Iдеалiстичної методологiї.

[37] Д е с с у а р Макс (1867 - 1947) - нiмецький естетик i психолог.

Засновник iдеалiстичної теорiї естетики, що дiстала назву "загальної науки

про мистецтво". Тут I.Франко згадує його книжку "Подвiйне Я" (1896).

[38] П р о ф. Б е н е д и к т п р и в о д и т ь о с ь я к и й ц i к а в

и й ф а к т ... - Йдеться про статтю австрiйського психолога Макса

Бенедикта "Des rapports existant entre La Folie et la Criminalite", текст

якої з помiтками I. Франка зберiгається в його особистiй бiблiотецi (ф. З,

N 1847).

[39] К р е з (бл. 560 - 546 до и. е.) - останнiй цар Лiдiї. Iм'я Креза,

якого вважали найбагатшою людиною свого часу, стало синонiмом дуже

заможної людини.

[40] ... я к п о с т а л а й о г о з н а м е н и т а т р а г е д i я "П

р а б а б к а" (D i e A h n f г a u) ... - Йдеться про статтю

австрiйського прозаїка i драматурга Франца Грiльпарцера (1791 - 1872) iз

циклу його "Додаткiв до автобiографiї", вмiщену у виданнi "F r a n z G r i

l l p a r z e r. Samtliche Werke. Herausgegeben von Albert, Zipper. Bd. 5.

Leipzig, 0. J., c. 270.

[41] Д о д е Альфонс (1840 - 1897) - французький письменник-реалiст.

[42] Л о м б р о з о Чезаре (1835 - 1909) - iталiйський психiатр i

антрополог, один iз основоположникiв антропологiчного напряму в буржуазнiй

кримiналiстицi.

[43] С о ф о к л (бл. 495 - 406 або 405 до н. е.) - давньогрецький

драматург.

[44] В у н д т ... б а ч и т ь т i л ь к и д в а т а к i з а к о н и

... - I. Франко посилається на працю Вундта "Grundzuge der physiologischen

Psychologie. Vierte Auflage", Bd. 1 - 2. Leipzig, 1893.

[45] Ш т е й н т а л ь Герман (1823 - 1899) - нiмецький

вчений-мовознавець, психолог, фiлософ. Один iз основоположникiв так

званого психологiчного напряму в мовознавствi. Тут iдеться про працю Г.

Штейнталя "Einleitung in*die Psychologie und Sprachwis-senschaft" (1871).

[46] ... д а в н а м Ш е в ч е н к о в с в о ї м в i р ш i "В е ч i р н

а У к р а ї н i". - У виданнi "Кобзаря", яким користувався I. Франко, вiрш

"Садок вишневий коло хати" має назву "Вечiр" (див.: "Кобзарь", частина I,

c. 175).

[47] Хлiб, риба, волос, кiнець (лат.). - Ред.

[48] П о р i в н я н н я п о е т и ч н о ї ф а н т а з i ї з с о н н и

м и п р и в и д а м и, а в д а л ь ш i й л i н i ї - з г а л ю ц и н а ц i

я м и ... - Користуючись даними тогочасної iдеалiстичної психологiї, I.

Франко робив помилковi висновки i визнавав зв'язок мiж натхненням i

галюцинацiями.

[49] Г i п п о к р а т (бл. 460 - 377 до н. е.) - видатний

давньогрецький лiкар i природознавець.

[50] Г а л е н Клавдiй (131 - бл. 211) - римський вчений, лiкар i

природознавець, працi якого мали велике значення для розвитку медицини.

[51] .... з л а д и в А р т е м i д о р ц i л у к н и г у ... (О н е й

р о к р i т i к о н), - Артемiдор з Ефеса (II ст. до н. е.) -

давньогрецький письменник. У книжцi "Онейроклiтика" (Сонник в п'яти томах)

подавав тлумачення снiв, наводив вiдомостi про звичаї й традицiї рiзних

народiв.

[52] П р е л ь Карл дю (1839 - 1899) - нiмецький фiлософ-iдеалiст,

письменник. I. Франко використовував його книжку "Psychologie der Lyrik.

Beitrage zur Analyse der dichterischen Phan-tasie". Leipzig, 1880. У

працях "Фiлософiя мiстики", "Мiстичне вчення про душу" Прель намагався

заперечити антагонiзм мiж матерiалiзмом та iдеалiзмом, оголосити

об'єктивнi закони природи i розвитку "суб'єктивними абстракцiями".

[53] Кладовище днiв, якi проминули увi снi, мовчазне минуле, ти ховаєш

тугу серця, ах, i його насолоду (нiм.). - Ред.

[54] Солодко i почесне вмерти за батькiвщину (лат.). - Ред.

[55] 3 вуст виссати солодощi (польськ.). - Ред.

[56] ... д о ц i л к о в и т о г о с о н н о г о з а б у т т я у К. Ф.

М е й є р а ... - I. Франко цитує вiрш "Nachtgerausche":

C o n r a d F e r d i n a n d Meyer. Huttens letzte Tage. Engelberg -

Berlin, 0. J., c. 13 - 14.

[57] Розкрий менi, музо, гомiн нiчних звукiв, що влiтають до вух

безсонного! Спочатку зблизька гавкання сторожових собак, згодом ритмiчнi

удари годинника, опiсля розмова рибалок на березi. А потiм? Нiчого бiльше,

тiльки невиразний голос духiв у непорушнiй тишi, як вiддих молодих грудей,

як дзюркiт глибокої криницi, як глухий удар весла. А далi нечутна хода сну

(нiм.). - Ред.

