- •I. Система виховання, психолого-педагогічні проблеми особистості і колективу у зс України. 8
- •1.Загальні положення 68
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. 89
- •Конституція україни
- •Розділ 4. Верховна Рада України
- •Розділ 5. Президент України
- •Глава 1.
- •Про Концепцію виховної роботи у Збройних та інших військових формуваннях України
- •1. Передумови розроблення Концепції
- •2. Мета Концепції
- •3. Основний зміст та принципи виховної роботи.
- •4. Організація і керівництво виховною роботою.
- •2. Концепція виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України та її методологічне значення.
- •3. Структура виховної роботи в частині, підрозділі.
- •Особистість військовослужбовця та його індивідуальні особливості
- •1. Психологічна структура особистості, як основа індивідуальної роботи з військовослужбовцями.
- •2. Військовослужбовець як об'єкт вивчення.
- •Принципи та методи індивідуальної виховної роботи.
- •Форми вивчення особового складу.
- •3. Основні етапи вивчення індивідуальних особливостей воїна
- •Програма вивчення особистості воїна.
- •1. Загальні відомості про воїна
- •Психологія військового колективу, її вплив на боєздатність військових підрозділів.
- •1. Психологія військового колективу.
- •Військовому колективу притаманний ряд специфічних особливостей:
- •2. Колективна думка і її особливості.
- •3. Колективні настрої та традиції.
- •Дослідження суспільної думки в підрозділі.
- •1. Офіцерські Збори, як виразник суспільної думки. Основні положення, склад і структура.
- •2. Вимоги до організації і здійснення психологічних досліджень.
- •Розвідувальне дослідження (експрес-опитування).
- •Оформлення анкети:
- •3. Вивчення суспільної думки в ході навчального процесу.
- •Питання для самоконтролю.
- •II. Командир - організатор виховної роботи у підрозділі Єдиноначальність та культура взаємовідносин військовослужбовців
- •1. Командир – організатор виховної роботи в підрозділі.
- •2. Кодекс честі офіцера і вимоги до офіцерських кадрів.
- •1.Загальні положення
- •2. Моральні основи кодексу честі офіцера
- •2.1 Батьківщина
- •3. Військові традиції
- •4. Взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями
- •4.2 Взаємини з підлеглими
- •5. Відповідальність за порушення кодексу честі офіцера.
- •3. Конфліктні ситуації і шляхи їх подолання.
- •1. Якщо стало відомо про предпосилки до конфліктної ситуації, то необхідно:
- •2. У випадку коли інформація про наявність протиріч у міжособистістих (міжгрупових) взаємовідносинах воїнів потрапила на стадії конфлікту що вже почався, необхідно:
- •Індивідуальна виховна робота, її планування та проведення
- •1. Індивідуальний підхід у вихованні військовослужбовців.
- •2. Складові системи індивідуально-виховної роботи.
- •Питання для самоконтролю.
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. Система виховної роботи у підрозділі.
- •1. Методологічні основи виховної роботи у Збройних Силах України
- •2. Закономірності, принципи та основні напрямки виховної роботи, її сутність і зміст
- •3. Правове виховання військовослужбовців
- •Організація та проведення гуманітарної підготовки у підрозділі
- •1. Вимоги Міністра оборони України, Начальника Головного управління виховної роботи м.О. України та основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у зсу.
- •Основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у збройних силах україни.
- •Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки
- •Додаток до директиви Міністра оборони України
- •2. Основні напрямки та головні завдання гуманітарної підготовки в Збройних Силах України.
- •Організація та методика проведення гуманітарної підготовки в збройних силах україни.
- •Особливості проведення гуманітарної підготовки з різними категоріями військовослужбовців.
- •Взаємозв'язок гуманітарної підготовки, бойової підготовки та виховного процесу.
- •Технічні засоби навчання та їх використання у виховній роботі.
- •1. Матеріальне забезпечення виховної роботи. Забезпечення військових частин та підрозділів культурно-просвітницьким майном.
- •Порядок відпуску (видачі), одержання і передачі культурно-просвітницького майна.
- •Організація експлуатації, збереження і ремонту культурно-просвітницького майна.
- •Забезпечення армії і флоту газетами, часописами і літературою
- •2. Технічні засоби навчання. Застосування технічних засобів навчання у системі гуманітарної підготовки.
- •1. Класифікація технічних засобів.
- •Основні вимоги щодо використання технічних засобів та їх застосування у виховному процесі.
- •2. Підготовка матеріалу, що використовується:
- •3. Підготовка обраної апаратури:
- •4. Розподіл інформаційного навантаження за часом:
- •5. Коментар при застосуванні технічних засобів:
- •Виховання в процесі навчання та при несенні служби.
