Хід роботи.

1. Ознайомитися з основними етапами формування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

2. Встановити, які основні документи необхідно сформувати.

3. На підставі попередніх робіт оформіть постанову по справі про адміністративне порушення

4. Провести «Ділову гру » на тему: «Інспектування суб’єкта діяльності»

Ділова гра — метод пошуку рішень в умовній проблемній ситуації. Елементи ділової гри: розподіл за ролями, змагання, особливі правила і т. д. Ділова гра застосовується як метод активного навчання її учасників з метою вироблення у них навиків прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також як засіб тестування здібностей.

Ділова гра

на тему: “Інспектування суб’єкта діяльності ”

І . У формі діалогу студенти дають відповіді на наступні запитання

• Яким чином здійснюють екологічні інспекторські перевірки ?

• Що є підставою притягнення правопорушника до адміністративної відровідальності?

• Які документи необхідно скласти, при виявленні адміністративного правопорушення?

• Яким чином оформляється протокол про адміністративне правопорушення?

• Як відбувається провадження по справі про адміністративне правопорушення?

• Що таке постанова по справі про адміністративне правопорушення, і яким чином вона оформляється?

ІІ. Студентів групи ділять на 4 групи: 1 група – державні екологічні інспектори; 2 група – громадські інспектори з охорони навколишнього середовища; 3 група – суб’єкти діяльності. 4 група – громадяни. Пропонується виконати наступне завдання: державні екологічні інспектори та інспектори з охорони навколишнього природного середовища здійснюють перевірку дотримання вимог екологічного законодавства юридичних та фізичних осіб і виявляють ряд правопорушень.

Завдання: 1, 2 групі необхідно встановити дії, щодо правопорушників, скласти протокол про адміністративне правопорушення, розглянути справу про адміністративне правопорушення та сформувати постанову. 3 та 4 групи – розглянути можливість оскарження постанови.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте зміст постанови про адміністративне правопорушення.

2. В який термін може бути оскаржено постанову про адміністративне порушення?

3. Що повинна містити скарга щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення?

4. В який термін повинна бути розглянута скарга щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення?

5. Коли правопорушник повинен сплатити штраф?

6. Хто здійснює контроль за виконанням постанов по справі про адміністративне правопорушення?

Практична робота №4

Визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

Мета роботи :навчитися встановлювати розміри збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

Основні поняття

Перевірка суб'єктів, що використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність, що впливає на стан водних ресурсів, закінчується складанням документів і насамперед акта перевірки стану дотримання вимог водного законодавства Складання акта перевірки як первинного документа є обов'язковим, за винятком виявлених очевидних протизаконних дій окремих осіб (миття транспорту чи висипання сміття у недозволених місцях, вилив чи розлив нафтопродуктів, пошкодження споруд та пристроїв), коли посадова особа, що здійснює перевірку, може обмежитись складанням протоколу про порушення водного законодавства. Якщо виявлені незначні порушення водного законодавства, які не призвели до забруднення водойм більше граничнодопустимих концентрацій і не завдали збитків, то протокол про адміністративні правопорушення не складається, а орган Держводгоспу, що здійснював перевірку, обмежується виданням обов'язкового до виконання припису з указівкою термінів виконання.

Якщо виявлені порушення призвели до забруднення водойм більше граничнодопустимих концентрацій або завдані збитки, то особа, що здійснює перевірку, зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення для притягнення винних до адміністративної відповідальності.

Якщо суб'єктом господарювання допущені неодноразові порушення вимог водного законодавства, що створюють загрозу для здоров'я людей чи значно зашкоджують водним ресурсам, - орган Держводгоспу в триденний строк з дня виявлення порушення направляє матеріали в органи прокуратури. У разі потреби здійснити додатково перевірку, зробити розрахунок розміру заподіяної шкоди тощо такі матеріали надсилаються до органів прокуратури в строк не більше десяти днів. Указані матеріали повинні містити вичерпні відомості, необхідні для розгляду справи .

Особа, що здійснювала перевірку, подає в 3-денний термін керівнику відповідного органу Держводгоспу звіт про результати перевірки з пропозиціями щодо подальших дій з усунення виявлених порушень водного законодавства.

Виконання приписів, виданих при перевірці, та санкцій, застосованих за порушення водного законодавства, орган Держводгоспу, що здійснював перевірку, бере під постійний контроль.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами, з перевищенням граничнодопустимого скиду державний екологічний інспектор проводить на місці перевірки, при цьому використовує затверджену методику.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою

З = Ккат х КР х kз (Мi1 + Мi2 +... Мim) х gi ,

(1)

де К_кат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з табл..4.1;

К_Р - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з табл. 4.2;

k_з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

М_i - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

g_i - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою

gi = g  х Аi,

(2)

де g - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою

g = gП х I/100,

(3)

де g_П - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т;

I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний темп зростання за попередній рік, %;

А_i - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою

Аi = 1/ГДКi,

(4)

де ГДК_i - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК_i забруднюючої речовини у воді водного об'єкта відповідної категорії.

Для речовин з ГДК рівною одиниці і більше в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10 (А_i = 10/ГДК).

Для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, показник відносної небезпечності А_i приймається рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000.

Базовий проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини дорівнює:

g = 500 грн/т.

З 2009 року щорічно здійснюється індексація питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т.

Таблиця 4.1