Визначити поняття :
Фігури слів :
Метафора – ___________________________________________________________
______________________________________________________________________
Метонімія – __________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Синекдоха – ___________________________________________________________
______________________________________________________________________
Фігури розташування слів :
Інверсія – _____________________________________________________________
______________________________________________________________________
Плеоназм –____________________________________________________________
______________________________________________________________________
Силепс –_____________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Повторення – ________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Хіазм – ______________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Прикладка –_________________________________________________________
_______________________________________ _____________________________
Фігури думок :
Гіпербола – __________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Літотес –_____________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Натяк – _____________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Перифраза –__________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Порівняння –_________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Градація – ___________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Перелічення –________________________________________________________
_____________________________________________________________________
Випередження – ______________________________________________________
_____________________________________________________________________
Замовчування – ______________________________________________________
_____________________________________________________________________
Іронія – _____________________________________________________________
_____________________________________________________________________
2. Основні положення техніки мовлення :
Визначити чотири типи дихання : _______________________________________
_____________________________________________________________________
Надати визначення понять :
а)діапазон –__________________________________________________________;
б) тембр –____________________________________________________________
3. Визначити поняття дикція –__________________________________________
_____________________________________________________________________
4. З’ясувати поняття темпоритм –______________________________________
_____________________________________________________________________
ЛІТЕРАТУРА :
Фесенко С.Г. Вивчаємо українську мову. Універсальний посібник. –Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО»,2007. – С. 221 – 243.
БЛОК ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. З художньої літератури дібрати приклади вживання метафори, інверсії,
синекдохи, гіперболи, іронії.
2. До кожної з форм фігури думок доберіть самостійно складені приклади.
Свою відповідь обґрунтуйте теоретичними положеннями.
3. Запам’ятайте поради збереження голосу, спробуйте передати їх на
письмі:
монотонне мовлення стомлює м’язи голосового апарату, оскільки тоді функціонує тільки одна група м’язів.Чим виразнішим є мовлення, тим воно
корисніше.
не можна швидко ходити в холодні дні після тривалої роботи голосового апарату, оскільки при інтенсивних рухах дихання частішає, стає глибшим і більше холодного повітря потрапляє в дихальні шляхи.
4. У роботі над скоромовками не можна просто вимовляти слова, треба
знайти в них певний смисл. Починати роботу над текстами скоромовок
варто в повільному темпі, заздалегідь потренувавшись у вимові найсклад-
ніших поєднань слів окремо. Потім можна поступово прискорити темп
вимовляння скоромовок, не забуваючи про логічні наголоси.
Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ.
Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.
Варка варила вареники, Василь взяв вареники, Варка Василя варехою,
Василь Варку вареником.
Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх, упав на поріг, впустив пиріг.
У домі Дмитра дим, ходімо швидше рятувати Дмитрів дім.
Залізне зубило залізо любило, зубило в залізо залізно залізло.
Лили, лили, лили, пили, пили, пили, лили, лили діти, пили, пили квіти , виростали квіти, виростали діти.
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
ТЕМА: «Набір відповідних тактичних та мовних засобів у межах конкретного
виду усного вербального спілкування».
План
1. Мовні засоби, стилістичні звороти мовлення.
2. Основи техніки мовлення.
МОВНІ ЗАСОБИ, СТИЛІСТИЧНІ ЗВОРОТИ МОВЛЕННЯ
Можливість виразити ту саму думку різними засобами становить багатство мови. Згідно з класифікацією стилістичних зворотів мовлення вони поділяються на :
1) фігури слів;
2) фігури розташування слів ;
3) фігури думок.
ФІГУРИ СЛІВ
Метафора (дослівно – перенесення) – використання слів не в їхньому пря-мому значенні, а в переносному, наприклад: потік мовлення, плоди просвіти, блискуча думка, кермо влади.
Метонімія (буквально – перенесення назви) – заміна одного слова іншим за суміжністю значень, тобто за суміжністю означуваних фактів, назви чогось аб-страктного – назвою конкретного, назви прикмети – замість факту, прикметою якого вона є, наприклад: «вони мешкають під одним дахом», тобто у тому самому будинку; «юності властива легкодумність», тобто вона властива молодим людям.
Синекдоха (буквально – з’єднання або сполучення) – назва частини замість назви цілого, частиною якого вона є, назва виду замість роду, назва одиничного замість множинного і навпаки, наприклад: «усе батькове майно перейшло до рук сина».
Антомасія – (заміна одного імені іншим), наприклад : «Кобзар» замість
Т.Г. Шевченко, «Римський оратор» замість М.Т. Цицерона.
ФІГУРИ РОЗТАШУВАННЯ СЛІВ
Інверсія, тобто заміна звичайного порядку слів у реченні. Така заміна є характерною для поетичної мови, наприклад: «життя скороминуще», «доля гірка», «нічка приємна».
