Виховна робота при експлуатації озброєння і техніки

Виховна робота з виконання задач технічної підготовки воїнів спрямовується на глибоке роз'яснення особовому складу ролі людини і техніки в сучасній війні, виховання у воїнів свідомого відношення до оволодіння зброєю і бойовою технікою, непохитної віри в їхню силу, міць і безвідмовність, любов до військової спеціальності. Вона покликана розвивати у всього особового складу інтерес до наукових знань, допомагати підвищенню його технічної культури.

Ріст числа нових зразків озброєння, кожний з котрих, як правило, є складною системою, вимагає для їхнього вивчення, обслуговування і бойового застосування зростаючих військово-технічних і спеціальних знань, творчого мислення. Виховна робота покликана допомогти кожному воїну усвідомити величезну важливість високого рівня технічної виучки для підвищення бойової готовності підрозділу, частини. Розмаїтість зброї і бойової техніки, постійне їхнє відновлення, насиченість радіоелектронікою обумовили поглиблення процесу спеціалізації, усіх видів Збройних Сил і родів військ. Сучасна зброя має колективний характер застосування. Багато які його види обслуговуються відділеннями, розрахунками, екіпажами, що підвищує вимоги до воїнів, до їх погоджених , чітких дій, до організації взаємодопомоги, підсилює відповідальність кожного за його експлуатацію. Груповий характер використання зброї і його високі бойові можливості роблять рядових воїнів учасниками рішення відповідальних задач, від виконання яких залежить результат бойових дій. Тому виявляється постійна турбота не тільки про гарну особисту підготовленість воїнів, але і про високу бойову злагодженість колективів.

Використовуючи різні методи навчання, командири прищеплюють воїнам міцні знання і навички роботи на бойовій техніці, вчать їх уражати супротивника на великих дистанціях, з першого пострілу, пуску, повною мірою використовувати швидкісні, маневрені, захисні й інші якості озброєння.

Технічна підготовка особового складу нерозривно пов'язана з експлуатацією і збереженням зброї і бойової техніки. Лише в процесі експлуатації бойових машин на заняттях, при виконанні навчальних задач воїни по-справжньому опановують техніку, здобувають і закріплюють необхідні уміння і навички.

Загальна характеристика та особливості несення вартової та внутрішньої служби. Зміст та організація виховної роботи по забезпеченню вартової і внутрішньої служби та боєвого чергування

"Несення вартової служби є виконанням бойового завдання..." - цим статутним положенням визначається те особливе місце, яке посідає вартова служба в діяльності командирів, штабів, органів виховної роботи. Як відомо, вартова служба призначається для надійної охорони та оборони військових об'єктів, які мають велике значення. Це - прапори частин і з'єднань, стартові позиції, літовища, сховища з озброєнням та бойовою технікою, тощо.

При несені вартової служби не може бути умовностей. Військові об'єкти охороняються не від умовних, а реальних злочинців, які намагаються завдати шкоди. Кримінальні структури, прагнучи взяти владу, озброюються, не гребуючи для цього жодними засобами і методами. Навколо військових частин теж ходять їхні представники, розраховуючи на здобуття зброї. Тож вартові повинні бути пильними: зброя, яку охороняють, не повинна стати знаряддям бандитів. Заступивши на пост, воїн повністю відповідає за підохоронний об'єкт і в разі небезпеки сам повинен вжити рішучих заходів аж до застосування зброї для його охорони.

Головними завданнями морально-психологічного забезпечення вартової служби є:

- виховання у військовослужбовців особистої моральної відповідальності за виконанням вимог статуту гарнізонної та вартової служб ЗСУ;

- формування у особового складу високих морально-вольових та психологічних якостей військовослужбовців, коригування їхнього психологічного стану;

- запобігання злочинам та пригодам при несенні вартової служби;

- аналіз та врахування умов несення вартової служби, їх максимальне наближення до оптимальних.

У відповідності з рекомендаціями Головного управління виховної роботи МОУ роботу з морально-психологічного забезпечення вартової служби необхідно планувати і проводити в чотири етапи:

• в ході підготовки особового складу до виконання завдань вартової служби - відбір військовослужбовців, які за своїми індивідуальними соціально-психологічними якостями можуть бути допущенні до виконання завдань вартової служби;

• підбір військовослужбовців для несення вартової служби;

• морально-психологічне супроводження організації вартової служби.