[58] Невиразний, невловимий голос духiв непорушної тишi (нiм.). - Ред.

[59] Музика думок (нiм.). - Ред.

[60] Заїкання (нiм.). - Ред.

[61] Г а р т л е б е н Отто Ерiх (1864 - 1905) - нiмецький письменник

демократичного, згодом буржуазного напряму.

[62] Я лежу на животi i курю тютюн Брiммер. Жахливо! Час вiд часу я

надуваю губи i свищу на все родинне життя (нiм.). - Ред.

[63] Прикрашуючi епiтети (лат.). - Ред.

[64] Почервонiв зi злостi, заллявся жовчю заздростi (польськ.).

[65] Образотворчi мистецтва (нiм.).

[66] ...п р и в и д i Б е л ь в е д е р с ь к о г о А п о л л о н а ...

- Йдеться про римську копiю статуї Аполлона роботи Леохара, знайдену у

1495 р.

[67] Л а о к о о н - персонаж грецьких мiфiв про Троянську вiйну,

жрець, якого з двома синами задушили велетенськi змiї, послам розгнiваними

богами. Родоськi скульптори Агесандр, Полiдор i Афiнодор створили в I ст.

до н. е. скульптуру пiд назвою "Група Лаокоона", яка зберiгається нинi у

Ватiканському музеї.

[68] Найменшого (лат.). - Ред.

[69] Свого роду (лат.). - Ред.

[70] Часова послiдовнiсть - це дiлянка поета, так як простiр є дiлянкою

маляра (нiм.). - Ред.

[71] ... з а г а л ь н о з в i с н а п i с н я Г е н р i х а Г е й н е

... - I. Франко наводить XVIII поезiю з циклу "Повернення на батькiвщину".

[72] На обрiї далекiм,

Як марево, встає

Крiзь присмерк вечiрнiй мiсто

Забуте мiсто моє.

Вологий вiтер мружить

Сiрi шляхи водянi.

Веслує сумний з обличчя

Човняр у моєму човнi.

Сонце ще раз пiдвелося,

Над обрiєм дивно сiя

Й показує те мiсце,

Де втратив кохану я (нiм.). - Переклад Ол. Ющенка

[73] Найлюбiша (нiм.). - Ред.

[74] Вершина (франц.). - Ред.

[75] D г. К а г l d u P r e l. Psychologie der Lyrik, Beitrage zur

Analyse der dichterischen Phantasie. Leipzig, 1880, стор. 74.

[76] В станi народження (лат.). - Ред.

[77] К а н т Iммануїл (1724 - 1804) - нiмецький фiлософ-iдеалiст.

Заперечував можливiсть об'єктивного пiзнання свiту. Основнi положення

естетики викладенi у його працi "Критика здатностi судження" (1790).

[78] Абстрактно (лат.). - Ред.

[79] Першу рушiйну силу (лат.). - Ред.

[80] Про смаки не сперечаються (лат.). - Ред.

[81] Смак (лат.). - Ред.

[82] О часи! О звичаї! (лат.). - Ред.

[83] Пiзнiше (лат.). - Ред.

[84] Формальна естетика повинна залишити осторонь весь змiст i

обмежитися тiльки самою формою (тм.). - Ред.

[85] Формальна краса є тiльки дуже пiдрядним чинником мистецької краси,

яка, по сутi, йде вiд форми до змiсту (нiм.). - Ред.

[86] Форма гарна тодi, коли вона є несвiдомим, довiльним вiдображенням,

наочним втiленням iдеї (нiм.). - Ред.

[87] Ш л е г е л ь А в г у с т В i л ь г е л ь м (1767 - 1845) -

нiмецький письменник-романтик.

[88] Краса є приємним проявом добра (нiм.). - Ред.

[89] Т е р з i т - за грецькою мiфологiєю, один з учасникiв Троянської

вiйни. Вiдзначався потворною зовнiшнiстю i зухвальством.

[90] К а л i б а н - персонаж п'єси Вiльяма Шекспiра "Буря". Переносно

раб, потворний дикун.

[91] К в а з i м о д о - персонаж роману Вiктора Гюго "Собор Паризької

богоматерi". Iм'я Квазiмодо стало називним i означає потворну людину.

[92] Ф а в н - одне з найдавнiших божеств у римськiй мiфологiї,

покровитель лiсiв, полiв, отар та пастухiв.

[93] С i л е н - у грецькiй мiфологiї демон, син Гермеса, наставник i

вихователь Дiонiса.

[94] К е н т а в р и - мiфологiчнi iстоти, напiвлюди-напiвконi.

[95] ...Р i ч а р д с о н о в о ї "П а м е л и"... - Йдеться про роман

англiйського письменника Семюеля Рiчардсона (1689 - 1761) "Памела, або

Нагороджена доброчеснiсть" (1740).

[96] Г в а р i н i Баттiста (1538 - 1612) - iталiйський письменник,

теоретик лiтератури та мистецтва.

[97] Щоб i цього не бракувало (польськ.) - Ред.

[98] Вирiшальне значення має не те, у що ми вiримо, а тiльки те, як ми

вiримо (нiм.). - Ред.

[99] Краса йде вiд форми до змiсту (нiм.). - Ред.