- •1. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку
- •1. 1. Філософія. Специфіка філософського осмислення дійсності
- •Світогляд як духовно-практичний феномен
- •Філософія. Її предмет та функції
- •Роль філософії у житті суспільства
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •1. 2. Історичний розвиток світової філософії
- •1. 3. Сучасна світова філософія
- •Г. Новаліс
- •1. 4. Філософська думка в україні
- •Філософія давніх слов'ян
- •2. Онтологія
- •2. 1. Філософський зміст проблеми буття
- •Мартін Хайдеггер Світ як єдність об'єктивної дійсності і людських сутнісних сил
- •Єдність матерії, руху, простору, часу
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •К. Е. Ціолковський Виникнення і природа свідомості
- •Генезис свідомості
- •З історії становлення психічного відображення
- •Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості
- •Структура свідомості, її основні рівні
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •2. 3. Діалектика та її альтернативи
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні
- •Закон єдності та боротьби протилежностей
- •Закон заперечення заперечення
- •Принципи діалектики
- •Категорії діалектики
- •Одиничне, особливе і загальне
- •Альтернативи діалектики
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •3. Гносеологія
- •3. 1. Сутність та структура пізнавального процесу
- •Франсуа де Ларошфуко Проблема пізнання у філософії
- •Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •3. 2. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу
- •Функції практики
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •3. 3. Логіка та методологія наукового пізнання
- •Специфіка, рівні, форми і методи наукового пізнання
- •Методологія наукового пізнання
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •Частина друга соціальна філософія та філософія історії
- •4. Суспільство як об'єкт пізнання
- •4.1. Філософський аналіз суспільства
- •Діяльність як спосіб існування соціального
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •4.2. Суспільство і природа
- •Найважливіші характеристики складових географічної оболонки
- •Екологія та екологічні проблеми в Україні
- •Сім'я. Функції сім'ї
- •Історичні типи відтворення населення. Закон Мальтуса
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •4. 3. Парадигми осягнення історії
- •В. Й. Ключевський
- •Філософія історії: предмет і напрямки
- •Єдність і багатоманітність історії
- •Суспільно-економічна формація
- •Цивілізація: історія поняття
- •Історичний процес як множина цивілізацій
- •Монадологічне розуміння цивілізацій
- •Контрольні запитання
- •4. 4. Рушійні сили та суб'єкти суспільного розвитку
- •Поняття «рушійні сили розвитку суспільства
- •Суб'єкти суспільного розвитку
- •Соціально-етнічні спільноти людей та тенденції їхнього розвитку
- •Етносоціальна культура як чинник гармонізації національних і міжнаціональних відносин
- •Контрольні запитання
- •Теми рефератів
- •4. 5. Філософський аналіз особистості
- •4. 6. Матеріальні основи розвитку суспільства
- •Ф. Енгельс
- •4. 7. Політична система суспільства
- •Арістотель
- •Сутність, структура та функції політичної системи
- •4.8. Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура
- •К.Маркс
- •4. 9. Цінності в житті людини та суспільства
- •4. 10. Філософський аналіз науки
- •М. В. Ломоносов
- •4. 11. Творчість як фундаментальна основа діяльності людини XX століття
- •М. О. Бердяєв
- •4. 12. Майбутнє: проблеми прогнозування
- •Нострадамус
Контрольні запитання
Що є предметом філософії історії?
2. Хто і коли запровадив поняття «суспільно-економічна формація» та заклав підвалини формаційної теорії історичного процесу? В яких основних значеннях вживається термін «формація»?
З Чим відрізняється класичне філософське розуміння історії від некласичного?
4. Що таке цивілізація?
5. Які зміни відбуваються у цивілізаційному підході до історії з переходом філософії історії на некласичний етап розвитку?
6. Як співвідносяться формаційний та цивілізацій-ний підходи до історичного процесу в контексті сучасної філософії історії?
Теми рефератів
1. Філософія історії та історична наука: спільні риси і відмінності.
2. Прогресистська філософія історії та історична дійсність.
3. Регресистський напрямок філософії історії і проблема «кінця історії».
4. Античні та західноєвропейські філософські концепції історичного кругообігу: порівняльний аналіз.
5. Теорія суспільно-економічних формацій і реалії сучасного історичного процесу.
6. Універсалізм і монізм як парадигми класичного філософського осягнення всесвітньої історії.
7. Зміна парадигм історичної свідомості в некла-сичній філософії історії.
4. 4. Рушійні сили та суб'єкти суспільного розвитку
Історія палахкотить, як величезне вогнище, а кожен із нас кидає в нього свій хмиз.
Ф. Ніцше
Поняття «рушійні сили розвитку суспільства
У соціальній філософії рушійні сили пов'язуються з суперечностями суспільного розвитку та їх вирішенням, з соціальним детермінізмом, з об'єктивними та суб'єктивними чинниками історії, з діяльністю людей або ж є комплексом усіх цих чинників. Кожний із вказаних підходів правомірний, відображає якусь долю істини. Але рушійні сили розвитку суспільства пов'язані насамперед з діяльністю людей. Адже життя суспільства, його історія є діяльністю людей, тобто діяльністю особистостей, соціальних груп, народів тощо. Усі закони суспільного розвитку існують лише у сфері людської діяльності.
Часом у науковій літературі рушійні сили суспільства пов'язують з певною спрямованістю, з прогресивними перетвореннями суспільства. Але такий підхід, мабуть, є однобічним.
Що ж є рушійною силою дій кожної людини, будь-якої соціальної групи (стану, професійної групи, покоління), суспільства в цілому як соціальної системи; кожного соціального інституту, що функціонує у тому чи іншому суспільстві (держави та її органів, системи освіти тощо); соціальних спільнот людей (сім'ї, роду, племені, нації, народу), нарешті, всього людства?
Відповідь, мабуть, може бути однозначною – інтерес. Зміст інтересу визначається умовами життя людей та їхніх спільнот, місцем у системі суспільних відносин. Інтерес є реальною причиною соціальних дій, подій, звершень, що стоять за безпосередніми спонуканнями, мотивами, помислами, ідеями індивідів, соціальних груп чи спільнот, які беруть участь у цих діях.
Тому К. Гельвецій назвав інтерес «всесильним чарівником», який змінює вигляд будь-якого предмета. На думку П. Гольбаха, інтерес є єдиним мотивом людської діяльності. З різноманітними формами людської діяльності пов'язували інтерес Кант і Гегель. Конструктивно-творчу роль інтересу підкреслювали також інші мислителі.
Серед численних інтересів особливе місце належить матеріальним. Взаємодія ж інтересів відбувається не сама собою, а через реальні суспільні відносини, зв'язки, організації. Суспільне життя постійно «нормує» інтереси, надає їм соціальної форми, сенсу, визначає засоби їхньої реалізації. На основі спільності інтересів відбувається об'єднання людей у соціальні групи.
Отже, соціальні рушійні сили суспільного розвитку – це діяльність людей, соціальних груп і верств, соціальних спільнот, в основі якої лежать певні інтереси.