1. Макроекономіка як наука

1.1. Місце макроекономіки в системі економічних наук.

Механізм господарювання економічних суб'єктів розглядається на трьох рівнях — у рамках фірми (закономірності її поведінки вивчаються мікроекономікою), в рамках регіональної економіки (вивчаються мезоекономікою) і в рамках національної економіки як цілісної системи (вивчаються макроекономікою). Макро ( від грецького macroos) у складних словах означає «великий», «крупний». Макроекономіка – як теоретична основа економічної політики, це галузь науки, що досліджує закономірності функціонування й тенденції розвитку національної економіки в цілому, а також інструменти й методи її регулювання. Інакше кажучи, це наука про агреговану поведінку суб'єктів в економіці. Саме сукупні економічні тенденції є об'єктом дослідження макроекономіки.

Макроекономічний підхід дослідження економічних процесів та явищ має ряд особливостей. По-перше, він спрямований на вивчення принципів формування агрегованих показників, що характеризують рівень або тенденції розвитку економіки в цілому: національний доход, загальний рівень цін, загальні обсяги зайнятості та обсяги інвестицій, темпи економічного зростання. Основні суб'єкти ринкової економіки (виробники та споживачі) також розглядаються як агреговані сукупності. Це означає, що мотиви поведінки та дії економічних агентів інтерпретуються таким чином, начебто усі взаємозалежні виробники об'єднані в особі одного, що випускає національний продукт, а всі споживачі представлені на ринку як сукупний споживач, що пред'являє попит на цей продукт в обмін на доход, отриманий від продажу факторів виробництва.

По-друге, на відміну від мікроекономічного аналізу, при якому рішення виробників і споживачів та їх дії на окремих ринках розглядалися як незалежні, вивчення економіки в цілому припускає необхідність розгляду взаємодії між економічними суб'єктами через систему взаємозалежних ринків.

По-третє, при макроекономічному підході розширюється число економічних суб'єктів, що визначають стан і розвиток економіки. До складу цих суб'єктів, вплив яких на економіку стає об'єктом вивчення, крім виробників і споживачів входить і держава. У відкритих же моделях функціонування національної економіки до складу суб'єктів макроекономічного аналізу включається також і уряд інших країн.

Макроекономіка досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства, тому вона постійно розвивається.

Специфічним завданням макроекономіки є пізнання, систематизація, узагальнення та пояснення процесів, які обумовлюються механізмом функ­ціонування народного господарства у цілому. Макроекономічний аналіз складається з національного рахівництва, прогностичного моделювання.

Аналіз дає змогу визначити макроекономічні параметри минулого пе­ріоду з метою отримання інформації функціонування економіки. Що дає можливість корегування та розробки нових економічних концепцій.

Прогностичне моделювання визначає які фактори і яким чином впли­вають на макропоказники в майбутньому