Лексика за сферою вживання

За сферою використання словниковий склад сучасної української мови ділиться на 2 групи:

1) загальновживана, або загальнонародна лексика;

2) лексика обмеженого вживання.

До загальновживаної лексики входять слова, використовувані в різних мовних сферах і зрозумілі будь-якому носієві мови незалежно від того, де він живе, професії, способу життя, наприклад: картопля, школа, журнал, море, п'ять, літо, понеділок, тисяча, високий, зелений, низько, радісно тощо. Загальнонародна мова становить основу української мови.

Певні обмеження сфери функціонування виявляють діалектна, спеціальна, жаргонна, арготична лексика.

Спеціальна лексика — це слова і вирази, які вживаються групами людей, об'єднаними професійною спільністю. У ній виділяються два основні шари: терміни і професіоналізми.

У межах спеціальної лексики термінам протистоять професіоналізми — слова і звороти, які використовуються людьми певної професії і є напівофіційними назвами понять цієї професії. Часто професіоналізмами є загальнонародні слова, ужиті у специфічному значенні, наприклад: вікно для викладачів — це час між заняттями, висячим редактори називають рядок, що не вміщується в сторінку, а ляпом — помилку, у водіїв загоряти — сидіти без діла, бублик — руль, гума — автопокришка тощо.

Терміни і термінологія

Терміни - це слова або сполучення слів, які вживаються у досить специфічній (науковій, публіцистичній, діловій сфері мовлення і створюються для точного вираження спеціальних понять і назв предметів. Іншими словами, термін - це слово в особливій функції, а саме з цією функцією термін набуває великої точності, він позбавлений образних, експресивних, суб'єктивно-оціночних відтінків.

Терміни створюються засобами власної мови (діловодство), запозичуються (дебет), конструюються з власних і запозичених складників (телетайп, фототелеграма).

У діловому стилі є своя термінологія.

Терміни – це слова, або словосполучення, що означають або пояснюють предмети, явища, дію у якійсь специфічній сфері.

Правила вживання термінів

1. Термін повинен вживатися лише в одній, зафіксованій у словнику, формі. Уникати нестандартних термінів, що засмічують мову.

2. Термін повинен вживатися лише з одним значенням. Економічний термін повинен вживатися в тому значенні, в якому його застосовують. Визначення термінів зафіксовані у спеціальних словниках, довідниках, державних стандартах. Серед стилів діловодства є багатозначні.

Справа. 1) Класифікаційне поняття, вживане для позначення сукупності документів.

2) Одиниця зберігання текстових документів в архіві.

3) Різновид справи, який становить одне питання (судова справа).

3. При користуванні терміном слід суворо дотримуватись правил утворення від нього похідних форм (акт - акт(а), акт звірки взаємних розрахунків, актувати, заактований, актування).

4. Рекомендується уникати використання застарілих термінів.

Ускладнення термінології, недоречна пишномовність висловлення - це свідчення невисокої культури людини, вбогого її інтелекту. Високоінтелектуальна людина завжди прагне висловитися ясно, чітко, шукає для формулювання своєї думки найточніших слів і словосполучень.

5. Не рекомендовано в тексті одного документа вживати на позначення того самого поняття і запозичене, і власномовне слово (якщо патент, то не вживати в 2-ому, 3-ому реченні слово "авторське свідоцтво").

Термінологічна лексика поділяється на ряд окремих груп відповідно до існуючих галузей науки, техніки, виробництва, мистецтва тощо.

У сучасній українській літературній мові можна виділити такі групи лексики:

- математичну (множення, чисельник, синус, куб, квадрат);

- політико-економічну (товар, ринок, рента, вартість, продуктивні сили);

- біологічну (плазма, клітина, рецептор);

- медичну (хірургія, офтальмологія, стрептоцид, пеніцилін, ін'єкція, ампутація);

- шахову (гарде, гамбіт, шах).

Перерахувати всі термінологічні групи важко, адже кожна галузь знань і діяльності людей має свою термінологію. Кожна широка термінологічна група в свою чергу може розпадатись на вужчі, спеціальні.

Наприклад, медична:

- стоматологічна (афти, дентальний, пародонтоз);

- гінекологічна (вагіна, метрит, оваріум, вірго).