захи­сту прав споживачів.

У Німеччині активно діють Закон про несумлінну конкуренцію (1909 p.), Закон про обмежувальну ділову практику (1957 p.). Практика вико­нання законів контролюється Федеральною контрольною службою. Фірми, що займають провідні позиції на ринку, є об'єктом спеціально­го контролю для запобігання зловживань і дискримінації. У Японії визначено ті форми підприємницької діяльності, які порушу­ють антитрестове законодавство. До них належать приватні монополії, участь у деяких видах картелів, створення холдингових компаній, при­дбання іноземною компанією японської компанії, що спричиняє значне зменшення конкуренції в тій чи іншій сфері; злиття компаній; неспра­ведлива ділова практика; дискримінаційні угоди й угоди за невиправда­но високими або низькими цінами; виконання угоди про технічне спри­яння або якоїсь іншої угоди поза межами отриманого патенту, авто­рських прав, торговельної марки та ін.

Закони та державні органи. Держава в ринковій економіці здійснює на банк як непрямий, насамперед через податкову систему, державну вла­сність і бюджет, так і прямий вплив - через законодавчі акти, норми НБУ та контроль за їх дотриманням (табл. 3.8). Так, наприклад, високі ставки податків істотно обмежують активність організацій, їхні інвестиційні мо­жливості та спонукають до приховування доходів. Навпаки, зниження ставок податків сприяє залученню капіталу, призводить до пожвавлення підприємницької діяльності, що, з одного боку, опосередковано впливає на діяльність банку через його клієнтів і партнерів, з іншого - безпосередньо на банк як організацію.

Своєчасне одержання необхідної інформації про можливі зміни в законодавстві, поліпшення взаємодії з державними органами та установами, незважаючи на всю складність, у ряді випадків дозволяє заздалегідь передбачити заходи, спрямовані на захист інтересів банку, та вжити певних дій щодо мінімізації втрат.

У цілому можна виділити такі специфічні напрямки впливу держави на діяльність окремого банку:

• операції НБУ на ринку цінних паперів;

• зміни банківської дисконтної ставки;

• зміни вимог до розміру обов'язкових резервів;

• використання інших, менш значних методів.

Операції на відкритому ринку - це купівля-продаж Національним банком України державних цінних паперів з метою встановлення контролю та здійснення впливу на економічну ситуацію, що складається в країні.

Таблиця 3.8.