
- •I. Система виховання, психолого-педагогічні проблеми особистості і колективу у зс України. 8
- •1.Загальні положення 68
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. 89
- •Конституція україни
- •Розділ 4. Верховна Рада України
- •Розділ 5. Президент України
- •Глава 1.
- •Про Концепцію виховної роботи у Збройних та інших військових формуваннях України
- •1. Передумови розроблення Концепції
- •2. Мета Концепції
- •3. Основний зміст та принципи виховної роботи.
- •4. Організація і керівництво виховною роботою.
- •2. Концепція виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України та її методологічне значення.
- •3. Структура виховної роботи в частині, підрозділі.
- •Особистість військовослужбовця та його індивідуальні особливості
- •1. Психологічна структура особистості, як основа індивідуальної роботи з військовослужбовцями.
- •2. Військовослужбовець як об'єкт вивчення.
- •Принципи та методи індивідуальної виховної роботи.
- •Форми вивчення особового складу.
- •3. Основні етапи вивчення індивідуальних особливостей воїна
- •Програма вивчення особистості воїна.
- •1. Загальні відомості про воїна
- •Психологія військового колективу, її вплив на боєздатність військових підрозділів.
- •1. Психологія військового колективу.
- •Військовому колективу притаманний ряд специфічних особливостей:
- •2. Колективна думка і її особливості.
- •3. Колективні настрої та традиції.
- •Дослідження суспільної думки в підрозділі.
- •1. Офіцерські Збори, як виразник суспільної думки. Основні положення, склад і структура.
- •2. Вимоги до організації і здійснення психологічних досліджень.
- •Розвідувальне дослідження (експрес-опитування).
- •Оформлення анкети:
- •3. Вивчення суспільної думки в ході навчального процесу.
- •Питання для самоконтролю.
- •II. Командир - організатор виховної роботи у підрозділі Єдиноначальність та культура взаємовідносин військовослужбовців
- •1. Командир – організатор виховної роботи в підрозділі.
- •2. Кодекс честі офіцера і вимоги до офіцерських кадрів.
- •1.Загальні положення
- •2. Моральні основи кодексу честі офіцера
- •2.1 Батьківщина
- •3. Військові традиції
- •4. Взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями
- •4.2 Взаємини з підлеглими
- •5. Відповідальність за порушення кодексу честі офіцера.
- •3. Конфліктні ситуації і шляхи їх подолання.
- •1. Якщо стало відомо про предпосилки до конфліктної ситуації, то необхідно:
- •2. У випадку коли інформація про наявність протиріч у міжособистістих (міжгрупових) взаємовідносинах воїнів потрапила на стадії конфлікту що вже почався, необхідно:
- •Індивідуальна виховна робота, її планування та проведення
- •1. Індивідуальний підхід у вихованні військовослужбовців.
- •2. Складові системи індивідуально-виховної роботи.
- •Питання для самоконтролю.
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. Система виховної роботи у підрозділі.
- •1. Методологічні основи виховної роботи у Збройних Силах України
- •2. Закономірності, принципи та основні напрямки виховної роботи, її сутність і зміст
- •3. Правове виховання військовослужбовців
- •Організація та проведення гуманітарної підготовки у підрозділі
- •1. Вимоги Міністра оборони України, Начальника Головного управління виховної роботи м.О. України та основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у зсу.
- •Основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у збройних силах україни.
- •Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки
- •Додаток до директиви Міністра оборони України
- •2. Основні напрямки та головні завдання гуманітарної підготовки в Збройних Силах України.
- •Організація та методика проведення гуманітарної підготовки в збройних силах україни.
- •Особливості проведення гуманітарної підготовки з різними категоріями військовослужбовців.
- •Взаємозв'язок гуманітарної підготовки, бойової підготовки та виховного процесу.
- •Технічні засоби навчання та їх використання у виховній роботі.
- •1. Матеріальне забезпечення виховної роботи. Забезпечення військових частин та підрозділів культурно-просвітницьким майном.
- •Порядок відпуску (видачі), одержання і передачі культурно-просвітницького майна.
- •Організація експлуатації, збереження і ремонту культурно-просвітницького майна.
