- •Лекція 1-3 доба просвітництва. Творчість д. Дефо, д. Свіфта
- •1. Характеристика доби Просвітництва: хронологічні межі, програма просвітників, їх гуманістичні ідеали
- •2. Філософські основи англійського сентименталізму
- •3. Життя і творча особистість Роберта Бернса. Лірика поета
- •4. Д. Дефо — просвітитель XVIII ст. Літературна діяльність
- •6. Генрі Філдінг. Життя і діяльність. Художній метод
- •Особливості художнього методу Генрі Філдінга
- •Французька література XVIII ст. Вольтер, д. Дідро
- •Литература:
- •1. Загальна характеристика літератури Франції XVIII століття
- •Характерні риси французького Просвітництва:
- •2. Життя і літературно-філософська діяльність Вольтера (поетична спадщина, «Орлеанська діва», драматургія, «Магомет», «Заїра»;комедії — «Задіг»)
- •3. Багатогранність поглядів д. Дідро, їх відгомін у творчості французького просвітника. Філософські повісті «Небіж Рамо», «Жак-фаталіст»
- •Лекція 8-10 діяльність ж.-ж. Руссо і п. Бомарше
- •Литература:
- •1. Соціально-філософська концепція ж.-ж. Руссо
- •Філософські погляди Руссо:
- •2. «Нова Елоїза» — роман про чисте почуття, свободу особистих взаємин
- •3. Внесок Гі. Бомарше в розвиток французької драматурги
- •4. Маркіз де Сад. — французький письменник, філософ, політичний діяч
- •Лекція 11-13 література періоду «бурі і натиску». Г. Е.Лессінг
- •Литература:
- •1. Антифеодальний виступ штюрмерів. Творчість поетів «Бурі і натиску»
- •2. Гердер та ідея народності. Характеристика творчості
- •3. Життя і творчість Лессінга. Естетичні праці
- •Творчість ф. Шіллера
- •Литература:
- •1. Життєвий і творчий шлях ф. Шіллера
- •2. Внесок письменника у розвиток жанру балади
- •3. Драматургія німецького просвітника «Підступність і кохання», «Вільгельм Телль»
- •Лекція 15-16 життєвий і творчий шлях й.-в. Гете
- •Література:
- •1. Сторінками біографії та творчого шляху й.-в. Гете. Лірика Гете
- •2. Витоки творчості. Автобіографічний зміст роману «Страждання молодого Вертера»
- •3. Особливості балад й.-в. Гете. «Вільшаний король», «Рибалка»
- •Драматургія Гете. Прозові п'єси
- •Лекція 17 італійська література XVIII ст. К. Гольдоніі к. Гоцці
- •Література:
- •1. Загальна характеристика італійської літератури XVIII ст.
- •2. Життя і творчість к. Гольдоні. Погляди драматурга на театр «Дель Арте»
- •3. Жанр казки-ф'яби у творчості к. Гоцці
- •Плани практичних занять Практичне заняття № 1 Література Англії XVIII ст. (доба Просвітництва) Творчість Даніеля Дефо
- •Література:
- •Практичне заняття № 2-3
- •Література:
- •Література :
- •Література :
- •Практичне заняття № 8-9 Тема : Література Франції XVIII ст. (доба Просвітництва) Творчість Дені Дідро План :
- •Література:
- •Практичне заняття № 10-12 . Тема : Література Німеччини XVIII ст.( доба Просвітництва ) . Творчість Готхольда Ефраїма Лессінга.
- •Додаткова :
- •Практичне заняття № 13 Література Німеччини XVIII ст. ( доба Просвітництва ) Література руху «Бурі та натиску».
- •Література Німеччини XVIII ст. ( доба Просвітництва ) Творчість Йогана Вольфганга Гете періоду «Бурі та натиску» . План.
- •Література :
- •Творчість й. X. Ф. Шіллера та й. В. Гете періоду «Веймарського класицизму».