- •Виховання при вирішенні завдань спеціальної підготовки
- •Організація виховної роботи в період виконання завдань вогневої підготовки та бойових стрільб
- •Виховна робота при експлуатації озброєння і техніки
- •Загальна характеристика та особливості несення вартової та внутрішньої служби. Зміст та організація виховної роботи по забезпеченню вартової і внутрішньої служби та боєвого чергування
- •2. Виховна дія на воїнів військового побуту та культурно-просвітницька робота.
- •1. Основні форми і види культурно-масових заходів, методика їх проведення.
- •Виховна робота у бойовій обстановці.
- •1. Вимоги сучасного бою до якостей воїна.
- •2. Основні напрямки планування та організації виховної роботи по підтриманню високої бойової готовності підрозділу.
- •5. Оперативно-тактичними вміннями всіх командирів інстанцій.
- •6. Розвинутим колективним мисленням всіх членів бойового колективу.
- •7. Навичками до активних, ініціативних, самостійних, творчих бойових дій.
- •Питання для самоконтролю.
- •Інформаційно-методичне забезпечення
1. Основні форми і види культурно-масових заходів, методика їх проведення.
Значні за силою можливості засобів ідейної та емоційної дії можуть бути ефективними тільки при їх умілому використанні засобами різних методів культурно-просвітницької роботи.
Під методами культурно-просвітницької роботи розуміють способи передачі та засвоєння знань, які діють на свідомість, почуття та поведінку людей, залучення їх у сферу суспільно-корисної діяльності в інтересах вирішення просвітницьких, дидактичних та виховних задач.
В культурно-просвітницькій роботі широко застосовуються педагогічні методи, методи пропаганди та агітації, методи ідейно-раціонального та ідейно-емоційного впливу, методи колективної творчості.
Під формою культурно-просвітницької роботи необхідно розуміти певні визначені способи організації людей та сукупність різних засобів та методів впливу, тобто способи відбору та викладення матеріалу, що складає основу змісту, ідейно-тематичний замисел заходу.
Форми культурно-просвітницької роботи поділяються на індивідуальні, гурткові (групові) і масові, а також комплексні і прості (некомплексні).
Комплексні форми характеризуються складністю структури, різноманітністю застосування засобів та методів. До них відносяться: тематичні вечори, усні журнали, народні університети, школи культури, вечори відпочинку і т.п.
Некомплексні форми клубної роботи - такі, в яких зміст розкривається переважно за допомогою одного засобу й одного методу. Наприклад: виступи, доповіді, бесіди, лекції, зустрічі, диспути.
До масових форм культурно-просвітницької роботи відносяться: мітинги, публічні лекції, тематичні вечори, усні журнали, маніфестації, фестивалі, спортивні свята, ритуальні паради і т.п.
Значне місце у виховній роботі займають тематичні вечори. Вони дають можливість жваво, доступно та своєчасно відкликатися на вимоги життя, допомагають закладам культури тісно пов'язувати свою діяльність з практичними завданнями культурно-масової роботи.
В частинах є всі можливості для того, щоб військовослужбовці, систематично читали книги, розширювали свій політичний, військовий та загальнокультурний світогляд. Бібліотеки військових частин накопили багатий досвід роботи з пропаганди книг.
Однією з найбільш дохідливих форм пропаганди літератури є читацька конференція. Вона допомагає розширенню культурного світогляду солдатів, сержантів, прапорщиків і офіцерів, викликає у них зацікавленість до читання політичної, художньої і мемуарної літератури, розвиває навички самостійної роботи над книгою, допомагає формуванню в них високих ідейних переконань, естетичних смаків, розширенні виховної роботи військовослужбовців.
Читацька робота проводиться в бібліотеках, читацьких залах, клубах підрозділів.
В великому арсеналі клубних форм і засобів ідеологічного впливу своє заслужене місце займають вечора питань та відповідей. Ця форма не претендує на новизну, скоріше навпаки, вона випробувана часом.
Диспут /в перекладі з латинської - роздумую, сперечаюсь/ публічна суперечка на наукову тему, літературну, атеїстичну чи громадсько-важливу тему, з морально - естетичних питань. Метою диспуту є вироблення у особового складу правильного розуміння тих чи інших проблем. Учасники диспуту порівнюють, складають свої погляди, часто протиставляють їх. У клубних диспутах ведеться пошук найбільш правильної громадської точки зору, заперечується те, що суперечить науці, нормам моралі. Диспути розширюють культурний кругозір воїнів, мобілізують їх на успішне виконання задач бойової та політичної підготовки, закріплюють військову дисципліну.