Узгодження іменників з числівниками

Як відомо, з числівниками два, три, чотири, коли вони стоять у називному відмінку, іменники теж стоять у називному відмінку множини: «Чотири літа»; з числівниками, починаючи від п’яти, іменник стоїть у родовому відмінку: «П’ять маленьких діточок сплять»; «Оженила старших п’ятьох синів, і поставила кожному нову хату» (І.Нечуй-Левицький). Із дробовими числівниками іменники стоять у родовому відмінку однини: «Оживали образи, події, які здавалось, повинні були стертись за півтора десятка років» (О.Копиленко). Зі складеними числівниками відмінок іменника залежить від останнього числа, тобто, коли останнє число – два, три, чотири, тоді буде називний: сто сорок два студенти; з іншими числами – п’ять і далі – родовий відмінок множини: двісті сорок п’ять студентів.

Коли числівники два, три, чотири показують не точну кількість, а тільки приблизну, тоді відповідний іменник треба ставити перед ними в родовому відмінку множини: років чотири не бачив я брата; пробуду в місті днів зо два.

Узгодження прикметників з іменниками при числівниках

Для багатьох людей, що навіть добре володіють українською мовою, часто постає питання, як правильно сказати українською: два вихідні дні чи вихідних дні? Адже відомо, що з числівниками два, три, чотири, коли вони стоять у називному відмінку множини, належні до них іменники також стоятимуть у тім же відмінку, але чи узгоджуються так само й прикметники з іменниками при відповідних числівниках?

Аналізуючи твори наших класиків, бачимо, що обидва варіанти мають право на існування, тобто прикметник може стояти в називному й родовому відмінках множини. У Лесі Українки читаємо: «Уже минуло з того часу аж три довгі роки»; бачимо прикметник у називному відмінку множини використовує І.Нечуй-Левицький: «Знайшла два невеличкі горщечки». Але в Марка Вовчка знаходимо вже родовий відмінок прикметника: «Два-три далеких постріли давали відчувати цю тишу»; те саме бачимо в І.Тобілевича: «Два невідомих мені товстющих пана приїхали з оцим листом, кажуть з Кракова».

Отже, ці обидві форми паралельні; кожний може користуватись ними відповідно до вподоби.

Збірні числівники

В українській мові часто вживаються збірні числівники обоє, двоє, троє, четверо, дванадцятеро, тощо.

Числівник обоє можна вживати тільки тоді, коли йдеться про чоловіка й жінку: «А ідіть лишень сюди; та йдіть обоє» (Т.Шевченко); «Обоє рябоє» (приповідка).

До числівників двоє, троє, десятеро звертаються, коли кажуть про людей: «У салоні їх дожидало троє людей» (Леся Українка), - а також коли вони поєднуються з особовими займенниками: «Нас було четверо: білявий та чорнявий чоловіки, парубок рябий та я» (Марко Вовчок), - та з іменниками, що мають тільки множину: «Нащо тобі аж троє ножиць?»

Кількісні й порядкові числівники часу

І досі ще багато хто не знає, як треба точно означити час, і питає: «Скільки зараз годин?» замість «Котра година?».

Наша мовна традиція стоїть за порядкові числівники: «О п’ятій годині виїхали ми з монастиря” (М. Коцюбинський); «Завтра об одинадцятій на мене чекатиме менеджер». У цих фразах порядкові числівники п’ятій, одинадцятій означають не проміжок часу між двома годинами – четвертою і п’ятою, десятою й одинадцятою, як у російських висловах в пятом часу, в одиннадцатом, а точно визначену годину, що російською буде: в пять часов, в одиннадцать часов.

Виходячи з цього треба питати не «Скільки годин?», а - «Котра година?», казати не «Одна година ночі», а – «Перша година ночі» тощо».

Якщо треба сказати не про точно означений час, а лиш приблизно назвати період між двома годинами, відповідно до російських висловів в пятом часу, в одиннадцатом, тоді слід ставити перед порядковим числівником прийменник на: «Ой сплю годину, сплю другу, а вже повертає на третю» (С.Гулак-Артемовський). Отже російську фразу «Я приду в пятом часу» треба сказати українською: «Я прийду на п’яту годину”, а не «Я прийду о п’ятій годині», - бо це означає вже точний а не приблизний час.

