Література:

1. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2007. – Глава 1-3, ст. 12-84

2. Богиня Д.П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2001. Вступ, глава 1

3. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2003 – Вступ, Глава1

4. Генкин Б.М. Экономика и социология труда. Уч. для вузов. – 3-е изд. – М.:НОРМА, 2001. – Глава 3.

5. Друкер, Питер, Ф. Задачи менеджмента в 21 веке.: Пер. с англ.: Уч.пос . – М.: «Вильямс», 2001. – Глава 2.

Заняття 2. Ринок праці в економічній системі

План:

1. Ринок праці: сутність, структура, механізм функціонування.

2. Поняття «ринок праці», «ринок робочої сили» та «ринок робочих місць».

3. Різні теоретичні підходи до аналізу ринку праці.

4. Структура ринку праці. Сегментація ринку праці за різними ознаками.

Теми рефератів:

1. Формування ринку праці в Україні та його особливості.

2. Державна програма зайнятості населення, її правова та фінансова основа, призначення.

3. Оцінка стану регіонального ринку праці в Україні.

Дискусійні питання

1. Поясніть практичне значення дослідження вікової, статевої і професійно-кваліфікаційної структур трудових ресурсів.

2. Проблеми і основні тенденції формування та функціонування ринку праці ЄС, США, Японії.

Література:

1. Закон України «Про зайнятість населення» /Закони України. Т. 1. – К.: Інститут законодавства, 1996.

2. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2007. – Глава 5, ст..128-152

3. Богиня Д.П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2001. Вступ, глава 2-3.

4. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2003 – С.

5. Генкин Б.М. Экономика и социология труда. Уч. для вузов. – 3-е изд. – М.:НОРМА, 2001. – Глава 3.

Заняття 3. Зайнятість населення і безробіття

1. Поняття «зайнятість», його економічна та соціальна сутність.

2. Проблеми зайнятості в Україні.

3. Безробіття, його показники та види безробіття. Природна норма (рівень) безробіття.

4. Управління зайнятістю в Україні. Активна і пасивні політика управління зайнятістю.

Теми рефератів:

1. Політика управління зайнятістю в Україні.

2. Міжнародний досвід регулювання зайнятості.

3. Світові тенденції зайнятості і безробіття.

Дискусійні питання

1. Європейська стратегія зайнятості та її значення.

2. Які роль відіграють гнучкі форми зайнятості?

3. Проаналізуйте види безробіття за тривалістю незайнятості і часом пошуку роботи в Україні.

Завдання

Задача 1.

Розрахуйте рівень безробіття за методикою МОП і вітчизняним законодавством, якщо відомо: загальна чисельність населення регіону на початок року становить 145 тис. чол.. Протягом року народилося 12,4 тис. чол.., а померло 14, 6 тис. чол.. Чисельність працездатного населення відповідного віку стануть 79% середньорічної чисельності, з них: економічно активне населення – 68, 5%. Кількість безробітних становить 7 тис. осіб, з них – зареєстровані в державній службі зайнятості – 3 тис.чол.

Задача 2

Знайти рівень безробіття та рівень зайнятості відповідно до законодавства України. Все населення складає 19,5 млн.чол. З них: 4,6 млн. – діти до 16 років, 670 тис.чол. – особи, що знаходяться в психіатричних лікарнях та виправних закладах; 5,3 млн. чол. – вибули з числа робочої сили; 1 млн. чол. – зареєстровані безробітні, 10 чол. – зайняті неповний робочий день.

Задача 3.

Розрахуйте рівень безробіття за методикою МОП, якщо трудові ресурси регіону становлять 1851 тис.чол. Особи, що навчаються, у віці старше 16 років – 10 тис.чол., військовослужбовці строкової служби –7 тис.чол.., інші особи, що не відносяться до економічно активного населення – 61 тис.чол. Безробітних –226 тис.чол., в тому числі, зареєстрованих в державній службі зайнятості – 35 тис.чол.

Задача 4.

Розрахуйте рівень безробіття за методикою МОП, якщо відомо: загальна чисельність населення – 46 млн., відомо, що з них: 20 млн. чол. працюючі, 2 млн. чоловік – безробітні, пенсіонери становлять 14 млн. чол.

Довідково:

Рівень безробіття (за методологією МОП) визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.

Рівень зареєстрованого безробіття визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості (на кінець звітного періоду), до середньорічної кількості населення працездатного віку.