- •Забезпечення армії і флоту газетами, часописами і літературою
- •2. Технічні засоби навчання. Застосування технічних засобів навчання у системі гуманітарної підготовки.
- •1. Класифікація технічних засобів.
- •Основні вимоги щодо використання технічних засобів та їх застосування у виховному процесі.
- •2. Підготовка матеріалу, що використовується:
- •3. Підготовка обраної апаратури:
- •4. Розподіл інформаційного навантаження за часом:
- •5. Коментар при застосуванні технічних засобів:
- •Виховання в процесі навчання та при несенні служби.
- •Виховання при вирішенні завдань спеціальної підготовки
- •Організація виховної роботи в період виконання завдань вогневої підготовки та бойових стрільб
- •Виховна робота при експлуатації озброєння і техніки
- •Загальна характеристика та особливості несення вартової та внутрішньої служби. Зміст та організація виховної роботи по забезпеченню вартової і внутрішньої служби та боєвого чергування
- •2. Виховна дія на воїнів військового побуту та культурно-просвітницька робота.
- •1. Основні форми і види культурно-масових заходів, методика їх проведення.
- •Виховна робота у бойовій обстановці.
- •1. Вимоги сучасного бою до якостей воїна.
- •2. Основні напрямки планування та організації виховної роботи по підтриманню високої бойової готовності підрозділу.
- •5. Оперативно-тактичними вміннями всіх командирів інстанцій.
- •6. Розвинутим колективним мисленням всіх членів бойового колективу.
- •7. Навичками до активних, ініціативних, самостійних, творчих бойових дій.
- •Питання для самоконтролю.
- •Інформаційно-методичне забезпечення
Організація та методика проведення гуманітарної підготовки в збройних силах україни.
Гуманітарна підготовка є одним з головних предметів навчання особового складу ЗСУ. Згідно з вимогами нині діючої директиви Міністра оборони України № Д-3 від 13.02.2006 року " Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки " головні зусилля в гуманітарній підготовці спрямовані на подальше формування у кожного військовослужбовця гуманістичного світогляду, почуття любові до України, честі і гідності, національної свідомості, вірності Українському народові, військовій присязі, усвідомлення особистої відповідальності за безпеку української держави, на вивчення ідейно-теоретичних основ державної незалежності України, історії України, та її Збройних Сил, народних та бойових традицій, законів України та військового права, проблем сьогодення, що виникають в процесі утвердження суверенної незалежної держави і розбудови та реформування її армії, основ військової педагогіки, психології, соціології, етики та інших гуманітарних дисциплін відповідно до категорії військовослужбовців, освіти і загального розвитку слухачів.
Організація гуманітарної підготовки у військовій частині визначається окремим наказом командира частини на кожний навчальний рік.
Гуманітарна підготовка організовується і проводиться для всіх категорій військовослужбовців, працівників і службовців Збройних Сил незалежно від їх службового становища, специфіки виконуваних ними завдань, політичних поглядів та релігійних переконань. Тобто навчання в системі гуманітарної підготовки є обов'язковим для всього особового складу. Однак, директива передбачає і можливість звільнення від відвідування занять з гуманітарної підготовки певної категорії військовослужбовців. До цієї категорії належать слухачі заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, а також військовослужбовці які навчаються у цивільних вищих навчальних закладах і вивчають предмети, що входять до складу гуманітарної підготовки.
Про звільнення таких військовослужбовців, якщо вони є в частині, зазначається в наказі про організацію гуманітарної підготовки.
Для проведення занять створюються групи гуманітарної підготовки, склад яких визначається відповідним наказом. Досвід показує, що найбільш доцільно створювати групи в кількості 15-20 слухачів. Однак, в залежності від чисельності підрозділу, місця його розташування і характеру виконуваних ним завдань число слухачів в групах практично коливається від 7 до 25 слухачів.
Групи гуманітарної підготовки створюються таким чином, що до однієї групи входять військовослужбовці однієї категорії (старші офіцери, молодші офіцери, прапорщики, військовослужбовці контрактної служби, сержанти, солдати, службовці ЗСУ) військовослужбовці-жінки входять до відповідних груп в залежності свого військового звання.
Директива рекомендує створювати групи гуманітарної підготовки відповідно до штатної структури частини.
