Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Семінарсько-практичні заняття №8 -10.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
72.7 Кб
Скачать

2. Форми невідмінюваних іменників

В українській мові не відмінюються:

1) деякі іншомовні загальні назви з кінцевим голосним: авеню, аташе, амплуа, досьє, есе, галіфе, динамо, денді, жабо, какао, ківі, кі­моно, кашне, кенгуру, леді, меню, метро, монпансьє, падре, пенальті, портмоне, самбо, табу, танго, тире, трюмо, фіаско, фойє, фрау, філе, харчо, шоу;

2) іншомовні прізвища з кінцевим голосним: Бізе, Бруно, Вівальді, Дюма, Дідро, Мюссе, Россіні, Руссо та ін.;

3) жіночі прізвища як власне українського походження з кінцевим приголосним, -о, -й, так й іншомовні: Кухаренко, Повертайло, Масло, Ко­мар, Яковець, Заєць, Коломієць, Пінчук, Плахтій, Повалій, Маковій, Свис­тун, Чак, Петраш, Макарович та ін.;

4) слова числівникового різновиду: півдня, піваркуша, підвідділу, пів­світу, півночі, півхліба, пів'яблука тощо;

5) складноскорочені назви ініціального та ініціально-звукового типу: НКЦ ОНЮА, МВС, ДАІ, СТО, НАТО, ЄС, ООН, (але з ЖЕКом, від СНІДу);

6) назви іноземних часописів: «Тайме», «Руде право», «Юманіте» та ін.

  1. Числівники і відчислівникові слова

Числівники - це слова, що означають абстрактну математичну кіль­кість, кількість предметів або їхній порядок при лічбі. За значенням чис­лівники поділяються на кількісні та порядкові, за будовою - прості, склад­ні та складені.

При написанні числівників слід пам'ятати такі правила.

1. У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться і вона не змінюється: (на позначення сотень - змінюється): п'ятнадцять - п'ятнадцятьом, шістдесят - шістдесяти, але двісті -двохсот, шістсот - шестисот, дев'ятсот - дев'ятисот.

2. Якщо перша частина відчислівникового слова записується циф­рами, то кінцева частина приєднується через дефіс: 53-мільйонний, 32-поверховий, 250-квартирний, 120-річчя.

3. Літери дописуються до чисел лише на позначення порядкових числівників: 6-й поверх, з 8-ї ранку, на 10-у кілометрі, на початку 80-х років тощо.

4.Якщо закінчення числівника позначається однією літерою, то до цифри дописується лише закінчення (від основи літери не відривають­ся):

перша - 1-а, друга - 2-а, третю - 3-ю.

5. До римських чисел літери не дописуються: І квартал, у II кварта­лі, з XV століття, XXI століття.

6. У датах назви місяців вживаються у родовому відмінку: перше лю­того, першому лютого, з першим лютого.

  1. Дієприкметники

Дієприкметник - це форма дієслова, яка виражає ознаку предме­та, зумовлену дією іншого предмета: виявлена зброя, вилучена гвинтів­ка, підроблене посвідчення, запропонована посада, оголошена подяка, необдумане рішення, взято до уваги, вжито заходів.

За будовою, граматичними ознаками і синтаксичною функцією ді­єприкметники близькі до прикметників. Подібно до прикметника ді­єприкметник змінюється за родами, числами і відмінками (доведений до відчаю, виконаний трюк, підстрелений птах). За такими граматичними ознаками, як час і стан, дієприкметник наближається до дієслова. Дієс­лівною ознакою дієприкметника є те, що він може керувати іменником (плац, засипаний снігом; подяка, оголошена керів­ником; зброя, вилучена під час обшуку; посвідчення водія, підроблене гро­мадянином К.).

За відношенням до часу дієприкметники бувають теперішнього і ми­нулого часу (згасаючий - згаслий).

За відношенням до стану вони поді­ляються на активні (замерзаюче озеро, процвітаючий бізнес) та пасивні (відпрацьований документ, обеззброєний злочинець).

Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за його дією. Вони мають форму теперішнього (достигаючі яблука, квітучий сад, ле­жачий камінь, правлячий режим, пекучий біль, догоряючий захід) і мину­лого часу (зарослий ставок, намокла одежа).

Вирізняють дієприкметники, що перейшли в іменники: керуючий, відпочиваючий тощо.

При перекладі з російської мови активні дієприкметники тепе­рішнього часу відтворюються підрядними означальними реченнями;

дієприкметники, що перейшли у прикметники та іменники, замінюють­ся відповідними частинами мови:

ведущий - який (що) веде, провідний,

вступающий - який (що) вступає, вступник,

движущийся - який (що) рухається, рухомий,

заведующий - який (що) завідує, завідувач,

начинающий - який (що) починає, початківець,

окружающий - який (що) оточує, навколишній,

служащий - який (що) служить, службовець,

учащийся - який (що) навчається, учень та ін.

Часто трапляються помилки при перекладі російського слова следу­ющий, яке може бути і дієприкметником, і прикметником. Наприклад:

следующая остановка - наступна зупинка,

следующие вопросы - такі питання,

клиент, следующий советам юриста - клієнт, який слухає поради юриста,

следующий через станцию поезд - поїзд, що проходить через стан­цію та ін.

Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яка зу­мовлена дією іншого предмета: виконане завдання, обговорене питання, складений залік, перевірена інформація, написаний реферат, застосова­ний метод, зібраний матеріал.

Вони мають форму лише минулого часу, яка утворюється за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -т-: записаний текст, зірваний урок, завершений етап.

Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу при перекла­ді на українську мову замінюються описовими конструкціями або ді­єприкметниками минулого часу:

приобретаемые навыки - набувані навички,

освещаемый в прессе - висвітлюваний у пресі,

занимаемая должность — обіймана посада,

заключаемый договор - укладаний договір,

записываемый протокол - записуваний протокол тощо.