- •Лексикологія, лексикографія та фразеологія у професійному спілкуванні Семінарсько-практичне заняття №5
- •1. Загальне поняття про лексику, лексикологію, термін та термінологію. Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення
- •Слово як найменша самостійна одиниця мови, його значення
- •2. Лексика сучасної української мови з погляду її походження
- •3. Стилістична диференціація української лексики. Професійна лексика. Канцеляризми та штампи
- •4. Фразеологія у діловому мовленні
- •5. Українська лексикографія. Основні типи словників
Лексикологія, лексикографія та фразеологія у професійному спілкуванні Семінарсько-практичне заняття №5
План
1. Загальне поняття про лексику, лексикологію, термін та термінологію. Слово як найменша самостійна одиниця мови, його лексичне значення.
2. Лексика сучасної української мови з погляду її походження.
3. Стилістична диференціація української лексики. Професійна лексика. Канцеляризми та штампи.
4. Фразеологія у діловому мовленні.
5. Українська лексикографія. Основні типи словників.
Рекомендована література:
1. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. - К., 2002.
2. Козачук Г.О. Українська мова - для абітурієнтів. - К., Вища школа. - 1993.
3. Мацько Л.І., Сидоренко ОМ. Українська мова: Посібник. - К.:, Либідь. - 1996.
4. Сучасна українська мова, ч. 1 / За ред. проф. П.Дудика. - К., 1996.
5. Юрчук О.Ф. Українська мова для юристів. - К., 1995.
Лексика сучасної української літературної мови становить досить струнку та надзвичайно розгалужену систему, яка складається з численних підсистем і взаємопов'язаних мікроструктур. Термінологічний шар національної лексики відображає існуючі концепції наукової картини світу за допомогою термінів.
Основу як української, так і російської термінологічної системи становить питома лексика, що ввійшла в науковий обіг шляхом її дефі-нування. Національна наука розвивається рідною мовою, і саме національна термінолексика використовується фахівцями для закріплення і відтворення наукових досягнень.
На жаль, фактично за всю свою історію українська наукова мова не мала сприятливих умов для свого розвитку. Численні заборони української мови як засобу літературного і громадського спілкування затримували її стильову диференціацію, а водночас формування термінологічної лексики. Проте бурхливий розвиток термінологічних систем переконливо довів, що українська мова досить гнучка і придатна для творення термінологічних назв.
Особливої актуальності у зв'язку із зростанням значущості національної проблематики у сфері термінологічної лексики набувають дослідження, спрямовані на з'ясування національно-специфічного в лексиці, у тому числі й робота з укладання галузевих термінологічних словників, зокрема навчальних.
Активну фахову термінолексику для курсантів і слухачів вищих закладів юридичної освіти покликані презентувати державною мовою джерела як у її фіксації (словники, довідники), так і функціонування (підручники, навчальні посібники, нормативні документи). Зрозуміло, що тільки практика вживання національного терміна в науковій літературі є критерієм його придатності для номінації відповідного поняття в даній термінологічній системі. Тобто термін виробляється і виходить на стандарт внаслідок частоти його вживання в певній фаховій сфері. Спрацьовує зручність термінологічної моделі і його словотворча гнучкість.
Робота юриста потребує спеціальної професійної підготовленості та обізнаності передусім з юридичної термінології, а також галузевої ділової документації, чому активно сприяє відповідна література, переважно термінологічна. У зв'язку з цим для забезпечення професійного навчання у закладах освіти вкрай необхідні термінологічні словники малих форм (тобто навчальні) для нефілологів, зокрема словники особливого, комбінованого, типу з актуалізованою спрямованістю, які мінімізовані відповідно до навчальної мети, конкретних завдань.