- •I. Система виховання, психолого-педагогічні проблеми особистості і колективу у зс України. 8
- •1.Загальні положення 68
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. 89
- •Конституція україни
- •Розділ 4. Верховна Рада України
- •Розділ 5. Президент України
- •Глава 1.
- •Про Концепцію виховної роботи у Збройних та інших військових формуваннях України
- •1. Передумови розроблення Концепції
- •2. Мета Концепції
- •3. Основний зміст та принципи виховної роботи.
- •4. Організація і керівництво виховною роботою.
- •2. Концепція виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України та її методологічне значення.
- •3. Структура виховної роботи в частині, підрозділі.
- •Особистість військовослужбовця та його індивідуальні особливості
- •1. Психологічна структура особистості, як основа індивідуальної роботи з військовослужбовцями.
- •2. Військовослужбовець як об'єкт вивчення.
- •Принципи та методи індивідуальної виховної роботи.
- •Форми вивчення особового складу.
- •3. Основні етапи вивчення індивідуальних особливостей воїна
- •Програма вивчення особистості воїна.
- •1. Загальні відомості про воїна
- •Психологія військового колективу, її вплив на боєздатність військових підрозділів.
- •1. Психологія військового колективу.
- •Військовому колективу притаманний ряд специфічних особливостей:
- •2. Колективна думка і її особливості.
- •3. Колективні настрої та традиції.
- •Дослідження суспільної думки в підрозділі.
- •1. Офіцерські Збори, як виразник суспільної думки. Основні положення, склад і структура.
- •2. Вимоги до організації і здійснення психологічних досліджень.
- •Розвідувальне дослідження (експрес-опитування).
- •Оформлення анкети:
- •3. Вивчення суспільної думки в ході навчального процесу.
- •Питання для самоконтролю.
- •II. Командир - організатор виховної роботи у підрозділі Єдиноначальність та культура взаємовідносин військовослужбовців
- •1. Командир – організатор виховної роботи в підрозділі.
- •2. Кодекс честі офіцера і вимоги до офіцерських кадрів.
- •1.Загальні положення
- •2. Моральні основи кодексу честі офіцера
- •2.1 Батьківщина
- •3. Військові традиції
- •4. Взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями
- •4.2 Взаємини з підлеглими
- •5. Відповідальність за порушення кодексу честі офіцера.
- •3. Конфліктні ситуації і шляхи їх подолання.
- •1. Якщо стало відомо про предпосилки до конфліктної ситуації, то необхідно:
- •2. У випадку коли інформація про наявність протиріч у міжособистістих (міжгрупових) взаємовідносинах воїнів потрапила на стадії конфлікту що вже почався, необхідно:
- •Індивідуальна виховна робота, її планування та проведення
- •1. Індивідуальний підхід у вихованні військовослужбовців.
- •2. Складові системи індивідуально-виховної роботи.
- •Питання для самоконтролю.
- •III. Організація виховної роботи у підрозділі. Система виховної роботи у підрозділі.
- •1. Методологічні основи виховної роботи у Збройних Силах України
- •2. Закономірності, принципи та основні напрямки виховної роботи, її сутність і зміст
- •3. Правове виховання військовослужбовців
- •Організація та проведення гуманітарної підготовки у підрозділі
- •1. Вимоги Міністра оборони України, Начальника Головного управління виховної роботи м.О. України та основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у зсу.
- •Основні елементи системи керування гуманітарною підготовкою у збройних силах україни.
- •Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки
- •Додаток до директиви Міністра оборони України
- •2. Основні напрямки та головні завдання гуманітарної підготовки в Збройних Силах України.
- •Організація та методика проведення гуманітарної підготовки в збройних силах україни.
- •Особливості проведення гуманітарної підготовки з різними категоріями військовослужбовців.
- •Взаємозв'язок гуманітарної підготовки, бойової підготовки та виховного процесу.
- •Технічні засоби навчання та їх використання у виховній роботі.
- •1. Матеріальне забезпечення виховної роботи. Забезпечення військових частин та підрозділів культурно-просвітницьким майном.
- •Порядок відпуску (видачі), одержання і передачі культурно-просвітницького майна.
- •Організація експлуатації, збереження і ремонту культурно-просвітницького майна.
- •Забезпечення армії і флоту газетами, часописами і літературою
- •2. Технічні засоби навчання. Застосування технічних засобів навчання у системі гуманітарної підготовки.
- •1. Класифікація технічних засобів.
- •Основні вимоги щодо використання технічних засобів та їх застосування у виховному процесі.
- •2. Підготовка матеріалу, що використовується:
- •3. Підготовка обраної апаратури:
- •4. Розподіл інформаційного навантаження за часом:
- •5. Коментар при застосуванні технічних засобів:
- •Виховання в процесі навчання та при несенні служби.