Плеоназм, тобто зайва повнота висловлювання, наприклад: «я особисто, як на мене, я не хочу нав’язувати вам своєї думки».
Силепс – тобто узгодження слів за змістом, а не за граматичними формами, наприклад: «Більшість присутніх мають таку думку» (замість – більшість має).
Повторення, наприклад : «Увесь час ідеться про нього, лише про нього і більше ні про кого».
Хіазм: оскільки цю фігуру названо за формою букви Х, вона складається з повторення тих самих слів у зворотному порядку в різних частинах речення. На-приклад: «Треба пам’ятати, щоб не забути, і не забути, щоб пам’ятати».
Прикладка – тобто таке розташування слів у реченні, в якому наступна частина уточнює або доповнює попередню, наприклад: «Треба дбати про збе-реження нашого природного довкілля, наш життєвий простір».
ФІГУРИ ДУМОК
Гіпербола, або перебільшення, як і інші фігури думок, не змінює ні змісту, ні їхніх сполучень. Вона лише робить повідомлення виразнішим, наприклад: «Перед нашими очима без краю і без кінця простяглася рівнина».
Літотес ( літота) – буквально «спрощення», але вживається в розумінні «зменшення», як пряма протилежність гіперболи, наприклад : «Я знаю, що я нічого не знаю», – сказав Сократ.
Натяк на якийсь відомий факт або подію, наприклад: «Натовп кинувся за своїм ватажком, як Панургове стадо» (з роману Фр. Рабле , в якому йдеться про овець, що кинулися в море слідом за своїм ватажком, якого скинув з корабля в море Панург).
Перифраза – заміна одного висловлювання іншим рівнозначним або заміна власного імені загальним, наприклад: «Ми читали» – «Ми займалися читанням».
Порівняння – найпоширеніший прийом. Порівняння, звичайно, супрово-джується сполучниками – як, немов, наче, наприклад : «Немов вичавлений ли-мон, він почував себе після безсонної ночі».
Градація – поступове збільшення чи зменшення якості та кількості, що їх виражають слова, наприклад : «Ранком ще було холодно, потім потеплішало, а після обіду стало зовсім тепло».
Перелічення, наприклад: «Усі давні народи – і єгиптяни, і вавилоняни, і греки, і римляни – залишили нам багато зразків своїх досягнень у ґалузі куль-тури».
Випередження або передбачення, визначення наперед, наприклад: «Ви , звичайно, скажете, що все це дуже відоме».
Замовчування – наприклад; «Це було невимовне видовище, але що я скажу про це?»
Іронія – удавання, прикидання, наприклад: «Мабуть, тобі більше подоба-ється бути першою людиною на селі, ніж останньою міста?»
ОСНОВИ ТЕХНІКИ МОВЛЕННЯ
Розрізняють чотири типи дихання: верхнє, грудне, діафрагмальне, діафраг-мально – реброве.
Людський голос може вільно змінюватися по висоті в межах приблизно двох октав, хоча в звичайному мовленні ми задовольняємося трьома – п’ятьма нотами.
Діапазон – обсяг голосу. Межі його визначаються найвищим і найнижчим тоном. Звуження діапазону голосу веде до появи монотонності. Одноманітність звучання притупляє сприйняття, присипляє.
Тембр – забарвлення звуку, яскравість, а також його м’якість, теплота. індивідуальність.
Дикція – це ясність і чіткість у вимові слів, складів і звуків. Вона залежить від злагодженої та енергійної роботи всього мовленнєвого апарату, який включає губи, язик, щелепи, зуби, тверде й м’яке піднебіння, маленький язичок, гортань, задню стінку глотки, голосові зв’язки .
Швидкість загалом і тривалість звучання окремих слів, складів, а також пауз у поєднанні з ритмічною організованістю, розміреністю мови складають її темпо-ритм. Це дуже важливий елемент мовлення, оскільки, як влучно підкреслив
К. Станіславський, «інтонація й паузи самі по собі, крім слів, володіють силою емоційної дії на слухача».
Отже, після об’єктивної оцінки своїх мовленнєвих даних треба приступити до регулярних занять: поставити дихання, відпрацювати дикцію, темпоритм, укріплювати голосові зв’язки. Голос оратора повинен бути яскравим, соковитим, звучним, чітким, привертати увагу, спонукати до мислення, дій, а не заколису-вати.
САМОСТІЙНА РОБОТА № 3
ТЕМА: «Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні».
План
Мовний етикет, службовий мовний етикет як поняття.
Етикетна формула.
МЕТА: дослідити основні функції, рівні ділового спілкування, види міжособових
стосунків, виробити навички говорити, слухати, формулювати запитання,
сприймати партнера.