Загальна характеристика системи аналітичних показників стану інноваційної діяльності

Групи (підгрупи) показників	Кількість показників	Із них за стадіями інноваційної діяльності
		I	II	III
1	2	3	4	5
1. Науково-технічного рівня	19	5	9	5
1.1. Забезпечення інтелектуальною власністю	7	2	4	1
1.2. Технічного рівня	5	2	3	-
1.3. Конкурентоспроможності	1	-	-	1
1	2	3	4	5
1.4. Правової захищеності	4	1	1	2
1.5. Технологічної залежності	2	-	1	1
2. Інноваційного процесу	25	9	11	5
2.1. Інноваційної активності	2	-	-	2
2.2. Інтенсивності	4	1	3	-
2.3. Насичуваності	7	2	4	1
2.4. Комплектності	5	3	-	2
2.5. Продовження	3	1	2	-

Закінчення табл. 5.1

1	2	3	4	5
2.6. Повноти охоплювання	4	2	2	-
3. Ефективності інноваційної діяльності	16	1	1	14
3.1. Комерційної потреби	1	-	-	1
3.2. Широти та універсальності використання	2	1	1	-
3.3. Фінансові показники	6	-	-	6
3.4. Інвестиційні показники	4	-	-	4
3.5. Стимулювання показники	3	-	-	3
За всіма групами	60	15	21	24

Як свідчить табл. 5.1, система показників включає в себе три групи та 16 підгруп показників 60 видів, при цьому на стадії створення та / або набування інновацій – 15, на стадії освоєння та використання – 21 і на останній стадії – 24 показники. Розглянемо більш детально особливості побудови та змісту показників кожної групи і підгрупи (на прикладі одного–двох показників).

До першої групи показників науково-технічного рівня інновацій включено п’ять підгруп аналітичних показників.

• КІВ – коефіцієнт забезпеченості інтелектуальною власністю. Науковці [71] встановили, що він визначає наявність у підприємства інтелектуальної власності та прав на неї у вигляді патентів на винаходи, промислові зразки:

КІВ = ВІ / АВН, (5.1)

де ВІ – інтелектуальна власність.

• КНМ – коефіцієнт технічного рівня, а саме майна, призначеного для НДР і ДКР. Він показує частку майна експериментального і дослідницького призначення, придбаного устаткування, пов'язаного з інноваціями, за свідченнями науковців [71]:

Кнм = ЗДП / ЗВП, (5.2)

де ЗДП – вартість устаткування досвідчено-приладового призначення, грн.;

ЗВП – вартість устаткування виробничого призначення, грн.

• РКІП – рівень конкурентоспроможності інноваційної продукції (бали). Належить до третьої підгрупи аналітичних показників:

РКІП=∑ Д_iБ_i, (5.3)

де Д_i – доля інноваційної продукції i-го рівня конкурентоспроможності у загальному об’ємі відвантаженої інноваційної продукції;

Б_i – бальна оцінка i -го рівня конкурентоспроможності.

За рівнями конкурентоспроможності науковці [71] прийняли: 1-й рівень – регіональний; 2-й рівень – український; 3-й рівень –прикордонних держав; 4-й рівень – держав, що розвиваються; 5-й рівень – промислово розвинутих держав. Бальна оцінка кожного рівня конкурентоспроможності залежно від масштабів ринку склала відповідно 1, 2, 3, 5 и 7 балів.

• ППЗ – показник повноти правової захищеності продукт-інновацій (%). Належить до четвертої підгрупи показників:

ППЗ = КІПЗ _ПТ / ЗКІ _ПТ, (5.4)

де КІПЗ _ПТ – кількість продукт-інновацій, захищених не менш ніж двома документами (свідоцтвом на корисну модель, на товарний знак);

ЗКІ _{(ПС, ПТ)} – загальна кількість створенних процес- / продукт-інновацій.

Цей показник характеризує ступінь надійності захисту комерційних інтересів підприємства і забезпечує реалізацію інноваційної продукції.