Стисло розглянемо зміст роботи на кожному етапі. Для вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей військовослужбовців використовують такі методи психології, як:

• - психологічний аналіз (вивчення) документів: характеристик, в тому числі медичної, документів з райвійськкоматів, довідок, інших документів-носіїв інформації, в тому числі з "Особової справи військовослужбовця";

• - анкетування, тестування за різними методиками, що застосовуються у військкоматах;

• - спостереження.

Висновки за підсумками вивчення оформлюються в "Особових справах військовослужбовців". На їх, підставі психологи, заступники командирів з виховної роботи складають відповідні рекомендації командирам (начальникам).

Особливо слід підкреслити, що на психічний стан підлеглих дуже великий вплив має командир. При чому цей вплив він може здійснювати як з певним наміром, так і без нього. Відображене словами або діями ставлення до отриманого завдання, до своїх обов'язків, до людей, до армійської служби в цілому — усе це буквально віддзеркалюється на стані підлеглих.

На психічній стан воїна дуже впливає і такий здавалося б, зовнішній момент, як голос, інтонація мовлення командира, його настрій. Лайка, нервовість, крик, нецензурщина, скигління - усе це може тільки пригнічувати або дратувати їх підлеглих. Інша річ, коли людям щось розтлумачують спокійним, переконаним тоном або наказують рівним, виразним голосом, який всиляє впевненість у можливість його виконання. Таке керівництво особовим складом, звичайно, має навіювати воїнам відповідний, сприятливий для виконання завдання психічний стан і тим самим створювати важливу психологічну передумову для успіху в їх діях, належного ставлення до занять, виконання розпорядку дня, внутрішньої і вартової служби.

Психодіагностику проводять за методом спостереження за станом військовослужбовця, його здоров'ям та за допомогою психологічного тестування.

Спостереження за поведінкою, діями і вчинками солдата - основний метод вивчення його психіки, його індивідуальних особливостей. Спостерігаючи за солдатом у різноманітних видах бойового і гуманітарного вишколу, при виконанні ним службових обов'язків, у колі товаришів, на зборах, в самодіяльності, у відпустці тощо, можна визначити його лінію поведінки і, таким чином, зрозуміти його характер, збагнути його спрямованість, мотиви. Але для таких широких висновків потрібен час, відтак потрібні ретельні, систематичні спостереження.

Достовірність спостереження залежить від: чіткого усвідомлення того, що офіцер бажає дізнатися про воїна; цілеспрямованого планування і вибору ситуацій, в яких воїн найбільш повно проявить себе; систематичності; вибірковості; тривалості; зіставлення даних спостереження з даними, що отримані іншими особами й за іншими методами. Тільки при виконанні цих умов спостереження стає достовірним методом і дає дані, які достатні для обґрунтованих висновків.

Якщо спостереження за військовослужбовцями повинні проводити всі посадові особи частини, підрозділів, то більш глибоке (фахове) вивчення їхнього психофізичного стану на даний момент зобов'язані проводити офіцери-психологи, лікарі.

При виявленні військовослужбовців з високим рівнем стривоженості, офіцер - виховних не робить остаточного висновку про неможливість несення ним вартової служби. Він з'ясовує: чи ситуативна ця стривоженість, чи особиста. Якщо ситуативна, то з чим пов'язана? З такими доцільно додатково провести індивідуальні бесіди, тестування за різними методиками. Тільки після завірення комплексу тестів і результатів бесід можна дати остаточний результат - чи може воїн нести вартову службу, чи ні.

Найважливішим засобом зняття тривоги є індивідуальна бесіда. Саме завдяки їй офіцер з'ясовує інтереси, прагнення солдата, допомагає йому розібратися в проблемах, що його турбують.

Основній зміст психологічної підготовки особового складу до несення вартової служби на даному етапі:

• нейтралізація негативних наслідків втоми, монотонної служби за рахунок змін у змісті самої служби, вчасного проведення ефективних організаційних та виховних заходів;

• оптимальний розподіл військовослужбовців за постами та змінами з урахуванням їх особистісних властивостей, добових ритмів психічної активності, періодів і етапів функціонування психіки в особливих умовах, психологічної сумісності;

• забезпечення загальної підготовленості і підтримання безпосередньої готовності особового складу до виконання завдань у варті;

• створення позитивної мотивації, формування у військовослужбовців стійких навичок поведінки в екстремальних ситуаціях.

