- •I. Система виховання, психолого-педагогічні проблеми особистості і колективу у зс України. 8
- •1.Загальні положення 68
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. 89
- •Конституція україни
- •Розділ 4. Верховна Рада України
- •Розділ 5. Президент України
- •Глава 1.
- •Про Концепцію виховної роботи у Збройних та інших військових формуваннях України
- •1. Передумови розроблення Концепції
- •2. Мета Концепції
- •3. Основний зміст та принципи виховної роботи.
- •4. Організація і керівництво виховною роботою.
- •2. Концепція виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України та її методологічне значення.
- •3. Структура виховної роботи в частині, підрозділі.
- •Особистість військовослужбовця та його індивідуальні особливості
- •1. Психологічна структура особистості, як основа індивідуальної роботи з військовослужбовцями.
- •2. Військовослужбовець як об'єкт вивчення.
- •Принципи та методи індивідуальної виховної роботи.
- •Форми вивчення особового складу.
- •3. Основні етапи вивчення індивідуальних особливостей воїна
- •Програма вивчення особистості воїна.
- •1. Загальні відомості про воїна
- •Психологія військового колективу, її вплив на боєздатність військових підрозділів.
- •1. Психологія військового колективу.
- •Військовому колективу притаманний ряд специфічних особливостей:
- •2. Колективна думка і її особливості.
- •3. Колективні настрої та традиції.
- •Дослідження суспільної думки в підрозділі.
- •1. Офіцерські Збори, як виразник суспільної думки. Основні положення, склад і структура.
- •2. Вимоги до організації і здійснення психологічних досліджень.
- •Розвідувальне дослідження (експрес-опитування).
- •Оформлення анкети:
- •3. Вивчення суспільної думки в ході навчального процесу.
- •Питання для самоконтролю.
- •II. Командир - організатор виховної роботи у підрозділі Єдиноначальність та культура взаємовідносин військовослужбовців
- •1. Командир – організатор виховної роботи в підрозділі.
- •2. Кодекс честі офіцера і вимоги до офіцерських кадрів.
- •1.Загальні положення
- •2. Моральні основи кодексу честі офіцера
- •2.1 Батьківщина
- •3. Військові традиції
- •4. Взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями
- •4.2 Взаємини з підлеглими
- •5. Відповідальність за порушення кодексу честі офіцера.
- •3. Конфліктні ситуації і шляхи їх подолання.
- •1. Якщо стало відомо про предпосилки до конфліктної ситуації, то необхідно:
- •2. У випадку коли інформація про наявність протиріч у міжособистістих (міжгрупових) взаємовідносинах воїнів потрапила на стадії конфлікту що вже почався, необхідно:
- •Індивідуальна виховна робота, її планування та проведення
- •1. Індивідуальний підхід у вихованні військовослужбовців.
- •2. Складові системи індивідуально-виховної роботи.
- •Питання для самоконтролю.
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. Система виховної роботи у підрозділі.
- •1. Методологічні основи виховної роботи у Збройних Силах України
- •2. Закономірності, принципи та основні напрямки виховної роботи, її сутність і зміст
- •3. Правове виховання військовослужбовців
- •Організація та проведення гуманітарної підготовки у підрозділі
- •1. Вимоги Міністра оборони України, Начальника Головного управління виховної роботи м.О. України та основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у зсу.
- •Основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у збройних силах україни.
- •Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки
- •Додаток до директиви Міністра оборони України
- •2. Основні напрямки та головні завдання гуманітарної підготовки в Збройних Силах України.
- •Організація та методика проведення гуманітарної підготовки в збройних силах україни.
- •Особливості проведення гуманітарної підготовки з різними категоріями військовослужбовців.
- •Взаємозв'язок гуманітарної підготовки, бойової підготовки та виховного процесу.
- •Технічні засоби навчання та їх використання у виховній роботі.
- •1. Матеріальне забезпечення виховної роботи. Забезпечення військових частин та підрозділів культурно-просвітницьким майном.
- •Порядок відпуску (видачі), одержання і передачі культурно-просвітницького майна.
- •Організація експлуатації, збереження і ремонту культурно-просвітницького майна.
- •Забезпечення армії і флоту газетами, часописами і літературою
- •2. Технічні засоби навчання. Застосування технічних засобів навчання у системі гуманітарної підготовки.
- •1. Класифікація технічних засобів.
- •Основні вимоги щодо використання технічних засобів та їх застосування у виховному процесі.
- •2. Підготовка матеріалу, що використовується:
- •3. Підготовка обраної апаратури:
- •4. Розподіл інформаційного навантаження за часом:
- •5. Коментар при застосуванні технічних засобів:
- •Виховання в процесі навчання та при несенні служби.
- •Виховання при вирішенні завдань спеціальної підготовки
- •Організація виховної роботи в період виконання завдань вогневої підготовки та бойових стрільб
- •Виховна робота при експлуатації озброєння і техніки
- •Загальна характеристика та особливості несення вартової та внутрішньої служби. Зміст та організація виховної роботи по забезпеченню вартової і внутрішньої служби та боєвого чергування
- •2. Виховна дія на воїнів військового побуту та культурно-просвітницька робота.
- •1. Основні форми і види культурно-масових заходів, методика їх проведення.
- •Виховна робота у бойовій обстановці.
- •1. Вимоги сучасного бою до якостей воїна.
- •2. Основні напрямки планування та організації виховної роботи по підтриманню високої бойової готовності підрозділу.
- •5. Оперативно-тактичними вміннями всіх командирів інстанцій.
- •6. Розвинутим колективним мисленням всіх членів бойового колективу.
- •7. Навичками до активних, ініціативних, самостійних, творчих бойових дій.