• ПТЗ – показник технологічної залежності (%). Належить до п’ятої підгрупи аналітичних показників науково-технічного рівня інновацій:

ПТЗ = 100 КІЛ _{(ПС, ПТ)} / ЗКІ _{(ПС, ПТ)} , (5.5)

де КІЛ _{(ПС, ПТ)} – кількість процес- / продукт-інновацій, використовуваних за ліцензійними договорами;

ЗКІ _{(ПС, ПТ)} – загальна кількість створенних процес- / продукт-інновацій.

Високе значення ПТЗ – свідчення про обмежені можливості виходу інноваційної продукції на ринки інших держав.

До другої групи показників інноваційного процесу належать шість підгруп аналітичних показників, особливості розрахунку яких характеризуються нижче.

• КОП - коефіцієнт інноваційної активності підприємства, а саме освоєння нової продукції. Він характеризує здібність підприємства до впровадження інноваційних технологічних змін [71]:

Коп = ВРНП / ВрЗ, (5.6)

де ВРНП – виручка від продажу нової або вдосконаленої продукції і продукції, виготовленої з використанням нових або поліпшених технологій, грн.;

ВРЗ – загальна виручка від продажу всієї продукції (робіт, послуг), грн.

• КПР – коефіцієнт інтенсивності створення інновацій. Як свідчять науковці [71], цей коефіцієнт характеризує професійно-кадровий склад підприємства:

Кпр = Пн / Чр, (5.7)

де Пн – число зайнятих у сфері НДР і ДКР, чол.;

Чр – середня чисельність працівників підприємства, чол.

• КНВ_ПС – коефіцієнт насичуваності використовуваними процес-інноваціями (%). Належить до третьої підгрупи аналітичних показників:

КНВ _ПС = 100 КВЗП _ПС / КТП _ПС, (5.8)

де КВЗП _ПС – загальна кількість використовуваних процес-інновацій;

КТП – загальна кількість всіх технологічних процесів.

При приведенні процес-інновацій було [71] використано таку шкалу: принципово нові технології – 5 балів; вперше за кордоном – 3 бали; нові у державі – 2 бали; всі останні технології – 1 бал. Бальна форма пояснюється тим, що вирахування питомої ваги використовуваних у певному періоді процес-інновацій в натуральних величинах зменшує ступінь насичуваності підприємства сучасними технологіями.

• РКРС _ПТ – рівень комплектності розробки продукт-інновацій (%), тобто частка нової продукції, яка відповідає сукупності основних потреб [12]. Належить до четвертої підгрупи аналітичних показників:

РКРС _ПТ = 100 × КІОП _ПТ / ЗКІ _ПТ, (5.9)

де КІОП_ПТ – кількість продукт-інновацій, які відповідають основним потребам;

ЗКІ_{(ПС, ПТ)} – загальна кількість створенних процес- / продукт-інновацій.

• СТС – середній термін створення процес- / продукт-інновацій (роки). Належить до п’ятої підгрупи аналітичних показників:

СТС=∑ ЗКІ _{(ПС, ПТ) i} t _i / ∑ ЗКІ _{(ПС, ПТ) I}, (5.10)

де ∑ЗКІ _{(ПС, ПТ) i} – кількість процесс- / продукт-інновацій, створених протягом певної частини років.

• КПОІ_ПС – коефіцієнти повноти охоплення груп передових технологій використовуваними процес-інноваціями (%). Належить до шостої підгрупи аналітичних показників:

КПОІ _ПС = 100 КГТ _ПС / КГТЗ, (5.11)

де КГТ _ПС – кількість груп передових технологій підприємства, в яких використовуються процес-інновації;

КГТЗ – загальна кількість груп передових технологій.

До третьої групи аналітичних показників ефективності інноваційної діяльності належить п’ять підгруп розглянутих нижче показників.

• ПКПІ – показник комерційної потреби інновацій, який гарантує отримання економічного ефекту. Належить до першої підгрупи показників:

ПКПІ=КЛІ _{(ПС, ПТ)} / ЗКІ _{(ПС, ПТ)} , (5.12)

де КЛІ _{(ПС, ПТ)} – загальна кількість ліцензійних договорів, включених до створених процес- / продукт-інновацій.