- •Виховання при вирішенні завдань спеціальної підготовки
- •Організація виховної роботи в період виконання завдань вогневої підготовки та бойових стрільб
- •Виховна робота при експлуатації озброєння і техніки
- •Загальна характеристика та особливості несення вартової та внутрішньої служби. Зміст та організація виховної роботи по забезпеченню вартової і внутрішньої служби та боєвого чергування
- •2. Виховна дія на воїнів військового побуту та культурно-просвітницька робота.
- •1. Основні форми і види культурно-масових заходів, методика їх проведення.
- •Виховна робота у бойовій обстановці.
- •1. Вимоги сучасного бою до якостей воїна.
- •2. Основні напрямки планування та організації виховної роботи по підтриманню високої бойової готовності підрозділу.
- •5. Оперативно-тактичними вміннями всіх командирів інстанцій.
- •6. Розвинутим колективним мисленням всіх членів бойового колективу.
- •7. Навичками до активних, ініціативних, самостійних, творчих бойових дій.
- •Питання для самоконтролю.
- •Інформаційно-методичне забезпечення
3. Основні етапи вивчення індивідуальних особливостей воїна
Армійська і флотська практика накопичила різні засоби вивчення особового складу. Спочатку командир вивчає молодих солдатів і матросів за анкетними даними, для чого використовує службові картки, характеристики, медичні книжки та інші документи. Проте це тільки початковий ознайомчий етап великого і тривалого вивчення , інакше, як показує досвід, глибоко і всебічно пізнати людину зі всіма її індивідуальними особливостями і рисами, одержати повне уявлення про її характер, темперамент та інші якості можна тільки на основі постійного особистого спілкування з нею, спостерігаючи за її службою, поведінкою. Спілкування з воїном у процесі його ратної діяльності, повсякденної військової служби, на бойовому чергуванні, при виконанні бойових стрільб і пусків ракет, на навчаннях, у польотах і у морських походах завжди було і залишається основним засобом всебічного вивчення воїна.
Покладаючись на спільні закономірності військової психології, вміло використовуючи методи вивчення особистості, командир отримує достовірні і корисні дані про своїх підлеглих, що дозволяють йому прийняти рішення про їхнє доцільне призначення для виконання різних учбових та бойових задач, здійснювати індивідуальний підхід у повсякденному спілкуванні з ними.
На цій основі будуються:
програма вивчення особового складу;
методика збору даних про особистість воїна;
система накопичення, обробки і узагальнення психологічної інформації.
Програма вивчення особистості воїна.
1. Загальні відомості про воїна
військове звання, прізвище, ім'я, по батькові;
рік, місяць, число народження;
місце народження і час призову на службу;
рід занять до армії (фах);
освіта та загальний інтелектуальний розвиток;
національність;
походження;
загальний фізичний розвиток;
відомості про батьків та близьких;
сімейний стан;
умови життя та виховання у сім'ї (дитячий будинок, школа-інтернат).
2. Спрямованість особистості і мотиви поведінки воїна
домінуюча цілеспрямованість (інтереси, погляди, потреби);
відношення до оволодіння військовим фахом;
відношення до своєї службової діяльності;
успіхи у бойовій підготовці;
про що мріє і що бажає робити після служби;
як використовує відпустку, звільнення.
3. Взаємовідносини з іншими військовослужбовцями
положення у колективі, авторитет;
відношення до товаришів у колективі (з ким дружить);
взаємовідносини з молодшими командирами;
взаємовідносини з офіцерами;
чи задоволений своїм становищем у колективі;
з ким підтримує зв'язок за межами частини, з ким листується.
4. Особливості прояву характеру і темпераменту.
блискучо виражені риси відношення до оточуючого;
вольові риси характеру (мужність, стійкість);
дисциплінованість, виконливість;
відношення до спорту;
навчальна праця;
особливості темпераменту;
переважаючий настрій;
негативні риси характеру;
відношення до морального і матеріального стимулів.
5. Здібності.
розумові та фізичні здібності;
здібності до навчання;
рівень творчого мислення;
відношення до навчання.
6. Суспільна активність.
відношення до суспільного життя;
участь у житті колективу;
інтерес до життя країни та міжнародних подій;
участь у культурно-масових і спортивних заходах;
мотиви діяльності у суспільній роботі.
Загальні психолого-педагогічні висновки.
основні позитивні риси та недоліки особистості;
визначення найважливіших психолого-педагогічних задач, які стоять перед командиром, на шляху подальшої виховної роботи з воїном.
Важливо мати на увазі, що програма - не шаблон. Вона тільки приблизний орієнтир для творчого вивчення підлеглих.
Таким чином вивчення особового складу - психологічно тонка, відповідальна праця офіцера.
Успіх в ній приходить до того, хто володіє відповідними елементами професійної майстерності, добре знає психологічну теорію і методи дослідження, хто близький до підлеглого, проявляє турботу про його потреби і запити.
Вивчення особового складу не є само метою і не повинно перетворюватись у формальне проведення заходів, що не мають практичного використання. Вивчення приносить відчутну користь, якщо воно з самого початку планується як органічна складова частина процесу керівництва колективом, організації бойової підготовки.