Розділ 3. Інститут права: поняття, ознаки, класифікація

3.1. Поняття та ознаки інституту права

Інститут права - це порівняно невелика, стійка група правових норм, що регулюють певний різновид суспільних відносин. Якщо юридична норма - "вихідний елемент," жива "клітинка правової матерії, то правовий інститут являє собою первинну правову спільність".Інститути права володіють наступними ознаками:

Юридичне єдність правових норм, які є складовою частиною галузі права;

Повнота правового регулювання;

Відокремлення норм правового інституту, як правило, в розділах (розділах) нормативно-правового акту.

Поряд з інститутами, що діють у межах галузі права (конституційне право, цивільне право, трудове право), існують нечисленні інститути, вбирають в себе норми декількох галузей права. У науковій та юридичній літературі їх називають змішаними інститутами.

Правові інституції мають регламентувати окремі ділянки, фрагменти, сторони суспільного життя. Інститут - складова частина, блок, ланка галузі, У кожній галузі їх безліч. Вони володіють відносною автономією, так як стосуються певною мірою самостійних питань.

Приклади правових інститутів: в кримінальному праві - інститут необхідної оборони, інститут крайньої необхідності, неосудності; в цивільному праві - інститут позовної давності, інститут дарування, угоди, купівлі-продажу; в державному праві - інститут громадянства; в адміністративному - інститут посадової особи; в сімейному праві - інститут шлюбу і т.д. Всі інститути функціонують у тісному взаємозв'язку один з одним - як усередині даної галузі, так і поза нею.

суспільних відносин.

Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ. Наприклад, галузь консти­туційного права — «інститут громадянства», «інститут виборчо­го права» та ін. Галузь цивільного права — інститути «купівлі-продажу», «представництва», «спадкування», «відшкодування шкоди», «дарування» та ін. Галузь кримінального права — ін­ститут «необхідної оборони», інститут «крайньої необхідності», інститут «затримання особи, яка явно вчинила суспільне небез­печне діяння» та ін. Галузь екологічного права — інститут права власності на природні ресурси і об'єкти, інститут природокорис­тування, інститут правової охорони природних ресурсів і навко­лишнього середовища і т.д.

Проте інститути права можуть складатися з правових норм різних галузей, бути міжгалузевими. Головне призначення інсти­тутів права — у межах своєї групи однорідних суспільних відно­син забезпечити суцільне, відносно закінчене регулювання.

3.2. Класифікація інститутів права

Інститути права за сферою поширення (або за складом):

- галузеві (інститут спадкування);

- міжгалузеві (інститут відповідальності за екологічні пра­вопорушення, інститут приватної власності). Інститути права за функціональною роллю:

- регулятивні (інститут міни);

- охоронні (інститут кримінальної відповідальності). Інститути права за субординацією у правовому регулюванні:

- матеріальні (інститут підряду);

- процесуальні (інститут порушення кримінальної справи). Родинні інститути однієї й тієї самої галузі права утворюють підгалузі права.

Підгалузь права — система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права. Підгалузі є у багатьох галузей права. Наприклад, цивільне право має підгалузі: право власності, зобо­в'язальне право, спадкове право, авторське право та ін.; фінан­сове право — банківське і податкове право; екологічне — лісове, гірниче, водне.

Перш за все, інститути поділяються за галузями права на цивільні, кримінальні, адміністративні, фінансові і т.д. Скільки галузей - стільки відповідних груп інститутів. Галузева приналежність правових інститутів - найбільш загальний критерій їх диференціації. За цією ж ознакою вони поділяються на матеріальні і процесуальні. Далі інститути класифікуються на галузеві та міжгалузеві (або змішані), прості і складні (або комплексні), регулятивні, охоронні і установчі (Закріплювальні).

Внутрішньогалузевої інститут складається з норм однієї галузі права, а міжгалузевий - з норм двох і більше галузей. Наприклад, інститут державної власності, інститут опіки і піклування.

Простий інститут, як правило, невеликий і не містить в собі ніяких інших підрозділів. Складний або комплексний, будучи відносно великим, має у своєму складі більш дрібні самостійні освіти, звані субинститутами. Наприклад, інститут постачання цивільному праві включає в себе інститут штрафу, неустойки, відповідальності.

Регулятивні інститути спрямовані на регулювання відповідних відносин, охоронні - на їх охорону, захист (типові для кримінального права), установчі - закріплюють, засновують, визначають положення (статус) тих чи інших органів, організацій, посадових осіб, а також громадян (характерні для державного та адміністративного права).

Таким чином, система права являє собою складне, полиструктурное динамічне утворення, в якому чітко виділяються чотири ступені:

1) структура окремого нормативного припису;

2) структура правового інституту;

3) структура правової галузі;

4) структура права в цілому.

Всі ці рівні субординований, логічно і функціонально припускають один одного. Разом узяті, вони утворюють досить складну конструкцію.

Матеріальне та процесуальне право. У правовій науці всі юридичні норми поділяються на матеріальні і процесуальні. Перші - регулюють реально складаються між людьми та їх об'єднаннями відносини, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, його купівлею-продажем, формами власності, трудової та політичною діяльністю, державним управлінням, реалізацією суб'єктами прав і обов'язків, вступом у шлюб і т.д . [ 8, c. 203 ]

Другі - визначають порядок вирішення спорів, конфліктів, розслідування та судового розгляду злочинів та інших правопорушень, тобто регламентують чисто процедурні або організаційні питання, що мають, однак, важливе, принципове значення.

Таким чином, система права являє собою сукупність діючих норм права, об'єднаних по інститутах, підгалузей і галузей відповідно дохарактеру та специфікою регульованих ними суспільних відносин.