• ПШВІ – показник широти використання інновацій, який показує характер їх продажу. Належить до другої підгрупи аналітичних показників:

ПШВІ= , (5.13)

де КO_ij – i-а організація, в якій використовується j-а створена (розроблена) на розглянутому підприємстві процес- / продукт-інновація;

m – загальна кількість підприємств-використовувачів;

n –загальна кількість створених інновацій.

До кількості фінансових показників (тобто до четвертої підгрупи розглянутої системи) входит ряд аналітичних показників.

• КІЗ – коефіцієнт інноваційного зростання. Він характеризує стійкість технологічного зростання і виробничого розвитку:

Кіз = ІД / ІЗ, (5.14)

де ІД – вартість науково-дослідних і навчально-методичних інвестиційних проектів, грн.;

ІЗ – загальна вартість інших інвестиційних витрат, грн.

• КЕЗС – коефіцієнт ефективності загального стимулювання інноваційної діяльності:

КЕЗС = РЕЕІ / ФОПІ, (5.15)

де РЕЕІ – річний економічний ефект від інноваційної діяльності, тис. грн.;

ФОПІ – річний фонд сплати праці в інноваційній сфері, тис. грн.

КЕЗС – показує загальну ефективність стимулювання інноваційної діяльності на розглянутому підприємстві, а також в порівнянні із підприємствами-конкурентами.

• КЕДС – коефіцієнт ефективності додаткового стимулювання:

КЕДС = DРЕЕІ / DФОПІ, (5.16)

Де DРЕЕІ – приріст економічного ефекту від інноваційної діяльності в поточному періоді порівняно із базовим, тис. грн;

DФОПІ – приріст фонду сплати праці в інноваційній сфері в поточному періоді порівняно із базовим, тис. грн;

КЕДС характеризує прирісну ефективність стимулювання, що дає можливість динамічних зіставлень та порівнянь КЕДС із КЕЗС.

Автор наукового джерела [38] розподіляє показники інноваційної конкурентоспроможності на показники макрорівня, мезорівня (галузь, регіон), мікрорівня. Ці показники наведені у табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Перелік показників для оцінки інноваційної конкурентоспроможності на різних ієрархічних рівнях

Макрорівень	Мезорівень (галузь, регіон)	Мікрорівень (підприємство)
1	2	3
1) частка працівників з вищою освітою у загальній кількостізайнятих в економіці	1) чисельність працівників з вищою освітою у процентах до загальної кількості зайнятих у галузі (регіоні)	1) частка працівників з вищою освітою у загальній чисельності працюючих на підприємстві
2) частка підприємств, використовуючих навчання персоналу, прямо направлене на розвиток і / або введення інновацій у загальній кількості підприємств економіки	2) чисельність підприємств, що використовують навчання й підготовку персоналу, пов'язаного з інноваціями, до загального числа підприємств, що діють у даній галузі (регіоні)	2) витрати на навчання й підготовку персоналу, пов'язаного з інноваціями, у процентному співвідношенні від загального обсягу підприємства
3) видатки на дослідження й розробки як відсоток від доданої вартості, створеної за всіма галузями економіки;	3) видатки на дослідження й розробки як відсоток від доданої вартості, створеної в галузі (регіоні)	3) видатки на дослідження й розробки у процентному співвідношенні від загального обсягу підприємства
1	2	3
