Класифікація інновацій [55]

Тип інновації	Зміст інновації
Технологічні	Нові продукти, технології, обладнання, устаткування, джерела енергії, струкційні матеріали та інше
Організаційні	Нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємств та їх об’єднань
Економічні	Нові методи управління наукою, виробництвом, шляхом реалізації функцій планування і прогнозування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності
Соціальні	Різні форми активізації людського фактора, включаючи організацію професійної підготовки і постійного підвищення кваліфікації персоналу, стимулювання його творчої діяльності, професійного змагання, створення комфортних умов життя
Юридичні	Нові та опрацьовані нормативно-правові документи, що визначають та регулюють усі види діяльності підприємств та організацій, фізичних осіб та їх об’єднань

Краснокутьска Н. В. [89] говорить про те, що кількість класифікаційних ознак залежить від критеріїв, використовуваних для типології інновацій. У результаті одна й та сама інновація може бути віднесена до кількох типів (рис. 1.1) [89]. Серед підходів до класифікації інновацій найпоширенішим тепер уважається розподіл їх за змістом та сферою застосування. На основі цього критерію вирізняються великі групи інновацій.

Наведена нижче класифікація використовується в Україні для складання форм статистичної звітності промислових підприємств щодо інноваційної діяльності, проте у науковій літературі може бути наведено інші класифікаії, а також інші визначення.

Технологічні інновації – це діяльність підприємства, пов'язана із розробкою та впровадженням як технологічно нових, так і значно технологічно вдосконалених продуктів (продуктові інновації) і процесів (процесові інновації).

Рис. 1.1. Класифікація інновацій

Технологічно новий продукт – це продукт, технологічні характеристики якого (функціональні ознаки, конструктивне виконання, додаткові операції, а також склад матеріалів і компонентів), чи передбачене використання принципово нових або таких, що суттєво відрізняються від аналогічних, продуктів, які виготовлялися раніше. Такі інновації можуть бути засновані на принципово нових технологіях чи на поєднанні існуючих технологій для нового використання або ж на використанні результатів досліджень і розробок.

Значно технологічно вдосконалений продукт – це існуючий продукт, для якого поліпшуються якісні характеристики, підвищується економічна ефективність виробництва за рахунок використання більш високоефективних компонентів або матеріалів, часткової зміни (однієї або більше) технічних підсистем (для комплексної продукції).

Підприємства, які виконують окремі замовлення і виготовляють одиничні і часто складні види продукції на замовлення користувачів, відносять таку продукцію до інноваційної за умови, що для її виробництва здійснювалося створення і випробування дослідного зразка або інші види досліджень і розробок, які виконувались з метою внесення змін в одну або більше характерних якостей продукції. Якщо ця умова не виконується та якщо окрема одиниця продукції не має властивостей, які відрізняють її від тих, що були характерні для продукції, яка вироблялася раніше, вона не відноситься до інноваційної.

Процесові інновації – це впровадження нових або значно вдосконалених методів виробництва. До даних методів можуть відноситися зміни технологічного устаткування або організації виробництва, а також і те і інше одночасно. Ці методи можуть бути націлені на виробництво нових чи вдосконалених видів продукції, яка не може бути вироблена при використанні традиційних заводських установок або методів виробництва або підвищення ефективності виробництва традиційних видів продукції.

Критерієм віднесення до інновації процесу є впровадження машин і устаткування, які вдосконалюють виробничі методи.

Основними критеріями при віднесенні продукції і процесів до інноваційних є новизна і значущість.

Новизна інновації визначається:

з точки зору її технологічної новизни: використання нових матеріалів, використання нових напівфабрикатів і комплектуючих, отримання принципово нових видів функцій або принципово нових видів продукції; нові технології виробництва, більш високий ступінь механізації й автоматизації, нова організація (застосування нових технологій) виробничого процесу;

з точки зору ринкового середовища: новизна для промисловості у світовому масштабі або ж новизна для промисловості конкретної країни, новизна лише для підприємства.

Значущість інновації для підприємства визначається метою та результатами, що очікуються або вже отримані підприємством у звітному періоді та мають як технологічний, так і економічний характери. А саме:

розробка нових видів продукції задля створення нових ринків збуту або утримання сегментів ринку;

упровадження результатів лідерів у сфері інновації;

адаптація розробленої на стороні технології відповідно до потреб підприємства;

поступове вдосконалення традиційних технічних засобів; зміна способу виробництва традиційних видів продукції; заміна застарілих видів продукції;

розширення асортименту продукції як у рамках основної товарної групи, так і поза ними (але не з метою забезпечення сьогоденного попиту і збільшення доходу підприємства);

підвищення гнучкості виробництва;

зменшення виробничих витрат за рахунок зменшення питомої ваги оплати праці, зменшення споживання матеріалів, електроенергії, браку виробництва, витрат на оформлення і конструкцію продукції;

підвищення ефективності виробництва традиційних видів продукції (під ефективністю розуміють збільшення відношення результату виробництва / обсяг виробленої продукції / до витрат на її виробництво); поліпшення умов праці; зменшення шкоди, що завдає навколишньому середовищу.

Економічні цілі та результати можуть відрізнятися залежно від виду продукції підприємства. Однак окремі цілі та результати, як правило, матимуть місце в усіх випадках інноваційної діяльності.

Не належать до інновацій:

незначні модифікації естетичного або технічного характеру. Наприклад, нові види тканин та товарів легкої промисловості (новий колір або нанесення нового малюнку на тканину, нові фасони одягу, моделей взуття, виробів шкіргалантереї тощо), якщо зміни в них суттєво не вплинули на характеристики, властивості, собівартість продукції, а також на матеріали і компоненти, використані для її виготовлення. У харчовій промисловості використання нових смакових добавок у продукції старого асортименту, наприклад, фруктових та інших добавок у традиційні види йогурту, морозива, хлібобулочних та кондитерських виробів тощо. Нові моделі складної продукції, такої як автомобілі або телевізори, не відносяться до інновацій, а є модифікаціями, якщо внесені зміни суттєво не відрізнятимуть нову модель від тих, що виготовлялись раніше;

розширення номенклатури продукції за рахунок налагодження випуску;

підприємствами нової продукції, що раніше ним не випускалась, але вже достатньо відомої на ринку збуту (можливо непрофільної), з метою забезпечення сьогоденного попиту і збільшення доходу підприємства;

придбання машин і устаткування для розширення виробничих потужностей за рахунок установки додаткових машин традиційних моделей і типів або навіть заміна машин на новіші модифікації тієї самої моделі.

Основні напрями інноваційної діяльності у теоретичному аспекті. Класифікація новацій, інноваційних процесів, нововведень, використання класифікатора в управлінні інноваціями. Формування конкурентного середовища. Розвиток конкуренції щодо інноваційної діяльності.