На практиці це виглядає приблизно так: якщо рота багато чисельна, то групи категорії солдат створюють повзводно, а сержанти складають 1-2 сержантські групи в роті; якщо рота мало чисельна, то вона складає 1-2 солдатські групи, а сержанти, якщо для створення групи їх не вистачає (3-5 чоловік), входять до сержантської групи батальйону. У військових частинах інколи виникає ситуація, коли військовослужбовців одного підрозділу не вистачає для створення окремої групи. Як правило це стосується сержантів окремих підрозділів забезпечення та обслуговування. На практиці створюється одна група гуманітарної підготовки, до якої входять сержанти кількох підрозділів (командирський взвод, медичний пункт, управління частини, тощо).
Військовослужбовців категорій прапорщики та службовці доцільно об'єднувати у групи у відповідності з характером виконуваних завдань за посадою. Такими групами можуть бути групи прапорщиків і командирів взводів, старшин рот, техніків, начальників сховищ, тощо. Можливі випадки коли в одному підрозділі є можливість створити групу цієї категорії зберігаючи і фахову ознаку (оркестр, медична рота в медико-санітарному батальйоні, начальники радіостанцій в роті зв'язку, комендантська рота в дивізії, тощо). Включення до однієї групи споріднених спеціалістів дає можливість більш детально пов'язувати матеріал занять з виконанням службових обов'язків за посадовим призначенням, обговорювати шляхи вдосконалення бойового впливу, тощо. Разом з тим виникає і така ситуація, що до однієї групи входять і слухачі різних спеціальностей. Це, як правило, стосується окремих батальйонів та інших мало чисельних частин.
Офіцерські групи гуманітарної підготовки створюються за категоріями старші та молодші. При можливості створюють групи за посадовою ознакою (командири підрозділів і їх заступники, начальники родів військ, офіцери управлінської ланки).
Для проведення занять в групах з гуманітарної підготовки наказом призначаються керівники груп. Звичайно керівниками призначаються найпідготовленіші і віддані Українській державницькій ідеї генерали і офіцери, які здатні творчо проводити заняття, забезпечувати якісне засвоєння слухачами програми занять.
Директива №Д-3 передбачає можливість керівниками груп військовослужбовців строкової служби призначати прапорщиків, що мають вищу освіту.
Директива також вимагає щоб кожний офіцер виховної роботи проводив заняття в одній із груп гуманітарної підготовки.
Разом з керівниками груп наказом призначаються помічники керівників з числа слухачів. Вони готують місце проведення занять, навчально-матеріальне забезпечення, надають допомогу слухачам у вивченні і засвоєнні гуманітарної підготовки.
Заняття з гуманітарної підготовки проводяться згідно з тематичним планом і програмами, які розробляються головним управлінням виховної роботи Міністерства оборони України на навчальний рік. На основі цих планів у з'єднаннях складаються календарні плани гуманітарної підготовки на навчальний рік. Причому тематичні плани передбачають проведення додаткових тем, які визначаються в частині в залежності від специфіки частини і завдань, які вони виконують. Додаткові теми проводяться за рахунок резерву, який передбачений тематичним планом.
При організації гуманітарної підготовки особлива увага приділяється методиці проведення занять, використання досягнень сучасної педагогіки. Заняття в групах генералів та офіцерів рекомендується проводити в основному лекційно-семінарським методом, а в групах інших категорій — методом розповіді-бесіди.
Творчий підхід до методики проведення занять, врахування нових запитів практики, загальноосвітнього і фахового рівня слухачів, їх зростаючі духовні потреби, забезпечують найбільшу активність слухачів Правильно роблять ті керівники, які впроваджують активні форми і методи занять (диспути, дискусії, вікторини тощо).
Позитивний вплив на стан гуманітарної підготовки здійснює широке залучення до проведення занять за відповідними темами науковців, викладачів цивільних навчальних закладів, а також державних, просвітницьких, культурних, громадських та релігійних діячів.
В проведенні занять з гуманітарної підготовки стало нормою протягом перших 10 хвилин інформувати слухачів про найважливіші події та новини в світі та Україні, в Збройних Силах чи своїй частині. Такі „інформації” як правило роблять керівники груп, але за їх дорученням можуть робити помічники керівників або найбільш підготовлені слухачі.