4) частка підприємств, які одержують субсидії держави для інноваційного розвитку, у загальній кількості підприємств в економіці	4) питома вага підприємств, що одержують державні субсидії на інновації, у загальному числі підприємств у галузі (регіоні)	4) частка субсидій з різних джерел ( федерального, регіонального, місцевого, благодійних фондів тощо) на інноваційну діяльність у загальних витратах на інновації
5) частка підприємств, що вводять інновації, у загальній кількості	5) питома вага підприємств, що впроваджують інновації у	5) кількість впроваджених інновацій на підприємстві у відсотках до загальної
1	2	3
підприємств в економіці;	себе, у загальній кількості підприємств у галузі (регіону)	кількості інновацій, впроваджених у галузі
6) частка малих і середніх підприємств, які співпрацюють з іншими, у загальній кількості малих і середніх підприємств економіки	6) чисельність малих і середніх підприємств у галузі (регіоні), що співпрацюють з іншими, у відсотках до загальної кількості малих і середніх підприємств у галузі (регіоні)	6) питома вага контрактів співробітництва із підприємствами середньої й малої форм, що доводяться на дане підприємств, у загальній кількості контрактів
7) видатки на інновації від загального обігу економі -ки	7) процентне співвідношення видатків на інновації у загальному обороті в галузі (регіоні)	7) видатки підприємства на інновації як відсоток від загального обігу підприємства
8) частка продажів продуктів, які є новими для ринку, від загального обороту продукції в економіці;	8) обсяг продажів продукції, яка пройшла значні технологічни зміни або знову впроваджена як відсоток від загального обсягу продажів у галузі (регіоні)	8) питома вага обсягу продажів продукції, яка отримала значні техно-логічні зміни або знову впроваджена, у загальному обсязі продукції підприємства
8) частка продажів нових для підприємства, але не для ринку продуктів, від загального обігу продукції в економіці	8) обсяг продажів продукції, яка має вдосконалення, як відсоток від загального обсягу продажів у галузі (регіоні)	8) питома вага обсягу продажів продукції, яка має вдосконалення, у загальному обсязі продукції підприємства
10) частка підприємств в економіці, які патентують свої винаходи	10) чисельність підприємств у галузі (регіоні), які патентують свої винаходи, як процентний вміст від загального числа підприємств у галузі (регіоні)	10) відсоток кількості патентів, що доводяться на дане підприємств, від загальної кількості патентів у галузі
1	2	3
11) частка підприємств, які використовують нові торгівельні марки, у загальній кількості підприємств в економіці	11) чисельність підприємств, які використовують нові торгівельні марки, як процентний вміст від загальної кількості підприємств у галузі (регіоні)	11) частка використаних нових торгівельних марок, що доводяться на підприємство, у загальній кількості використаних нових торгівельних марок у галузі
12) частка підприємств, які використовують реєстрацію частин проекту, у загальній кількості підприємств в економіці	11) чисельність підприємств, які використовують реєстрацію частин проекту, як процентний вміст від загальної кількості підприємств у галузі (регіоні)	12) кількість реєстрацій частин проекту, що доводяться на підприємство, у відсотках від загальної кількості реєстрацій у галузі