- •Тема: висміювання пихи, марнославства та безпідставних претензій на аристократизм у комедії мольєра «міщанин — шляхтич»
- •Словникова робота
- •Тема: даніель дефо «робінзон крузо». Уславлення енергії і заповзятливості людини в умовах чужого екзотичного середовища
- •Тема: сатиричне зображення англійської дійсності в романі джонатана свіфта «мандри гуллівера»
- •Тема: відображення полеміки між філософськими
- •Тема: втілення ідеї «природної людини» у повісті вольтера «простодушний»
- •Тема: сумна історія життєвих пригод фігаро у комедії бомарше «севільський цирюльник»
- •Проблематика
- •Тема:ненависть до деспотизму і страсне прагнення змінити соціальний порядок у драмі ф. Шіллера «розбійники»
- •Тема:пошуки сенсу життя у трагедії й. В. Гете «фауст»
- •Питання до іспиту
- •Бібліографія
2. Гердер та ідея народності. Характеристика творчості
Теоретиком»штюрмерства» був Иоганн Готфрід Гердер (1744—1803). За його ініціативи була випущена брошура «Про німецький дух та мистецтво» (1772), яка містила «Витримки з листування про Оссіана та пісні стародавніх народів» самого Гердера, «Роздуми про стародавню німецьку історію» Юстуса Мезера і «Про німецьке зодчество» Вольфганга Гете. Брошура прозвучала як маніфестація нових поглядів на мистецтво та художню творчість.
Иоганн Готфрід Гердер народився у містечку Морунген, «найкрихітнішому в безлюдній країні» (як охарактеризував її сам письменник) 25 серпня 1744 року у сім'ї бідного паламаря лютеранської церкви, водночас дзвонаря, півчого і шкільного вчителя. У цій сім'ї він прожив похмуру і сумну молодість, самотній, заляканий, під болісною загрозою «червоного галстука» — прусської військової повинності, яка прирекла б його на двадцять років служби під орудою капрала. Тут він закінчив школу і невідомо, як бн склалася його доля, коли б не випадок, який у житті Гердера часто відігравав важливу роль. У Морунгені був розквартирований російський полк, і військовий хірург цього полку звернув увагу на кмітливого юнака. Він забрав його з собою до Кенігсбергу, міста, де був відомий усій Європі університет.
Після закінчення університету Гердер отримав місце пастора у Ризі, де пробув п'ять років (1764—1769). На той час це місто входило до складу Російської імперії.
Гердер привертав до себе увагу насамперед незвичайними проповідями, сміливими за змістом, блискучими за формою, вони лише частково нагадували проповіді церковника.
Таким чином, можна з упевненістю підсумувати, що Гердер використовував церковну кафедру у просвітницьких цілях, розкриваючи перед слухачами нове розуміння історії, філософії, моралі та релігії. На той час він уже був автором двох книг, полемізував з ідеями Лессінга тощо.
Влаштувавши церковну кар'єру, Гердер несподівано все залишив і відправився у подорож, яка швидко закінчилася через брак коштів.
У 1770 році у Страсбурзі Гердер зустрівся із юним Гете, студентом місцевого університету. Дружба між ними триватиме до кінця життя першого.
У 1776 році Гете, який переїхав до Веймару, запросив Гердсра на посаду голови церковного відомства. Віднині і до кінця своїх днів Гердер проживатиме у Веймарі.
Друг і близький співрозмовник Гете був одночасно філософом, істориком, літературознавцем. У збірнику «Про німецький характер та мистецтво» — маніфест « Бурі і натиску» (1773) він вмістив статтю «Шскспір». у якій порушив проблему невідповідності художнього часу і побутового, астрономічного, і водночас протиставив дві великі» але такі різні драматичні системи: античну та шекспірівську. Варто зазначити, що Гердер протиставляє Шекспіра представникам французької трагедії. яку вважав другорядною, наслідувальною.
Не залишився Гердер і осторонь мовознавства. У 1770 році ним був надрукований трактат «Про походження мови», у якому питання походження мови пов'язувалось із розвитком мислення.
Штюрмери утверджували поняття народності художньої творчості. Виразником цієї ідеї був Гердер. саме йому належить пальма першості у піднятті ідеї народності на висоту більшої принципової важливості. У цьому його найбільша заслуга перед людською культурою, і ця діяльність Гердера мас бути висвітлена детальніше.
Цікавість до народної, усної, не зафіксованої на письмі поезії виникла ще до Гердера. Англійський учений-археодог Вуд написав книгу про Гомера («Досвід оригінального генія Гомера», 1768), учений Персі збирав давньоанглійські балади тощо.
Однак, Гердер завів мову про вивчення народної творчості як загального завдання, надавши ідеї народності філософського звучання, створивши «Філософію народності».
Гердер звертається до авторитетних імен, які свого часу проявили цікавість до народної творчості. Він спирається на слова Лессінга: «поэты рождаются во всех странах света», «живые чувства не являются привило ией цивилизованных народов».
Приклад Гердера збирати та інтерпретувати народні сюжети наслідували інші штюрмери, зокрема Гете, Бюргер.
Цікавість до народної поезії прокинулася майже у всіх країнах світу, і основна заслуга в цьому належала саме Гердеру.