- •I. Система виховання, психолого-педагогічні проблеми особистості і колективу у зс України. 8
- •1.Загальні положення 68
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. 89
- •Конституція україни
- •Розділ 4. Верховна Рада України
- •Розділ 5. Президент України
- •Глава 1.
- •Про Концепцію виховної роботи у Збройних та інших військових формуваннях України
- •1. Передумови розроблення Концепції
- •2. Мета Концепції
- •3. Основний зміст та принципи виховної роботи.
- •4. Організація і керівництво виховною роботою.
- •2. Концепція виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України та її методологічне значення.
- •3. Структура виховної роботи в частині, підрозділі.
- •Особистість військовослужбовця та його індивідуальні особливості
- •1. Психологічна структура особистості, як основа індивідуальної роботи з військовослужбовцями.
- •2. Військовослужбовець як об'єкт вивчення.
- •Принципи та методи індивідуальної виховної роботи.
- •Форми вивчення особового складу.
- •3. Основні етапи вивчення індивідуальних особливостей воїна
- •Програма вивчення особистості воїна.
- •1. Загальні відомості про воїна
- •Психологія військового колективу, її вплив на боєздатність військових підрозділів.
- •1. Психологія військового колективу.
- •Військовому колективу притаманний ряд специфічних особливостей:
- •2. Колективна думка і її особливості.
- •3. Колективні настрої та традиції.
- •Дослідження суспільної думки в підрозділі.
- •1. Офіцерські Збори, як виразник суспільної думки. Основні положення, склад і структура.
- •2. Вимоги до організації і здійснення психологічних досліджень.
- •Розвідувальне дослідження (експрес-опитування).
- •Оформлення анкети:
- •3. Вивчення суспільної думки в ході навчального процесу.
- •Питання для самоконтролю.
- •II. Командир - організатор виховної роботи у підрозділі Єдиноначальність та культура взаємовідносин військовослужбовців
- •1. Командир – організатор виховної роботи в підрозділі.
- •2. Кодекс честі офіцера і вимоги до офіцерських кадрів.
- •1.Загальні положення
- •2. Моральні основи кодексу честі офіцера
- •2.1 Батьківщина
- •3. Військові традиції
- •4. Взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями
- •4.2 Взаємини з підлеглими
- •5. Відповідальність за порушення кодексу честі офіцера.
- •3. Конфліктні ситуації і шляхи їх подолання.
- •1. Якщо стало відомо про предпосилки до конфліктної ситуації, то необхідно:
- •2. У випадку коли інформація про наявність протиріч у міжособистістих (міжгрупових) взаємовідносинах воїнів потрапила на стадії конфлікту що вже почався, необхідно:
- •Індивідуальна виховна робота, її планування та проведення
- •1. Індивідуальний підхід у вихованні військовослужбовців.
- •2. Складові системи індивідуально-виховної роботи.
- •Питання для самоконтролю.
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. Система виховної роботи у підрозділі.
- •1. Методологічні основи виховної роботи у Збройних Силах України
- •2. Закономірності, принципи та основні напрямки виховної роботи, її сутність і зміст
- •3. Правове виховання військовослужбовців
- •Організація та проведення гуманітарної підготовки у підрозділі
- •1. Вимоги Міністра оборони України, Начальника Головного управління виховної роботи м.О. України та основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у зсу.
- •Основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у збройних силах україни.
- •Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки
- •Додаток до директиви Міністра оборони України
- •2. Основні напрямки та головні завдання гуманітарної підготовки в Збройних Силах України.
- •Організація та методика проведення гуманітарної підготовки в збройних силах україни.
- •Особливості проведення гуманітарної підготовки з різними категоріями військовослужбовців.
- •Взаємозв'язок гуманітарної підготовки, бойової підготовки та виховного процесу.
- •Технічні засоби навчання та їх використання у виховній роботі.
- •1. Матеріальне забезпечення виховної роботи. Забезпечення військових частин та підрозділів культурно-просвітницьким майном.
- •Порядок відпуску (видачі), одержання і передачі культурно-просвітницького майна.
- •Організація експлуатації, збереження і ремонту культурно-просвітницького майна.
- •Забезпечення армії і флоту газетами, часописами і літературою
- •2. Технічні засоби навчання. Застосування технічних засобів навчання у системі гуманітарної підготовки.