Це узагальнення здається найбільш обгрунтованим та систематизованим. Автором [38] ці показники було використано для визначення інтегрального показника інноваційної конкурентоспромо- жності різних підприємств однієї галузі, а також для порівняння інноваційної конкурентоспроможності за окремими галузями різних країн. Таким чином, наведену класифікацію показників можна вважати істотною.

Митєнєв В. В. і Селякова С. А. [184] визначають показники моніторингу ресурсів і результатів інноваційної діяльності, розподіляючи їх на такі: показники обсягу й структури витрат на інновації, показники технологічного обміну, показники інноваційної активності, показники обсягу, структури і динаміки виробництва й реалізації інноваційної продукції, показники впливу інновацій на результати діяльності підприємств і організацій. Цю класифікацію наведено у табл. 5.3.

Таблиця 5.3

Показники моніторингу ресурсів і результатів інноваційної діяльності

Групи показників	Показники
1	2
1. Показники обсягу й структури витрат на інновації	Витрати на наукові дослідження й розробки, пов'язані із впровадженням нових продуктів і технологічних процесів, млн. руб. Витрати на придбання прав на патенти, ліцензій на використання придбань, промислових зразків, корисних моделей, млн. руб. Витрати на придбання безпатентних ліцензій у сторонніх підприємств, організацій, приватних осіб, млн. руб. Витрати на придбання програмних засобів, пов'язаних зі здійсненням інновацій, млн. руб. Витрати на виробничі проектно-конструкторські роботи, пов'язані з технологічним оснащенням, організацією виробництва, початковим етапом випуску нової продукції, млн. руб. Витрати на технологічну підготовку виробництва, пробне виробництво й випробування, пов'язані із впровадженням технологічних інновацій, млн. руб. Витрати на підготовку й перепідготовку персоналу у зв'язку із впровадженням технологічних інновацій, млн. руб. Витрати на маркетингові дослідження з випуску нових продуктів на ринок, на рекламу, млн. руб. Частка витрат на технологічні інновації у валовому регіональному продукті, %. Витрати на роботи із пріоритетних напрямків досліджень і розробок на території в діючих цінах, млн. руб.
2. Показники технологічного обміну	Показники, що враховують кількість придбаних (переданих) технологій за наступними формами придбання (передачі): - патентні ліцензії, права на патенти; - результати досліджень і розробок; - "ноу-хау", угоди на передачу технологій; - покупка (продаж) устаткування; - цілеспрямований прийом на роботу кваліфікованих фахівців; - одержання технологій на основі наданих інвестицій;
3. Показники інноваційної активності	Кількість створених зразків нової техніки в розглянутому й попередньому роках відповідно, шт. Кількість освоєних нових видів продукції в розглянутому й попередньому роках відповідно, шт. Кількість створених видів сертифікованої продукції в розглянутому й попередньому роках відповідно, шт. Кількість отриманих ліцензій на виробництво нових видів продукції, шт. Частка державного сектора у виконанні наукових досліджень, %. Частка інноваційної продукції в загальному обсязі промислової продукції території, %. Рівень інноваційної активності підприємства, %
4. Показники обсягу, структури й динаміки виробництва й реалізації інноваційної продукції	Обсяг інноваційної продукції на території в діючих цінах, млн. руб. Обсяг продукції, що піддається значним технологічним змінам або знову впровадженої, млн. руб. Обсяг продукції, що піддається вдосконаленню, млн. руб. Обсяг продукції промисловості на території, у діючих цінах, млн. руб. Частка інноваційної продукції в загальному обсязі промислової продукції території, %. Динаміка продажів за рахунок здійснення інновацій
5. Показники впливу інновацій на результати діяльності підприємств і організацій	Сума прибутку від реалізації інноваційної продукції, млн. руб. Частка прибутку від реалізації інноваційної продукції в загальній сумі річного прибутку, %. Показники, що відображають зниження витрат виробництва в результаті впровадження інновацій за рахунок скорочення витрат на оплату праці, матеріали, енергію й ін.

Автори [97] розподіляють показники інноваційної діяльності наступним чином, враховуючи необхідність освітньої діяльності при розробці інновацій: показники освітньої діяльності, що стимулюють розвиток інноваційної діяльності; показники навчання інноваційної діяльності; показники діяльності зі створення інновацій. Автори цього джерела розглядають можливості підвищення ефективності інновацій за рахунок формування ефективних економічних відносин багатогалузевих інтегрованих структур за участю вищих навчальних закладів.

Здебільшого на рівні галузі обмежуються аналізом співставлення показників витрат та результатів інноваційної діяльності [203]. При цьому припускаються наступного узагальненого розподілу. Показники витрат на інноваційну діяльність: витрати на технологічні інновації; витрати на дослідження й розробки; витрати на придбання прав на патенти, ліцензій на використання винаходів, промислових зразків, корисних моделей; витрати на навчання й підготовку персоналу; витрати на машини, устаткування, установки, інші основні фонди й капітальні витрати, пов'язані із впровадженням продукт- і процес-інновацій; витрати на маркетингові дослідження. Показники результатів інноваційної діяльності: частка інноваційної продукції в загальному обсязі продукції галузі; обсяг інноваційної продукції.

Автори [71] виділили головні рекомендовані спрямування у використанні розробленої системи аналітичних показників: отримання загальної оцінки стану інноваційної діяльності на підприємстві, тенденцій і факторів її розвитку; розробка прогнозів на коротко-, середньострокову перспективи; виготовлення базової концепції розвитку і удосконалення управління інноваційною діяльністю на оглядовий період; розробка стратегій реалізації цілей інноваційної політики; формування цільових програм державної підтримки пріоритетних напрямів у розвитку інноваційної діяльності.

Автори [71] з метою підвищення якості прийнятих рішень на всіх рівнях управління пропонують: включити до числа обстежуючих статистичними органами об’єктів малі інноваційні та промислові підприємства; поєднати періодичну звітність із спеціально організованими вибірковими обслідуваннями інноваційної діяльності з більш широкого кола показників; уточнити критерії новизни продукції; використовувати методи експертних оцінок для перекладу якісних характеристик інновацій у кількісні, вводити у практику типову методику проведення інноваційного аналізу.