- •Питання для самоконтролю.
- •Інформаційно-методичне забезпечення
2. Військовослужбовець як об'єкт вивчення.
Управління підрозділом, частиною, навчання і виховання особового складу у сучасних умовах неможливе без урахування якостей і станів воїнів.
Вивчення особового складу об'єктивно обумовлено самим характером роботи офіцера, його призначенням як керівника, організатора і вихователя своїх підлеглих.
Щоб підтримувати постійну бойову готовність, організувати повсякденну службу, бойову діяльність підрозділу, командиру необхідно знати:
у якій мірі воїни володіють якостями, необхідними для виконання задачі;
на кого з підлеглих можна покластися;
кому і яку допомогу треба надати;
які і до кого можна пред'явити вимоги.
Вивчення особового складу здійснюється систематично. Покладаючись на загальні закономірності військової психології, уміло використовуючи методи вивчення командир отримує достовірні і корисні дані про своїх підлеглих.
Принципи та методи індивідуальної виховної роботи.
Практика показує, що робота з вивчення особистих якостей військовослужбовців, з обліку всіх об'єктивних та суб'єктивних факторів, що впливають на воїна, тоді приводить до успіху, коли дотримуються принципи індивідуально-виховної роботи, які ж вони?
повсякденна увага до кожного військовослужбовця, що поєднується з високою вимогливістю і батьківською турботою до його життя, побуту, дозвілля;
зв'язок виховання підлеглого з подіями, що відбуваються у державі, із завданнями бойової та гуманітарної підготовки військового колективу;
єдність індивідуального і колективного впливу на особистість воїна;
дотримання почуття міри в критиці недоліків воїна і опора на його позитивні якості;
конкретність, спрямованість на певного військовослужбовця;
цілеспрямованість в досягненні визначених завдань вихованця;
оперативність, можливість проведення виховної роботи в будь-яких обставинах, швидке реагування на поведінку воїна в різних ситуаціях.
Коефіцієнт корисної дії індивідуально-виховної роботи залежить від:
А) кожний вихователь на своєму рівні завжди в центрі уваги тримає конкретну людину;
Б) будь-який командир враховує індивідуальні особливості підлеглого в інтересах застосування найбільш доцільних методів, способів форм та засобів виховання;
В) кожний офіцер-вихователь прагне оволодіти передовим досвідом індивідуально-виховної роботи на користь підвищення військової майстерності, зміцнення військової дисципліни, згуртування військових колективів.
Роботу з індивідуального вивчення особового складу доцільно проводити за такою схемою:
Визначити ступінь розвитку загальних рис, властивих конкретному воїну як громадянину;
Виявити особливості внутрішнього світу, обумовлені його віком;
Встановити особливості, пов`язані з досвідом військової служби.
Оцінити індивідуально-психологічні характеристики.
А для чого вам це потрібно? А для того, щоб визначити на що спрямована індивідуально-виховна робота, тобто її методику.
Практика показує, що там, де командири та вихователі володіють методикою індивідуально-виховної роботи, проявляють турботу про її вдосконалення, успішніше вирішуються усі питання організації життєдіяльності військового колективу, це називається володіти методикою індивідуально-виховної роботи.
Під методикою індивідуально-виховної роботи ми маємо на увазі сукупність форм та засобів, за допомогою яких реалізуються основні її функції - вивчення військовослужбовця з метою визначення найбільш ефективного впливу на нього; планування, організація, проведення, контроль та оцінка досягнутого.
Вивчення військовослужбовців об'єктивно зумовлене самим характером роботи офіцера, його призначенням як керівника, організатора, вихователя своїх підлеглих, для того, щоб підтримувати постійну бойову готовність, організувати повсякденну службу, бойову та гуманітарну допомогу, а також бойову діяльність довіреного підрозділу.
Для того, щоб підвищити ефективність заходів виховної роботи треба пам'ятати, що вивчення підлеглих - це комплексна, практично-пізнавальна діяльність командирів та офіцерів структур виховної роботи, спираючись на те, що індивідуально-виховна робота - це безперервний творчий процес. Досвідчені офіцери, використовуючи пізнавальні бесіди, педагогічне спостереження, тощо, прагнуть знати насамперед загальні біографічні дані кожного воїна, а також його ділові та морально-психологічні якості. Доцільно виявити ідеали, інтереси та установки кожної людини, її темперамент, характер, здібності, особливості інтелектуальної діяльності, ступінь розвитку волі, стан здоров'я, фізичний розвиток, ставлення до військової служби, до товаришів, старих, рівень загальної вихованості, тощо.
Одна з умов підвищення ефективності індивідуально-виховної роботи - це те, що вивчення воїнів в усіх випадках повинно бути активним, усе що стає відомо офіцеру про підлеглого, потрібно оперативно використовувати в практиці індивідуально-виховної роботи, при цьому важливо не прилаштовуватися до індивідуальних особливостей воїна, а враховувати їх, спонукати людину до подальшого самовдосконалення, до активної роботи над собою.
В реалізації вимог принципу індивідуального підходу велику роль відіграють індивідуальні бесіди, завдання та доручення, а також індивідуалізація загальних масових заходів.
Вивчення особистих якостей та індивідуальних особливостей підлеглих запропоновано офіцерам статутами та іншими документами. У функціональних обов'язках безпосередніх командирів та начальників особливо підкреслюється важливість глибокого та всебічного вивчення і знання моральних, бойових та психологічних якостей кожного військовослужбовця.
Чи реальна ця задача? Дослідження, проведені в частинах показують, що більше половини опитаних офіцерів оцінюють свої здібності в організації і проведенні індивідуально-виховної роботи задовільними. Передові ж командири-вихователі вважають, що цій справі може допомогти певна система роботи.