- •1. Класифікація технічних засобів.
- •Основні вимоги щодо використання технічних засобів та їх застосування у виховному процесі.
- •2. Підготовка матеріалу, що використовується:
- •3. Підготовка обраної апаратури:
- •4. Розподіл інформаційного навантаження за часом:
- •5. Коментар при застосуванні технічних засобів:
- •Виховання в процесі навчання та при несенні служби.
- •Виховання при вирішенні завдань спеціальної підготовки
- •Організація виховної роботи в період виконання завдань вогневої підготовки та бойових стрільб
- •Виховна робота при експлуатації озброєння і техніки
- •Загальна характеристика та особливості несення вартової та внутрішньої служби. Зміст та організація виховної роботи по забезпеченню вартової і внутрішньої служби та боєвого чергування
- •2. Виховна дія на воїнів військового побуту та культурно-просвітницька робота.
- •1. Основні форми і види культурно-масових заходів, методика їх проведення.
- •Виховна робота у бойовій обстановці.
- •1. Вимоги сучасного бою до якостей воїна.
- •2. Основні напрямки планування та організації виховної роботи по підтриманню високої бойової готовності підрозділу.
- •5. Оперативно-тактичними вміннями всіх командирів інстанцій.
- •6. Розвинутим колективним мисленням всіх членів бойового колективу.
- •7. Навичками до активних, ініціативних, самостійних, творчих бойових дій.
- •Питання для самоконтролю.
- •Інформаційно-методичне забезпечення
Форми вивчення особового складу.
Постійне і всебічне накопичення матеріалу про особовий склад згідно з вимогами, що пред'являються до особистості.
Виявлення психологічних причин конкретних вчинків, подій у підрозділі, успіхів і невдач у особистому житті та у військовій діяльності.
Вивчення воїнів з метою прогнозування їхньої поведінки у майбутньому.
Система роботи передбачає вивчення індивідуальних особливостей особистих якостей військовослужбовців усіх категорій на протязі усієї їх служби та комплексне використання методів і засобів психологічно-педагогічного діагностування.
До даних методів відноситься:
метод спостереження за поведінкою військовослужбовця;
вивчення документів, результатів практичної діяльності кожного військовослужбовця;
діагностична бесіда;
опит (анкетування);
діагностичний експеримент;
узагальнення незалежних характеристик.
Метод спостереження передбачає наявність чіткої цілі, детальну фіксацію результатів. При вивченні індивідуальних особливостей воїнів, як правило, застосовується вибіркове спостереження в ході якого пізнаються певні сторони, грані властивостей і якостей особистості.
Метод вивчення документів, які відображають хід і результати бойової та гуманітарної підготовки, виховної роботи, дає можливість проаналізувати за певний період навчання та виховання стан бойового навчання, військової дисципліни, згуртованості особового складу, порівняти сьогоднішні результати з підсумками минулої діяльності підрозділу (частини), окремих військовослужбовців і на цій основі виявити тенденції та внести корективи в індивідуальний виховний процес.
Метод діагностичної бесіди, особисте спілкування з підлеглим дає най достовірніші дані. При вмілому проведенні бесіди можна виявити інтимні переживання воїна. його думки про стан справ у військовому колективі, про спів службовців та командирів. Результати бесіди допоможуть скласти "діагноз", на основі якого й будується індивідуальна робота з цим військовослужбовцем.
Діагностичний експеримент. Він дозволяє виявити здатність військовослужбовця сприймати педагогічний вплив і відповідати на нього позитивним ставленням і моральними вчинками.
Метод узагальнення незалежних характеристик. Суть його - в узагальненні якомога більшого числа відомостей про військовослужбовця, якого вивчають, при цьому дані збираються від начальників і старших, від рівних по службовому становищу, від підлеглих. Техніка отримання незалежних характеристик різноманітна: усні бесіди, експертні оцінки, письмові характеристики, анкети, опитувальники. Метод може бути націленим на вивчення окремих якостей, здібностей або особистості в цілому.
Порівняння результатів вивчення на початку і в кінці експерименту дозволяє зробити висновок про успішне оволодіння воїном своєю спеціальністю, формування у нього моральних, бойових та психологічних якостей.
В ході проведення дослідження встановлено, що найбільший ефект дає комплексне використання різних методів, вивчення індивідуальних особливостей особистості.