Необхідно практикувати відпрацьовування дій чатового під час виникнення проблемних ситуацій. Їх суть полягає в тому, що під час самостійної підготовки особового складу до варти та безпосередньо у вартах зі змінами, що не сплять, активно використовують рольові ігри, методи емоційно-вольового саморегулювання. За вартовими закріплюють певні ролі: "Порушника", "Чатового", "Приятеля чатового", "Розвідного", інші. Начальники варт (командири підрозділів) роз'яснюють ролі і доручають кожному з учасників гри продемонструвати свою поведінку за тих чи інших обставин.

Приклад плану виховної роботи з особовим складом варти

Зміст добових ритмів		Час проведення	Форма, тематика заходів
1. Період максимальної активності		18.00-02.00	1. Бесіда "Основні прийоми та способи саморегуляції в процесі несення служби у варті". 2. Випуск бойових листів 3. Перегляд телепередач, прослуховування радіо 4....
2. Період спаду		02.00 - 08.00	5. Вирішення проблемних ситуативних завдань зі зміною, що не спить ( 1-2 ситуації) 6. Підбиття підсумків служби змін 7. Проведення рольової гри
3. Період максимальної активності	08.00-12.00			9. Інформування 10....
4. Період спаду	12.00-16.00			11. Видача та перевірка індивідуальних завдань. 12. Проведення рольової гри. 13. Обговорення теле-, радіопередач, статті в газеті. 14....

Під час підбиття підсумків необхідно відзначити недоліки, їх причини, позитивні сторони несення служби, більше уваги приділяти моральному заохоченню (при можливості матеріальному) особового складу. Причому робити це треба неформально, гласно, у присутності всього особового складу роти (батальйону).

При підбитті підсумків стану військової дисципліни та служби військ за місяць у полку (окремій частині) окремим пунктом в наказі командира необхідно відзначити військовослужбовців, які успішно виконують завдання вартової служби.

Напрямки, завдання та організація професійно-психологічного відбору кадрів на посади стрільців воєнізованої охорони у військових частинах, установах та закладах.

1. Соціально-демографічний відбір - оцінка моральних і ділових якостей кандидата, які необхідні йому для успішної діяльності на посаді. Проводяться методами аналізу наявних документів, що характеризують його особистість, та у формі співбесіди. Проводить командир частини (заступник, начальник штабу).

2. Психологічний відбір - оцінка найбільш суттєвих та професійно важливих властивостей кандидата (темперамент, риси характеру, спрямованість особистості та ін.). Проводить командир частини (заступник, начальник штабу).

3. Медичний відбір - оцінка стану здоров'я, фізичного розвитку, спроможності виконувати завдання вартової служби. Проводяться методом вивчення медичних документів кандидата, його медичного огляду. Проводить лікар, медичний працівник.

4. Відбір за освітнім рівнем - оцінка загально-пізнавальних здібностей, рівня досвідченості. Проводиться у формі співбесіди, вивчення документів про освіту. Проводять командир та співробітники кадрових органів. Результати професійно-психологічного відбору повинні бути занесені до "Карти професійно-психологічного відбору кандидата".

Напрямки, форми і методи морально-психологічного забезпечення вартової служби стрільцями воєнізованої охорони аналогічні.

Висока бойова готовність повсякденно забезпечується пильним несенням бойового чергування виділеними для цього силами і засобами. Питання бойового чергування знаходять широке відображення у виховній роботі. Важливою її задачею є забезпечення дружної, погодженої роботи всіх ланок бойового чергування, рішуче викорінювання випадків недбалості, будь-яких відступів від встановлених вимог. Пильність особового складу підрозділів, що несуть бойове чергування, його моральний стан повинні бути такими, щоб вчасно розпізнати готування ймовірного супротивника, забезпечити надійне бойове керування, підтримувати в постійній готовності техніку й озброєння, постійно удосконалювати майстерність розрахунків, екіпажів і фахівців.