
- •I то не якоюсь абстрактною, а тою звичайною, витвореною iсторично,
- •I для його справи. Значить, виходило би, що чим бiльше критик зблизиться
- •Iсторичною, т. Є. З iсторiєю лiтератури. Вiн показує як на примiри
- •Iз них? Буде се задача, може, й скромна, та проте важна, бо, тiльки
- •1. Роль свiдомостi в поетичнiй творчостi
- •1. Пенелопi на се Телемах вельми мудрий одвiтив:
- •964;Ες, себто те, що чинять, не чинять з розмислом, але якимсь
- •Iдей, отож як артистичну технiку без властивої творчостi. Новiшi дослiди
- •I спонукати мене до роботи. При однiй припадковiй стрiчi вiн заохочував
- •Iсторiї лiтератури. От I про померлого недавно Альфонса Доде[41] вiдомо,
- •2. Закони асоцiацiї iдей I поетична творчiсть
- •Iдей, якi вислiдила сучасна психологiя, а потiм розглянемо, чи I наскiльки
- •I ще одної живої людини - дiвчини, що вишивала сю хустину, що надiялася
- •8. Поетична фантазiя
- •Iснує для нашого органiзму, то мозковi центри самi з власного запасу
- •1. Роль змислiв у поетичнiй творчостi
- •Iмпульсiв та змiн у нашiм органiзмi, далi - с в I д о м I с т ь, тобто
- •I алоесом I всякими деревами, що дають кадило з найкращим запахом.
- •2. Поезiя I музика
- •Iнструменту, там, де свiдоме граничить з несвiдомим, то поезiя порушується
- •Iнтересний при-мiр, як поет при помочi таких слiпих алярмiв до нашого
- •I в методi поступування. Бо коли музика може малювати тiльки конкретнi
- •Iстоту, але не торкає спецiально нiякої духової струни.' властиво ж воно
- •I серце жде чогось, болить,
- •Iнша пiсня похiд юнакiв:
- •I звiрi стоять чи лежать все в однiй позицiї, з одним виразом лиця,
- •In Abenddammrung gehullt.
- •I iдеалiстичною естетикою. "Гора пiдноситься звiльна". Вiдки приходить до
- •Iдеалiстично-догматична естетика гарцювала на полi аб-страктiв I не довела
- •Versinnlichung der Ideen"[86]. I знов блиск дуже мудрої думки в туманi
- •Iншi естетики силкуються прорубати в тiй доктринi хвiрточку для
- •Iдеї бере поет чи артист як матерiал для свого твору, а в тiм, як вiн
- •I l о s о р h I е. - Йдеться про працю нiмецького вченого Едуарда Целлера
- •II том вiдповiдав n 52 цiєї серiї.
- •1893. Тут I далi I. Франко посилається на це видання.
- •Iдеалiстичної методологiї.
I l о s о р h I е. - Йдеться про працю нiмецького вченого Едуарда Целлера
"Grundriss der Geschichte der griechischen Philosophic" (1880).
[16] П л а т о н (428 - 348 до н. е.) - грецький фiлософ-iдеалiст, у
творах якого, зокрема в "Дiалогах", естетичнi iдеї посiдають чiльне мiсце.
[17] Ц i ц е р о н Марк Туллiй (106 - 43 pp. до н. е.) - римський
оратор, полiтичний дiяч i письменник.
[18] Д е м о к р i т (бл. 460 - 370 до н. е.) - грецький
фiлософ-матерiалiст, один iз засновникiв атомiстичної теорiї побудови
матерiї. Розробив також деякi питання естетики й мовознавства.
[19] Бо Демокрiт заперечує, що без божевiлля великим не може бути поет
(лат.). - Ред.
[20] Г е р о д о т (бл. 484 - 425 до н. е.) - грецький iсторик. У творi
"Iсторiя греко-перських вiйн" широко використав стародавнi мiфи й легенди.
[21] Г е с i о д (VIII - VII ст. до н. е.) - грецький поет, автор
дидактичних поем "Роботи i днi", "Теогонiя" ("Походження богiв").
[22] "S t u r m u n d D r a n g" ("Буря i натиск") - лiтературний i
суспiльний рух у Нiмеччинi 70 - 80-х рокiв XVIII ст., спрямований проти
абсолютизму та деспотизму монархiї. Назва походить вiд п'єси Ф. Клiнгера
"Буря i натиск" (1776).
[23] Я починаю опiвночi, схоплююсь, як божевiльний, з постелi; нiколи
ще мої груди не були сповненi бiльшого натхнення, щоб оспiвати вiчного
мандрiвника (нiм ). - Ред.
[24] G o e t h e s W e r k e ... - Йдеться про видання: Goethes Werke.
Funfter Teil. Herausgegeben von H. Dflnzer. Berlin und Stuttgart, 0. J.,
що виходило у серiї "Deutsche National-Literatur", яку видавав Йозеф
Кюрхнер. Порядковий номер V тому творiв Гете у цiй серiї - 86.
[25] Миле божевiлля (нiм ). - Ред.
[26] ... В i л а н д у в с т у п i д о с в о й о г о "О б е р о н а"
... - Йдеться про фантастичну поему нiмецького письменника-просвiтителя
Кристофора-Мартiна Вiланда (1733 - 1813).
[27] Ще раз осiдлайте менi, музи, Гiпогрифа для їзди в стару романтичну
крсiїну. Як любо грає в моїх звiльнених грудях миле божевiлля! Хто
пов'язав моє чоло магiчною пов'язкою? (нiм.). - Ред.
[28] W i e l a n d s W e r k e ... - Йдеться про видання: Wielands
Werke. Zweiter Teil. Herausgegeben von H. Prohle. Berlin und Stuttgart, 0.
J., що виходило у серiї "Deutsche National-Literatur".
II том вiдповiдав n 52 цiєї серiї.
[29] Вiдкривачами невiдомого (нiм.). - Ред.
[30] М i ц к е в и ч Адам Бернард (1798 - 1855) - польський поет i дiяч
нацiонально-визвольного руху.
[31] Я не добираю рим, не складаю лiтер, усе написав так, як тут до вас
кажу. Тiльки вдарю себе в груди, i вiдразу вибухає потiк слiв, а якщо в
тiй течiї блисне iскра божа, то вона не наслiдок розуму i не плiд мрiї - я
прийняв її вiд бога на крилах натхнення (польськ.). - Ред.
[32] К о б з а р ь, II, 8. - Йдеться про видання: Кобзарь Тараса
Шевченка, частина друга. Львiв, видання Товариства iменi Т. Шевченка,
1893. Тут I далi I. Франко посилається на це видання.
[33] Ш о п е н г а у е р Артур (1788 - 1860) - нiмецький
фiлософ-iдеалiст. Його вчення пройняте волюнтаризмом, iррацiоналiзмом,
песимiзмом.
[34] Г а р т м а н Едуард (1842 - 1906) - нiмецький фiлософ-iдеалiст,
вважав, що у творчому процесi свiдомiсть не вiдiграє значної ролi.
[35] Ф е х н е р Густав-Теодор (1801 - 1887) - нiмецький вчений,
фiлософ-iдеалiст. Засновник психофiзики, що мала значний вплив на розвиток
експерименiальної психологiї.
[36] В у н д т Вiльгельм (1832 - 1920) - нiмецький фiзiолог, психолог,
фiлософ-iдеалiст, один iз засновникiв експериментальної психологiї.
Використовуючи новi для тогочасної науки данi з праць В. Вундта, а також
Штейнталя, дю Преля, I. Франко пiдпадав iнодi пiд вплив їхньої