Дробові числівники часу передаються відповідними дробом із прийменником на до половини години: чверть на третю, - з прийменниками на або до, коли буде половина години: пів на сьому або пів до сьомої, чи з прийменниками до або за, коли перейшло вже за половину години: за чверть сьома, або чверть до сьомої, тобто: чверть години залишилось до сьомої або за чверть години буде сьома. Не дробові числівники, а цілі, що означають кількість хвилин якоїсь години, треба ставити з тими ж прийменниками за попередніми правилами: десять на другу, тридцять на другу або тридцять до другої, за двадцять друга або двадцять до другої.

Коли мовиться не про означення часу доби, поділеної на 24 години, а про кількість часу, витрачено на якусь роботу чи дію, тоді слід користуватися кількісними числівниками: «Як ось із неба дощ полився, а в годину весь пожар залив» (І.Котляревський); «Взялися перевіряти рахунка з десятої ранку аж до сімнадцятої дня, витративши на це діло сім годин».

Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяють такі типи відмінювання:

1. Відмінювання числівника один (одна, одне (-о), одні) відбувається за певними правилами. Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті):

Однина			Множина
Чол. р.	Серед.р.	Жін.р.
Н. один	одне (о)	одна	одні
Р. одного	одного	одної (однієї)	одних
Д. одному	одному	одної (ій)	однім
Зн. один (одного)	одне (о)	одну	одні (одних)
Ор. одним	одним	одною (однією)	одними
М. (на)одном (-ім)	(на)одному (-ім)	(на) одній	(на) одних

2. Відмінювання числівників два, три, чотири має свої закономірності при відмінюванні. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн. р. – два, жін. – дві).

Чоловічій і середній роди Жіночий рід
Н. два	дві	три	чотири
Р. двох	двох	трьох	чотирьох
Д. двом	двом	трьом	чотирьом
Зн. два (двох)	дві (двох)	три (трьох)	чотири (чотирьох)
Ор. двома	двома	трьома	чотирма
М. (на) двох	(на) двох	(на) трьох	(на) чотирьох

3. Відмінювання числівників від п’яти до десяти та числівників на –дцят і –десят відбувається таким чином:

Н. шість	тринадцять	п’ятдесят
Р. шести (шістьох)	тринадцяти (ьох)	п’ятдесяти (ьох)
Д. шести (шістьом)	тринадцяти (ьом)	п’ятдесяти (ьом)
Зн. шість (шістьох)	тринадцять (ьох)	п’ятдесят (ьох)
Ор. шістьма (шістьома)	тринадцятьма (ьома)	п’ятдесятьма (ьома)
М. (на) шести (шістьох)	на тринадцяти (ьох)	(на) п’ятдесяти (ьох)

4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто, як найдавніших, що походять з іменника, відбувається за своєрідними правилами. Ці числівники мають лише дві неоднакові відмінкові форми:

Н.Зн. сорок дев’яносто сто

Р. Д. Ор. М сорока дев’яноста ста

5. Відмінювання числівників двісті – чотириста та числівників на –сот відбувається за певними правилами. У цих числівників при відмінювання змінюються обидві складові частини:

Н. двісті	триста	п’ятсот
Р. двохсот	трьохсот	п’ятисот
Д. двомстам	трьомстам	п’ятистам
Зн. двісті	триста	п’ятсот
Ор. двомастами	трьомастами	п’ятьмастами п’ятьомастами
М. (на) двохстах	(на) трьохстах	(на) п’ятистах

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках співпадає з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх варіативними формами: п’ятеро – п’ятьох, п’ятьом, п’ятеро (п’ятьох), (на) п’ятьох.

При відмінюванні дробових числівників перша частина відмінюється як кількісний числівник, а друга – як порядковий.

При відмінюванні складених кількісних числівників змінюються всі складові частини. Наприклад: чотириста п’ятдесят вісім – чотирьохсот п’ятдесяти восьми.

У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті сорок третій – двісті сорок третього.